- •0.Вступ
- •1. Математичні основи цифрової техніки
- •1.1 Відображення інформації у цифровій техніці
- •1.2 Перетворення числової інформації
- •1.3 Двійкова арифметика
- •1.4 Основні поняття та закони бульової алгебри
- •1.5 Властивості логічних функцій
- •1.6 Форми зображення логічних функцій
- •1.7 Мінімізація логічних функцій
- •1.8 Структурна реалізація логічних функцій
- •1.9Загальні відомості про цифрові автомати
- •1.10 Різновиди цифрових автоматів та особливості їх функціонування
- •1.11Загальні питання синтезу цифрових автоматів
- •2.Схемотехніка цифрових елементів
- •2.1 Види цифрових сигналів, та способи їх передачі
- •2.2 Класифікація цифрових елементів
- •2.3Основні характеристики та параметри цифрових мікросхем
- •2.4 Порівняльні характеристики цифрових мікросхем
- •2.5Схеми логічних елементів
- •2.6 Елементи з розширеними функціональними можливостями
- •2.6.1 Cинтезовані логічні елементи
- •2.6.2Логічні елементи з відкритим колектором
- •2.6.3Тристановий драйвер
- •2.7 Інтерфейсні мікросхеми
- •2.8Узгоджувачі рівнів
- •2.9 Завадостійкість цифрових пристроїв
- •2.10 Імпульсні схеми на цифрових елементах
- •2.10.1 Формувачі
- •2.10.2Генератори
- •3.Пристрої для перетворення цифрової інформації
- •3.1Шифратори та дешифратори
- •3.2Мультиплексори та демультиплексори
- •3.3Синтез комбінаційних пристроїв на дешифраторах
- •3.4Синтез комбінаційних пристроїв на мультиплексорах
- •3.5Перетворювачі кодів
- •3.6Арифметичні пристрої
- •3.6.1Арифметичні суматори
- •3.6.2Цифрові компаратори
- •3.6.3Арифметико-логічні пристрої
- •3.6.4Програмовані логічні матриці
- •Контрольні запитання по розділу
- •4.Послідовнісні пристрої
- •4.1Особливості функціонування послідовнісних пристроїв
- •4.2Особливості синтезу послідовнісних пристроїв
- •4.3Тригер – найпростіший зaпам’ятовувальний пристрій
- •4.3.1Загальна структура та класифікація тригерів
- •4.3.2Рiзновиди тригерів
- •4.4 Регістри
- •4.4.1 Регістри пам’яті
- •4.4.2Регістри зсуву
- •4.5 Лічильники
- •4.5.1 Класифікація лічильників
- •4.5.2Лічильники з послідовним переносом
- •4.5.3Реверсивні лічильники
- •4.5.4Лічильники з довільним модулем лічби
- •4.5.5Кільцеві лічильники та лічильники Джонсона
- •4.6Контрольні запитання по розділу
- •5.Інтегральні запам'ятовувальні пристрої
- •5.1Загальні відомості
- •5.2Оперативні запам'ятовуючі пристрої
- •5.2.1Статичні запам'ятовувачі віс озп
- •5.2.2Динамічні запам'ятовувачі віс озп
- •5.2.3Принцип побудови і структура віс озп
- •5.3 Принцип побудови і структура пзп
- •5.4Електрично перепрограмовувані пзп
2.6.2Логічні елементи з відкритим колектором
Б
Рис. 2.12 Інвертор з
відкритим
колектором
виведені назовні мікросхеми.
Це спеціальні ІС, що мають допоміжні
виводи колектора (К) і емітера (Е)
(наприклад, К155ЛР1, К155ЛР3 і К155ЛР4).
Приєднавши додатково зовнішні транзистори,
можна одержати підсилені прямий та
інверсний сигнали. При цьому потужність
зовнішніх транзисторів може бути на
порядок більша від аналогів, виконаних
в ІС. Однак такі мікросхеми не є поширеними
в практиці, тому коли потрібно мати
,
більш ефективні спеціальні мікросхеми
з відкритим колектором, вихідного
транзистора. Зображена на рис.
