Тема 10 Тропіко-африканський культурний регіон

План

1.Особливості формування та розвитку тропіко-африканського культурного регіону.

2.Релігійні вірування. Мистецтво та художні ремесла.

3.Культура Західної та Центральної Африки.

4.Культура Східної та Південної Африки.

Проблемно-пошукові питання:

1.Як відбулося «відкриття» Африки?

2.Характерні риси світогляду та мистецтво африканців.

3.Особливості релігійно-міфологічної картини світу.

4.Своєрідність культур Нок та Іфе.

Методичні рекомендації:

Методологічними засадами виділення регіону стали географічні чинники (материк, що за величиною поступається лише Євразії), заселення негроїдною расою та особливості культурного розвитку, притаманні лише цьому соціокультурному утворенню. Особливої уваги потребує питання «відкриття» Африки, дослідження паралелі: Стародавній Єгипет та Чорна Африка, «історії» Геродота про Лівію /Африку/.

Типологія рас Африки. Початки етногенезу. Культурні зони Чорної Африки та їх культурно-історичні особливості ( Тропічна, Екваторіальна, Східна та Південна Африка). Перші державні утворення: здобутки в галузі матеріальної культури Тропічна Африка /Судан/: Гана, Малі, Імперія Сангай (Гао), міста-держави хауса. Аграрна культура. Ремесла. Торгівля.Екваторіальна Африка: Велике Конго, Куба, Луба, Лунда. Ремесла. Зв’язки зі східною Африкою та Азією. Схїдна та Південно-Східна Африка: Аксумське царство, держава Мономотапа з її столицею Зімбабве, міста-держави суахілі.

Як і в більшості народів світу, уявлення африканців про світобудову носили релігійно-міфологічний характер. В них тісно переплелись надприродне та природне начала. Характерні риси світогляду та мистецтво африканців.Особливості релігійно-міфологічної картини світу. Фетишизм. Анімістичні уявлення. Маля. Обряди ініціації. Таємні союзи. Маска як елемент африканської культури.Періодизація розвитку доколоніального мистецтва Чорної Африки. Культура Нок. Культура Іфе. Мистецтво майстрів Беніну (художнє литво). Архітектурні традиції Аксуму.Поезія в контексті культури Чорної Африки.

Рекомендована література: 31, 43, 57, 87, 124

Л

Тема 11 Формування нової соціокультурної дійсності на рубежі хх - ххі століть.

План

1. Криза культурних цінностей і «кризова свідомість» ХХ століття, її витоки, зміст.

2. Ідеї «декаданса» західної культури. О.Шпенглер, А.Тоффлер, С.Хантінгтон, А.Камю та ін.

3. Технічний прогрес і культура.

4. Модернізм як культурний феномен ХХ ст. Філософсько-світоглядні підвалини модернізму.

5. Постмодерністська модель світу на межі ХХ і ХХІ ст.

Проблемно-пошукові питання:

1. У чому виявляється глобалізм новітньої культури?

2. Порівняйте модель світу в новій і новітній культурах.

3. Яким є художній дискурс новітньої культури?

4. Які види мистецтва домінують в новітній культурі?

5. Якою є людина в новітній культурі?

6. З чим пов’язане виникнення абстракціонізму?

7. Яким є світ і людина в сюрреалізмі?

8. Охарактеризуйте суперечності тоталітарних культур.

9. Якими представлено взаємовідносини людини і світу в експресіонізмі?

10. Порівняйте модерністську і постмодерністську моделі світу.

11. Як змінюється образ людини в контексті постмодернізму?

Методичні рекомендації:

Зміст кризи культур. Осьовий час як перша глобальна криза культури. Зміна культурних парадигм. Концепції закономірностей перехідного періоду. Теорія біфуркації.

Постмодернізм як культурне явище часто пов’язують з початком ХХ ст. (1917) Р.Панвиц «Криза європейської культури» у якій було заявлено про постмодерністську людину, як гібрид декадента і варвара. Отже постмодерн ізначально співвідносився з декадансом. У цьому аспекті постмодернізм є продовженням модернізму практики якого почалися не з Розуму, а з його руйнування. Імпресія, експресія, східна релігія, давня міфологія – це культурний модернізм. За Шпенглером першими філософськими модерністами виступили Шопенгауер і Ніцше, з яких починається філософія цивілізації, а філософія культури завершується. Провідним у новому постіндустріальному суспільстві стає постмодернізм (з 1970-х років). Поворот від модернізму до постмодернізму пов’язується з епохальною заміною європоцентричності глобальною поліцентричністю, появою постколоніального світу. У постіндустріальному, постколоніальному суспільстві зазнають деконструкції традиційні цінності – влада, гроші, виробництво, а найважливішим товаром стає інформація. В інформаційному суспільстві значення набуває не стільки інформація, скільки можливість її систематизації. Епоха механічної картини світу змінюється віртуальною, тотального значення набуває культура симулякру.

Рекомендована література: 1, 4, 24, 64, 82, 101, 120, 121, 122, 126, 127