Мал. 29. Техніка в’язання водяного вузла
Хірургічний вузол.
Цим вузлом і в наші дні користуються хірурги для зв’язування ниток — лігатур щоб зупинити кровотечу і для зшивання тканин і шкіри. Щоб зав’язти цей вузол потрібно взяти кінці двох мотузок, покласти їх навхрест і зробити два перехльоста мотузок знизу а потім один перехльост мотузок зверху, слідкуючи при цьому, щоб дві мотузки з петлі виходили знизу і дві — зверху і кінці мотузок були з однієї сторони. Потім взявши зв’язані мотузки, потрібно сильно потягнути їх в різні сторони, вийде хірургічний вузол. Він надійний і контрольних вузлів не потребує.
Мал. 30. Техніка в’язання хірургічного вузла
«Трав’яний» вузол.
Не дивлячись на свою назву, цей елементарний вузол дуже надійний і може переносити сильне навантаження. Крім того він легко розв’язується при відсутності тяги.
Принцип вузла — напівштики «чужими» кінцями. При затягуванні «трав’яного» вузла за корінні кінці вузол перекручується і приймає другу форму. Коли він затягнутий до кінця — два ходових кінця дивляться в одну сторону
Мал. 31. Техніка в’язання «трав’яного» вузла
а) перший спосіб в’язки; б) другий спосіб в’язки
Техніка в’язання нетрадиційних вузлів для зв’язування двох мотузок різного диаметру.
Академічний вузол.
Цією назвою невірно називають вузол «Подвійний прямий». Звідкіля пішла ця традиція установити неможливо. В багатьох туристських методичних посібниках «академічний вузол» показаний в такому вигляді.
Мал. 32. Подвійний прямий вузол зав’язаний з помилкою- перехльост мотузок
Але, це не «академічний вузол», а — «подвійний прямий», причому, зав’язаний з помилкою.
В багатьох морських посібниках «академічний вузол» має зовсім інший малюнок (Березин Евгений «Морская практика». Спб, 1875. Васильев М. В. «Морская судовая практика», «Водный транспорт». 1938. Гельмерсен «Морская практика». Спб, 1909).
Академічний вузол дуже подібний з хірургічним вузлом. Він відрізняється лише тим, що замість одного другого напіввузла він має їх два. Від свого, якщо можна так сказати, прабатька — прямого вузла він відрізняється тим, що ходовий кінець мотузки обносять навколо ходового кінця другої мотузки два рази, після чого ходові кінці ведуть назустріч один одному і знову обносять два рази. Іншими словами, внизу два напіввузла і зверху два напіввузла, але зав’язаних в протилежну сторону. Це дає йому перевагу в тому, що при великому навантаженні на мотузку він не так сильно затягається, як прямий вузол і його легше розв’язати звичайним способом. Контрольні вузли обов’язкові.
Академічний вузол рахується правильно зав’язаним, якщо кінці його будуть з однієї сторони і дві мотузки будуть виходити з-під петлі, а дві — над петлею.
Рахую за необхідне — установити історичну справедливість, щодо вузлів — «академічний» і «подвійний прямий».
Мал. 33. Техніка в’язання академічного вузла
Плоский вузол.
Назва «плоский вузол» попала в нашу морську мову із французької. Її ввів вперше в свій «Словник морських термінів» відомий французький кораблебудівник Даніель Ласкалє в 1783 році. Але вузол цей був взагалі відомий морякам різних країн задовго до цього. Як називався він раніше невідомо. Він з давніх-давен рахується самим надійним вузлом для зв’язування мотузок різного диаметру. Їм зв’язувалися навіть якірні пенькові канати і швартові.
Маючи вісім переплетінь, плоский вузол ніколи сильно не затягується, не повзе і не псує мотузку, оскільки не має крутих перегинів, і навантаження, яке приходиться на мотузку, по вузлу розподіляється рівномірно. Після зняття навантаження на мотузку цей вузол легко розв’язується.
Принцип плоского вузла полягає в його формі: він дійсно плоский, і це дає можливість вибирати зв’язані їм мотузки, троси на барабани і в бухти.
В морській практиці є два варіанти в’язки цього вузла.