Єгипет.

Багато досягнень цивiлiзацiї Стародавнього Єгипту увійшло спочатку до греко-римської культури, а потім до арсеналу європейської науки і культури. Стародавнім єгиптянам були відомі начатки математики, астрономії, медицини, які мали прикладний характер і використовувались для системи ірригації, будівництва і державного управління. У ІУ тис. до н.е. були винайдені сонячний і водяний (клепсідра) годинники. Математичні папіруси містили

збірники задач з розв’заннями. Використовувались у розрахунках арифметична і геометрична прогресії. В епоху Середнього царства (до ХІV ст. до н.е.) відомі рівняння з двома невідомими і елементи стереометрії (обчислення об’ємів). У єгиптян існувала десятична

система обчислення. Вони вміли обчислювати площу трикутника, трапеції й навіть кола, приймаючи число π = 3,14.

Вавілон.

Так само, як у Північно-Східній Африці, де колискою цивілізації була долина Нілу, стародавні держави у Передній Азії виникли в долині рік Тигр і Євфрат, що мали декілька приток. Тут проживали вавiлоняни і асiрiйцi, шумери та аккадцi. Ця територія дала світу декілька стародавніх цивілізацій, в тому числі Шумер і Вавілон. Шумери досягли розквіту своєї цивілізації біля чотирьох тис. р. до н.е. Вони були вмілими астрономами, математиками, розробили

особливу писемність – клинопис. Вавілонська цивілізація в Месопотамії виникла біля 1900 р. до

н.е. і проіснувала понад 1300 років. У вавілонському суспільстві релігія відігравала не меншу роль, ніж у Єгипті. Тут усі галузі культурного життя – від літератури до науки – знаходились під її сильним впливом.

НАУКОВА ДУМКА ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ

Етапи розвитку античної науки

Ще не так давно інтерес до науки Стародавньої Греції та Риму проявлявся виключно у представникiв гуманiтарних наук. Але з перебiгом часу стає помiтним, що думки античних вчених все бiльше починають вивчатись представниками природничих наук. Стародавня Греція створила ті теоретичні принципи наукового мислення, якими ми керуємось і сьогодні. Разом з тим варто вiдзначити, що науковці сучасного перiоду на iдеї античних вчених-філософів дивляться пiд iншим кутом зору, нiж дивились на них видатнi постатi ХVІІ, ХVІІІ і ХІХ ст. Наука ХХ і ХХІ століть дещо по-iншому дає оцiнку внеску вчених-фiлософiв древностi в теорiю пiзнаня навколишнього свiту. Багато сучасних основних положень науки, i в цьому ми з вами неодноразово можемо переконатись, мiстились в зародку античних фiлософiв, представників iнших наук Стародавнього свiту. Коли ми дивимось на античну науку, то пов’язуємо це поняття з грецькою наукою перiоду VІ–І ст. до н.е. У нас є всi пiдстави

стверджувати, що вона була першою формою науки. I це не зважаючи на те, що в неї були попередники в таких цивiлiзованих країнах, як Єгипет, Вавiлон, Iндiя, Китай. Слід зауважити, що в усiх згаданних країнах ще в період виникнення рабовласницького суспільства (рубіж ІV-ІІІ тис. до н.е.) були матерiальнi передумови: iнструменти і прилади, теоретичнi та емпiричнi пiдходи до вивчення явищ і процесiв у навколишньому свiтi. Але лише в Грецiї започатковано перехiд вiд окремих наукових знань до наук, якi сформувались i стали для нас звичними. В усiх країнах з древньою цивiлiзацiєю був у наявностi механiзм для зберiгання та передачі наукової iнформацiї. Однак тiльки в Грецiї була писемнiсть, що давала можливiсть не лише фiксувати, але й передавати цю iнформацiю та iншi знання. I, нарештi, тiльки у Грецiї спостерiгається чiткiсть в одержаннi нових знань. На висвітленні наукових досягнень у Стародавнiй Грецiї та Римі помiтна їх вiдмiнна риса вiд таких же дисциплiн у Єгиптi та

Вавiлонi. Вченi Грецiї прагнули до оволодiння знаннями виключно заради знання. Вони не намагались до його практичного використання. На раннiй стадiї свого розвитку ця риса науки вiдiграла позитивну роль i стимулювала розвиток наукового мислення в наступний перiод. Iсторiю греко-римської науки можна розглядати в чотири етапи. Кожен з них має свою характеристику. Стисло спробуємо дати характеристику кожному етапу. Вона включає в себе, в основному, окремi риси перiоду, хронологiчнi рамки, мiсце зосередження наукових напрямкiв i окремих вiдомих вчених, якi працювали у той час. Який їх внесок в науку? Це такi етапи: іонiйський; афiнський; александрiйський; римський.