2.10 схема ТТЛ з відкритим колектором має
ту особливість, що вона порівняно з
базовою схемою дозволяє більш гнучко
реалізувати різноманітні задачі
проектування. Це, зокрема, використання
ЛЕ з відкритим колектором як інтерфейсу
для нетипового навантаження, що має
своє живлення, наприклад, для спряження
або керування зовнішніми пристроями
виведення інформації, індикації,
сигналізації тощо. Мікросхеми ЛЕ з
відкритим колектором (наприклад, К155Л11,
І55ЛН3) дозволяють підводити до вихідного
транзистора
В. Таким ЛЕ можна задати лінійний режим
роботи і використовувати їх як підсилювачі.
За допомогою ЛЕ з відкритим колектором
можна нарощувати кількість входів ЛЕ
(тобто збільшувати
).
Я
Рис. 2.13 Схема 2І-НЕ
На рис. 2.11 показана схема
на ЛЕ 2І‑НЕ з відкритими колекторами,
з’єднання яких на виході
,
разом з
утворюють монтажне І;
На об’єднаному виході низький рівень
(
)
буде тоді, коди хоча б один з елементів
має на своєму виході
тобто відкритий вихідний транзистор.
Це можливе тільки при лог.1 на входах
хоча б на одному з ЛЕ. З другого боку,
тільки при наявності лог.1 одночасно на
всіх виходах
можна отримати лог.1 на загальному виході
.
Це можливе тільки при наявності лог.0
хоча б на одному з входів
ЛЕ схеми. Отже, виходи
ЛЕ разом з
утворюють монтажне І:
Якщо застосовувати правило де Моргана, цей вираз можна переписати:
Як видно з останнього виразу, щодо вхідних змінних дана схема реалізує операцію 2І-3АБО-НЕ.
ЛЕ з відкритим колектором використовуються також для підвищення рівня лог.1, зокрема, для узгодження виходів ТТЛ із входами КМОН при напрузі живлення останніх Е = +5В. їх також успішно застосовують як драйвери цифрових сигналів.
У всіх розглянутих випадках застосування
ЛЕ з відкритим колектором потрібно
вміти вибирати опір навантаження
.
Від правильного вибору резистора
залежать практично майже всі параметри
ЛЕ, а саме такі, як потужність розсіювання,
час затримки сигналів, навантажувальна
здатність та завадостійкість. Від
значення
залежать вихідні струми
та
схеми, а отже, й вихідні напруги
та
.
Щоб не виходити за межі їх допустимо
зони нечутливості статичної характеристики
ЛЕ, запас за завадостійкістю логічних
рівнів
та
для мікросхем ТТЛ з відкритим колектором
має бути таким самим, як і для ЛЕ із
складним виходом (див. табл. 3.2), тобто
В
і
В.
Отже, оптимальне значення
не повинно виходити за гранично допустимі
межі, тобто
Значення
і
для конкретного випадку залежать від
мікросхем вибраної серії від числа
під’єднаних до спільної точки входів
та виходів
мікросхем.
ЛЕ з відкритим емітером відрізняються від ЛЕ з відкритим колектором тим, що емітер вихідного транзистора не під’єднаний до корпусу (“землі”) мікросхеми, а виведений назовні, а колектор під’єднаний, до виводу, на який подається напруга живлення . Навантаження до цих ЛЕ під’єднується між виводами відкритого емітера і корпусу. Отже, вихідний каскад ЛЕ являє собою емітерний повторювач, який на відміну від ЛЕ з відкритим колектором забезпечує кращу навантажувальну здатність. Зокрема, ЛЕ з відкритим емітером буде забезпечувати більший вихідний струм лог.1 , що витікає зі схеми, ніж , що втікає у схему ЛЕ, як це має місце у ЛЕ з відкритим колектором. ЛЕ з відкритим емітером (зокрема, мікросхеми 559ИП4, 1102АП2 і т.ін.) використовуються такаж як інтерфейсні мікросхеми мікропроцесорної техніки.
