2. Джерела фінансування інвестицій Джерела фінансування інвестицій:

1. Власні фінансові ресурси (статутні фонди та накопичення, створені в результаті господарювання) і внутрішньогосподарські резерви;

2. Позичені фінансові засоби (банківський кредит, розміщення облігацій, позички юридичних осіб під боргові зобов’язання, лізинг);

3. Залучені фінансові засоби, отримані від продажу акцій, пайових і інших внесків членів трудових колективів, громадян, юридичних осіб;

4. Грошові засоби, централізовані об’єднаннями підприємств;

5. Засоби позабюджетних фондів;

6. Засоби державного бюджету, які надаються на поворотній та безповоротній основі;

7. Засоби іноземних інвесторів.

За використання фінансових засобів (ресурсів) необхідно платити:

• за власні - у вигляді дивідендів (дивіденди вираховуються з прибутку фірми);

• за позичені - у вигляді процентних відрахувань (%-ні платежі вираховуються до податків, тобто включаються у витрати фірми).

3. Фактори вартості капіталу

Вартість капталу – дохід, який повинні принести нові капіталовкладення (інвестиції). Вона відображається у вигляді процентної ставки від суми інвестованого капіталу, яку необхідно сплатити інвестору (банку, акціонеру, самому підприємству у випадку інвестування власне накопиченого капіталу) за використання його капіталу.

Фактори, що впливають на вартість капіталу:

1. Рівень доходності інших інвестицій. Фірма завжди порівнює норму прибутку від вкладання у обрану сферу діяльності від іншого способу вкладання (альтернативних можливостей). Зокрема, якщо вкладення інвестицій у купівлю цінних паперів вигідніше, ніж інвестувати у реальний бізнес, то підприємець утримується від розширення виробництва.

2. Рівень ризику даної інвестиції. Якщо підприємство пропонує інвесторам вкладати гроші у ризикові бізнес-проекти, то слід забезпечувати і високий рівень доходності цих капіталовкладень, щоб привабити інвесторів (золоте правило інвестування).

3. Джерела фінансування. Для розуміння цього фактору розглянемо приклад. Так, припустимо, що підприємству потрібні інвестиції у розмірі 3000 гривень. Банк згідний надати підприємству кредит тільки у 2000 грн. під 6 % річних, що вартуватиме підприємству 120 грн. в рік за користування банківським кредитом (залученим капіталом). Решту (1000 грн.) підприємство може отримати, шляхом випуску акцій під 12% річних, що вартуватиме 120 грн. Отже вартість капіталу у розмірі 3000 грн. дорівнює 120+120=240 грн. (сумарна величина обох компонентів капіталу – залученого і власного), що в середньому складатиме 8% річних. Такий підхід ще називають вирахуванням зваженої середньої вартості капіталу (в перекладі англійська абревіатура визначається як WACC – Weighted Average Cost of Capital).

Тема 7. Основи проектного аналізу

1. Предмет і цілі проектного аналізу

2. Види проектів і їхня класифікація

3. Учасники проекту

4. Концепція витрат і вигід в проектному аналізі

5. Методи оцінки ефективності проектів

6. Критерії ефективності проектів

1. Предмет і цілі проектного аналізу

Проектний аналіз – це сукупність методів і прийомів, за допомогою яких можливо розробити оптимальний проект документально й визначити умови його успішної реалізації.

Проектний аналіз відрізняється від бізнесу-планування й інвестиційного менеджменту. На відміну від бізнесу-планування основною метою проектного аналізу є не бізнес-ідея, яку необхідно обґрунтовувати, а розгляд можливостей найкращого з альтернативних варіантів розвитку на різних етапах підготовки і прийняття управлінських рішень.

У бізнес-плануванні проект розглядається з погляду інвесторів, а в проектному аналізі – з погляду учасників проекту ( тобто організації, що здійснює проект, споживачів продукції, постачальників ресурсів, тощо).

На відміну від інвестиційного менеджменту – основу якого складає керування фінансовими ресурсами в області реальних і фінансових інвестицій і формування оптимального портфеля інвестицій, предметом проектного аналізу є обґрунтування доцільності використання ресурсів для досягнення мети проекту.

Фінансовим результатом інвестиційного проекту (його цілями), як правило, є прибуток, матеріально-речовим результатом – нові або реконструйовані основні фонди (об’єкти) або придбання й використання фінансових інструментів чи нематеріальних активів з наступним одержанням прибутку.