- •Розділ 1 методи очищення і знешкодження відхідних газів
- •1.1 Процеси захисту атмосфери
- •Розділ 2 очищення відхідних газів від аерозолів
- •2.1 Основні властивості пилу і ефективність його вловлювання
- •2.2. Очищення газів в сухих механічних пиловловлювачах
- •2.3. Очищення газів у фільтрах
- •2.4 Очищення газів в мокрих пиловловлювачах
- •2.5 Очищення газів в електрофільтрах
- •2.6 Вловлювання туманів
- •2.7 Рекуперація пилу
- •Розділ 3 абсорбційні методи очищення
- •3.1 Очищення газів від оксиду сірки (IV)
- •3.2 Очищення газів від сірководню, сірковуглецю і меркаптанів
- •3.3 Очищення газів від оксидів азоту
- •3.4 Очищення газів від галогенів і їх сполук
- •3.5 Очищення газів від оксиду вуглецю (II)
- •Розділ 4 адсорбційне і хемосорбційне очищення газів
- •4.1 Адсорбція парів летких розчинників
- •4.2 Очищення газів від оксидів азоту
- •4.3 Очищення газів від оксиду сірки (IV)
- •4.4 Очищення газів від галогенів і їх сполук
- •4.5 Очищення газів від сірководню і сіркоорганічних сполук
- •4.6 Очищення газів від парів ртуті
- •Розділ 5 каталітичне і термічне очищення
- •5.1 Каталітичне очищення газів. Суть методу
- •5.2 Конструкція каталітичних реакторів
- •5.3 Твердофазне каталітичне очищення газів від оксидів азоту
- •5.4 Каталітичне очищення газів від оксиду сірки (IV)
- •5.5 Каталітичне очищення газів від органічних речовин
- •5.6 Каталітичне очищення газів від оксиду вуглецю (іі)
- •5.7 Високотемпературне знешкодження газів
- •Розділ 6 розрахунок обладнання по очищенню газів
- •6.1 Розрахунок пилоосаджувальних камер
- •6.2 Розрахунок циклонів
- •6.3 Вихрові пиловловлювачі
- •6.4 Розрахунок і вибір газових фільтрів
- •6.5 Мокрі скрубери
- •6.6 Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- •6.7 Підбір і розрахунок електрофільтрів
- •6.8 Багатоступінчате очищення від пилу
- •6.9 Розрахунок насадкових абсорберів
- •6.10 Розрахунок тарілчатих абсорберів
- •6.11 Розрахунок адсорберів періодичної дії
- •6.12 Розрахунок каталітичного реактора
- •6.13 Формули для перерахунку основних характеристик газів при різних умовах
- •Література
- •Вязовик в.М., Коржик л.В., Столяренко г.С. Технології очищення газів
- •Вертикаль
- •18002, М. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 2, оф. 6
2.6 Вловлювання туманів
Тумани утворюються унаслідок термічної конденсації пари або в результаті хімічної взаємодії речовин, що знаходяться в аеродисперсній системі. Тумани утворюються при виробництві сірчаної кислоти, термічної фосфорної кислоти, при концентруванні різних кислот і солей, при випаровуванні масел і ін.
Для уловлювання туманів застосовують волокнисті і сіткові фільтри-тумановловлювачі та мокрі електрофільтри. Принцип дії волокнистих фільтрів-тумановловлювачів заснований на захопленні частинок рідини волокнами при пропусканні туманів через волокнистий шар. При контакті з поверхнею волокон відбувається коалесценція уловлених частинок і утворення плівки рідини, яка рухається усередині шару волокон і потім розпадається на окремі краплі, які видаляються з фільтру.
Переваги фільтрів: висока ефективність вловлювання (зокрема тонкодисперсних туманів); надійність в роботі; простота конструкції, монтажу і обслуговування. Недоліки: можливість швидкого заростання при значному вмісті в тумані твердих частинок або при утворенні нерозчинних солей унаслідок взаємодії солей жорсткості води з газами (СО2, SО2, HF і ін.).
