Мал. 38. Техніка в’язання вузла «Простий штик»
а) правильно зав’язаний; б) перевернутий (неправильний).
Ліжковий штик.
В’язання вузла для підвішування матроських гамаків — діло серйозне. Тут потрібно використати такий вузол, який би не затягувався, легко розв’язувався і надійно тримав. Саме основне, щоб він не розв’язувався сам під дією безперервної качки корабля. Найбільш надійним для цієї мети виявився ліжковий штик.
Контрольний вузол необхідний.
Мал. 39. Техніка в’язання вузла «Ліжковий штик»
Простий штик зі шлагом.
Від простого штика цей вузол відрізняється одним додатковим шлагом навколо опори, до якої прив’язують мотузку. Він більш надійний, ніж простий штик. Потребує контрольного вузла.
Мал. 40. Техніка в’язання вузла «Простий штик зі шлагом»
Штик з обносом.
Якщо у простого штика з двома шлагами останні проходять збоку від місця кріплення корінного кінця, то в цього вузла вони зміщені по одному з кожної сторони. Це придає вузлу більшу симетрію і у випадку змінення напрямку тяги менше переміщується вздовж предмета, за який він прив’язаний. Потребує контрольного вузла.
Мал. 41. Техніка в’язання вузла «Штик з обносом»
Рибацький або якірний штик.
Один із найбільш відповідальних випадків використання вузла в морській практиці — це прив’язування якірного каната до якоря. За п’ять тисяч років існування судноплавства люди для цієї мети не змогли придумати більш надійного вузла чим цей. Перевірений багатовіковою практикою, цей вузол признаний моряками всіх країн світу як самий надійний для закріплення каната до скоби якоря.
Якірний штик в якійсь мірі подібний до простого штика зі шлагом. Відрізняється від нього тим, що перший з двох напівштиків проходить додатково всередині шлага, охоплюючи предмет. Вузол надійний при сильному натяжінні і легко розв’язується.
Потребує контрольного вузла.
Мал. 42. Техніка в’язки вузла «Якірний штик»
Затягуючі вузли.
Самозатягуючий вузол.
Це самий примітивний і самий оригінальний вузол, який можна назвати «простіше не придумаєш».
До корінної частини мотузки цього вузла можна прикласти тягу, відповідну міцності мотузки і він буде надійно тримати. Чим більша тяга, тим сильніше шлагом прижимається вільний кінець, вузол сам себе затягує. Цей вузол іменує собою найпростішу форму удавки.
Використовуючи цей вузол, слід пам’ятати, він надійний тільки з контрольним вузлом, а також коли до корінного кінця прикладено постійне зусилля.
Мал. 43. Техніка в’язки самозатягуючого вузла
Констрикатор.
«Боа констрикатор» — це зоологічна назва удава по-латині. Такі змії, як удав, пітон, анаконда, як відомо, вбивають свою жертву, стискуючи її петлями свого тіла. Вузол відомий у всьому світі під цією назвою, являється одним із самих сильнозатягуючих вузлів. Водночас він відомий і як один із найбільш важко розв’язуючих вузлів. Як правило його не розв’язують, він служить один раз, контрольних вузлів не потребує.
Констрикатор добре затягує, якщо його в’язати на круглих опорах. Це дуже корисний і важливий для туристського побуту вузол.