- •Розділ 1 методи очищення і знешкодження відхідних газів
- •1.1 Процеси захисту атмосфери
- •Розділ 2 очищення відхідних газів від аерозолів
- •2.1 Основні властивості пилу і ефективність його вловлювання
- •2.2. Очищення газів в сухих механічних пиловловлювачах
- •2.3. Очищення газів у фільтрах
- •2.4 Очищення газів в мокрих пиловловлювачах
- •2.5 Очищення газів в електрофільтрах
- •2.6 Вловлювання туманів
- •2.7 Рекуперація пилу
- •Розділ 3 абсорбційні методи очищення
- •3.1 Очищення газів від оксиду сірки (IV)
- •3.2 Очищення газів від сірководню, сірковуглецю і меркаптанів
- •3.3 Очищення газів від оксидів азоту
- •3.4 Очищення газів від галогенів і їх сполук
- •3.5 Очищення газів від оксиду вуглецю (II)
- •Розділ 4 адсорбційне і хемосорбційне очищення газів
- •4.1 Адсорбція парів летких розчинників
- •4.2 Очищення газів від оксидів азоту
- •4.3 Очищення газів від оксиду сірки (IV)
- •4.4 Очищення газів від галогенів і їх сполук
- •4.5 Очищення газів від сірководню і сіркоорганічних сполук
- •4.6 Очищення газів від парів ртуті
- •Розділ 5 каталітичне і термічне очищення
- •5.1 Каталітичне очищення газів. Суть методу
- •5.2 Конструкція каталітичних реакторів
- •5.3 Твердофазне каталітичне очищення газів від оксидів азоту
- •5.4 Каталітичне очищення газів від оксиду сірки (IV)
- •5.5 Каталітичне очищення газів від органічних речовин
- •5.6 Каталітичне очищення газів від оксиду вуглецю (іі)
- •5.7 Високотемпературне знешкодження газів
- •Розділ 6 розрахунок обладнання по очищенню газів
- •6.1 Розрахунок пилоосаджувальних камер
- •6.2 Розрахунок циклонів
- •6.3 Вихрові пиловловлювачі
- •6.4 Розрахунок і вибір газових фільтрів
- •6.5 Мокрі скрубери
- •6.6 Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- •6.7 Підбір і розрахунок електрофільтрів
- •6.8 Багатоступінчате очищення від пилу
- •6.9 Розрахунок насадкових абсорберів
- •6.10 Розрахунок тарілчатих абсорберів
- •6.11 Розрахунок адсорберів періодичної дії
- •6.12 Розрахунок каталітичного реактора
- •6.13 Формули для перерахунку основних характеристик газів при різних умовах
- •Література
- •Вязовик в.М., Коржик л.В., Столяренко г.С. Технології очищення газів
- •Вертикаль
- •18002, М. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 2, оф. 6
6.8 Багатоступінчате очищення від пилу
При сучасних вимогах до чистоти повітря одноступінчате очищення в більшості випадків не може забезпечити його необхідного знепилювання. В основному повинно застосовуватися багатоступінчате очищення. Для цього необхідний раціональний підбір пиловловлювачів з урахуванням всіх факторів: вимог до якості повітря, властивостей, цінності пилу і можливість його використання, наявності енергетичних, водних ресурсів, економічних показників, тощо.
Приклад 17. Підібрати устаткування для очищення повітря від волокнистого пилу.
Аспіраційна установка видаляє 7 100 м3/год повітря, початкова запиленість якого 5 100 мг/м3. Дисперсний склад пилу наведений в табл. 6.17.
У пилі міститься 8,35 % вільного SiO2. Система працює в режимі повної рециркуляції.
Розрахунок. За санітарними нормами повітря, яке подається після пиловловлюючого устаткування в робочу зону, повинно містити не більше 30 % гранично допустимої концентрації, пилу у повітрі (ГДК=4 мг/м3): Сзал=1,2 мг/м3.
Відповідно необхідний ступінь очищення повітря ε (%):
%.