Переміщення вловленої рідини у фільтрі відбувається під дією гравітаційної, аеродинамічних і капілярних сил. Воно залежить від структури волокнистого шару (діаметру волокон, пористості і ступеню однорідності шару, розташування волокон в шарі), швидкості фільтрації, змочуваності волокон, фізичних властивостей рідини і газу. При цьому, чим більша густина упаковки шару і менший діаметр волокон, тим більше рідини утримується в ньому.
Волокнисті тумановловлювачі розділяють на низькошвидкісні і високошвидкісні. Ті та інші є набором фільтруючих елементів. Елементи низькошвидкісного тумановловлювача, включають дві співвісно розташовані циліндрові сітки з дроту діаметром 3,2 мм, приварені до дна і вхідного патрубку. Простір між сітками заповнений тонким волокном діаметром від 5 до 20 мкм з щільністю упаковки 100-400 кг/м3 і товщиною шару від 0,03 до 0,1 м. Волокна виготовляють із спеціального скла або поліпропілену, поліефірів, полівінілхлориду, фторопласту і інших матеріалів.
Фільтруючі елементи кріплять на трубних ґратах в корпусі колони (до 50-70 елементів). Тумановловлювачі працюють при швидкості газу 0,2 м/с і мають продуктивність до 180000 м3/год.
Високошвидкісні тумановловлювачі виконуються у вигляді плоских елементів, заповнених пропіленовими войлоками. Їх можна використовувати для уловлювання туману кислот (H2S04, HCl, HF, Н3Р04) і концентрованих лугів. Войлоки випускаються з волокон діаметром 20, 30, 50 і 70 мкм.
Найчастіше застосовують двоступінчаті установки (з різними за конструкцією фільтрами), які можуть бути двох типів. В установках першого типу головний фільтр призначений для уловлювання крупних часток і зниження концентрації туману. Другий фільтр служить для очищення від високодисперсних часток. В установках другого типу перший фільтр служить агломератором, в якому осідають частинки всіх розмірів, а вловлена рідина виноситься потоком газів у вигляді крупних краплин, котрі надходять в другій фільтр-бризковловлювач. У фільтрах-бризговловлювачах використовуються войлоки з волокон діаметром 70 мкм. При швидкості фільтрації 1,5–1,7 м/с опір складає 0,5 кПа, а ефективність очищення для часток більше 3 мкм близька до 100%.
Фільтри для очищення аспіраційного повітря від частинок туману хромової і сірчаної кислоти мають продуктивність від 2 до 60 тис. м3/год. При швидкості фільтрації 3–3,5 м/с ефективність очищення складає 96–99,5%, опір фільтрів 150-500 Па.
Для уловлювання масла розроблені фільтри з циліндровим фільтруючим елементом, який обертається, що забезпечує ефективну і безперервну регенерацію шару від уловленого масла. Продуктивність таких фільтрів від 500 до 1500 м3/год, ефективність очищення складає 85-94%.
Для очищення від грубодисперсних домішок бризок використовують краплевловювачі, що складаються з пакетів в'язаних металевих сіток з легованих сталей, сплавів на основі титану і інших корозійностійких матеріалів. Сітки (з діаметром дроту 0,2-0,3 мм) гофрують і укладають в пакети завтовшки від 50 до 300 мм і як сепаратори встановлюють в колоні. Для підвищення ефективності вловлювання туману передбачають два ступені сіткових сепараторів. Сепаратори ефективно працюють при концентрації пари в газах не більше 100-120 г/м3. Сітки можуть бути виготовлені також з фторопласту і поліпропілену.
Для уловлювання туману кислот застосовують мокрі електрофільтри. За принципом дії вони не відрізняються від сухих електрофільтрів. Наприклад, електрофільтр КТ-7, вживаний для уловлювання туману сірчаної кислоти, має по 144 коронуючих і осаджувальних електродів. Він працює при тиску 500 Па і температурі газу 160°С.