Мал. 11. Техніка в’язання вузла «провідник вісімка»
Другий спосіб: він схожий на другий спосіб в'язання вузла «провідник одним кінцем».
Спочатку зав’язуємо «вісімку» попереднім способом, але одинарною мотузкою, а не петлею.
Потім обережно витягуємо з неї короткий кінець. Цим кінцем робимо обхват опори і вводимо кінець в петлю «вісімки», повністю повторюючи «малюнок» основи вузла. Вийшла «вісімка», але закріплена на опорі.
Мал. 12. Техніка в’язання вузла «провідник вісімка» одним кінцем
Подвійний провідник або «заячі вушка».
Цей вузол застосовується в тих випадках, коли із вузла повинно виходити дві петлі. При застібуванні реншнура в карабін, для зв’язування бесідки і в рятувальній справі для транспортування потерпілого.
Перший етап в'язки цього вузла схожий на початок в'язання вузла провідник, але із петлі виймається здвоєна мотузка, потім петля накладається на ці «вушка» і біля основи вузла притримується великим пальцем, а вузол затягується. Подвійний провідник дуже надійний і має велике тертя в вузлі, тому не потребує контрольних вузлів, під навантаженням сильно затягується.
Мал. 13. Техніка в’язання вузла «подвійний провідник»
Серединний або австрійський провідник.
Цей вузол застосовується для закріплення середини мотузки на рельєфі або на страху вальній системі середнього учасника в зв’язці, при виготовленні мотузяних носилок. Перший етап в'язки — мотузка складається «вісімкою», другий етап — верхня петля загинається до основи і виймається знизу із нижньої петлі, після чого вузол затягується.
Мал. 14. Техніка в’язання вузла «серединний провідник»
Вузол «стремено» або «вибленочний».
Цей вузол застосовується як опора для ноги, або якщо зав’язується одним кінцем для закріплення мотузки на опорі. Є два способи в’язки цього вузла.
Перший спосіб: тримаючи мотузку в руці робимо нахльост з права на ліво, зробивши таким чином одне кільце, робимо ще один нахльост з права на ліво, а потім ліве кільце накладаємо поверх правого і в’яжемо контрольний вузол робочим кінцем навколо основної мотузки. Цим способом можна в’язати вузол однією рукою.
Мал. 15. Техніка в’язання вузла «стремено» однією рукою
Другий спосіб: в’язка вузла «стремено» одним кінцем навколо опори.
Робимо робочим кінцем мотузки кільце навколо опори. В тому місці де робочий кінець мотузки перехрещується з основною мотузкою, робимо робочим кінцем друге кільце навколо опори, але нижче або лівіше від першого кільця. Довівши робочий кінець до перехрестя мотузок підсовуємо його в друге (нижнє) кільце і вузол готовий. Цей вузол потребує контрольного вузла.
Мал. 16. Техніка в’язання вузла «стремено» одним кінцем
Вузол «булінь» або «бесідочний» — король вузлів.
На морській мові назва цього вузла походить від «бесідки», яка представляє собою невелику дерев’яну дошку — платформу, яка служить для підйому людини на щоглу або опускання за борт судна при фарбувальних роботах. Ця дошка кріпиться до підйомного троса особливим вузлом, який отримав назву бесідочного.
Друга його назва «булінь» походить від англійського терміна «булінь», яка означає оснастку, якою відтягують навітряну бокову частину нижнього прямого паруса. Ця оснастка прив'язується до паруса «буліньовим вузлом».
На цьому вузлі я зупиняюся детальніше. Це один із стародавніших і дивовижніших вузлів, коли-небудь придуманий людиною. Археологи свідчать, що бесідочний вузол був відомий древнім єгиптянам і фінікійцям за 3000 років до нашої ери. В англійській морській технічній літературі його часто називають «королем вузлів». Далеко не кожний вузол зрівняється з ним в кількості позитивних рис.
Бесідочний вузол, не дивлячись на компактність зосереджує в собі одночасно елементи простого вузла, напівткацького і прямого вузлів. Елементи всіх цих вузлів дають йому право називатися універсальним. Він просто в’яжеться, при сильній тязі ніколи не затягується, не ковзає вздовж троса, сам не розв’язується і легко розв’язується коли це потрібно.
Основне призначення бесідочного — обв'язка людини мотузкою під пахвами при підйомі і опусканні.
Цей вузол з успіхом можна використовувати для зв'язування двох тросів любого діаметру або зв'язування товстого рослинного тросу зі стальним (в цьому випадку троси з'єднуються петлями, а вузли в'яжуться на своїх корінних кінцях). Із всіх способів зв'язування двох тросів із різного матеріалу з'єднанням за допомогою двох бесідочних вузлів петлями буде самим надійним. Крім того із бесідочного вузла можна зробити надійну затягуючу петлю.
Перший спосіб: в’язка вузла «булінь» одним кінцем.
Охопивши опору основною мотузкою, в залежності від товщини опори, на деякій відстані від кінця мотузки робимо петлю. Робочий кінець мотузки просовуємо в цю петлю обвівши його навколо основної мотузки, знову пропускаємо робочий кінець в ту саму петлю і цим кінцем в’яжемо навколо основної мотузки контрольний вузол.