Для досягнення такого високого ступеню очищення необхідно спроектувати двоступінчате очищення повітря. В якості 1-го ступеню очищення повітря використовується циклон з конусом – коагулятором, в якості 2-ого – мокрий пиловловлювач. Схема установки наведена на рис.6.15.
У табл.6.17 наведені також дані про фракційну ефективність прийнятих пиловловлювачів для очищення повітря від волокнистого пилу.
Таблиця 6.19 – Дисперсний склад пилу і фракційна ефективність уловлювання
1-й ступінь очищення |
2-й ступінь очищення |
||||
Діаметр частки, мкм. |
Дисперсний склад до очищення Cф, % |
Фракційна ефективність вловлювання, % |
Діаметр частки, мкм. |
1Дисперсний склад до очищення C1ф, % |
2Фракційна ефективність вловлювання, % |
0-5 |
0,1 |
90 |
0-5 |
0,01 |
99 |
5-10 |
1 ,0 |
95 |
5-10 |
0,05 |
99,6 |
10-20 |
2 ,0 |
98 |
10-20 |
0,04 |
99 |
20-30 |
4 ,5 |
|
20-40 |
0,075 |
100 |
30-40 |
4,9 |
99,2 |
|
|
|
40-50 |
5 ,5 |
|
40-60 |
0,088 |
100 |
50-60 |
12,0 |
99,5 |
|
|
|
50-80 |
18,0 |
|
|
|
|
>80 |
52,0 |
100 |
|
|
|
|
Σ=100
|
|
|
Σ=0,263
|
|
Примітки: 1) У стовпчику наведений дисперсний склад пилу перед 2-м ступенем очищення (у % від початкового вмісту пилу в даній фракції ).
2) Підсумок у стовпчику, рівний 0,263%, відповідає 100 % пилу, який надходить на 2-ий ступінь очищення.
Рисунок 6.15 – Схема двоступінчатого очищення повітря від пилу:
1 – пневмат; 2 – повітрохід; 3 – циклон з конусом-коагулянтом; 4 – вентилятор; 5 – мокрий пиловловлювач.
Ефективність очищення запиленого повітря після кожного ступеню визнаємо за формулою:
, (6.95)
де – вміст кожної фракції пилу, εф1, εф2, εфn, – фракційна ефективність вловлювання пилу даної фракції, %; ΣGфn – сумарна кількість пилу, що надійшла на очищення на даному ступені.
Ефективність 1-го ступеню по складає 99,74 %, а залишковий вміст С1=5 100·(1-0,9974)=13,26 мг/м3.
Фракційний склад пилу перед 2-м ступенем очищення визначаємо за формулою:
, %, (6.96)
де εфn фракійна ефективність 1-го ступеню (табл. 6.15). Результати розрахунку фракційного складу на вході в 2-й ступінь наведені в табл. 6.19. Тоді ефективність очищення повітря на 2-му ступені установки складає 99,73 %.
Залишковий вміст пилу за масою в повітрі 2-го ступеню очищення складає С2=13,26·(1-0,9973)=0,0358≈0,04 мг/м3
При допустимому залишковому вмісті пилу в повітрі 1,2 мг/м3 отримане значення 0,04 мг/м3 задовольняє вимоги.
Таким чином пиловловлююче устаткування для двоступінчатого очищення запиленого повітря вибране правильно.
Гідравлічний опір установки Нзаг визначаємо за формулою:
Нзаг=Н1 + Н2, (6.97)
де Н1 – гідравлічний опір 1-го ступені, який розраховується за формулою:
. (6.98)
Для циклону з конусом-коагулятором коефіцієнт гідравлічного опору дорівнює 6,2. Приймаємо циклон з конусом-коагулятором продуктивністю 7 000 м3/год з розміром вхідного патрубка 225×450 мм.
Швидкість повітря на вході в циклон:
м/с.
Приймаємо густину повітря при температурі 20°С рівну 1,2 кг/м3.
Тоді
Па.
Гідравлічний опір 2-го ступеню Н2, за даними дослідних випробувань рівний 380 Па. Тоді загальний гідравлічний опір установки складає:
Нзаг=1 444+380 = 1 824 Па.