- •I. Місцеве самоврядування у контексті світового досвіду.
- •II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
- •IV. Місцеве самоврядування в Україні
- •Глава 1. Основні типи систем місцевого самоврядування
- •1. Західна європа
- •1.1. Швеція
- •1.2. Німеччина
- •1.3. Іспанія
- •1.4. Франція
- •1.5. Велика британія
- •2. Східна європа
- •2.1. Польща
- •2.2. Угорщина
- •3. Сполучені штати америки
- •Глава 2. Європейська хартія місцевого самоврядування
- •4. Історія питання
- •5. Основні положення
- •6. Системи міжурядових відносин
- •7. Структура та політика
- •8. Фінансування місцевого самоврядування
- •8.1. Оподаткування на місцевому рівні1
- •8.2.Найпоширеніші типи місцевих податків
- •9. Функції з надання послуг
- •9.1.Сфери повноважень регіональних та місцевих рад
3. Сполучені штати америки
Сполученим Штатам завжди були притаманними культурна розмаїтість і система контрастуючих регіональних економік. Внаслідок цього у 50 штатах місцеве самоврядування набуло різних форм. Деякі з цих форм місцевого самоврядування мають своє коріння у Європі. Наприклад, міста Нової Англії походять від дрібних самоврядних міст Європи. Місцеве самоврядування у районах розташування плантацій на півдні розвинулося з британських графств. Середньоатлантичні штати поєднують такі інститути, як міста й графства. Така розмаїтість залишилася й сьогодні.
Конституційні норми та положення закону
На відміну від більшості країн Західної Європи, де статус органів місцевого самоврядування закріплено в Конституціях, у конституції США про них немає жодної згадки. Органи місцевого самоврядування є творіннями штатів і щодо свого статусу, прав та привілеїв залежать від законів і конституцій штатів. Існує 50 різних систем місцевого самоврядування — стільки, скільки і штатів. Теоретично штати можуть скасовувати й заміняти місцеву владу, проте на практиці право й політичне життя обмежують здатність штатів вживати такі заходи. Наприклад, виборці, завдяки своєму праву визначати конституцію штату шляхом референдуму, можуть обмежувати й обмежують повноваження свого законодавчого органу щодо органів місцевої влади.
По суті, існують дві правові доктрини, які застосовують штати для управління місцевими пунктами у Сполучених Штатах — правило Діллона2 та самоуправління. Функції органів місцевої влади загалом є конкретно визначеними, і органи місцевої влади, у разі необхідності, повинні бути здатними довести в суді, що мають законне право на свою діяльність. Неухильне застосування цього принципу дістало назву правила Діллона, підвалини якого закладені рішенням суду штату Айова у 1870 році. Нині, у практично всіх випадках, штати розширили місцеві повноваження через закони про надання повноважень, статути, надані окремим органам у межах штату, загальні статути, що стосуються всіх муніципалітетів у штаті, і "конституційні" статути місцевого самоврядування. Ці форми місцевого самоврядування дають муніципалітетам свободу у розробці свого статуту в межах настанов штату та визнають широку свободу рішень. Всі штати, крім одного, користуються статутами місцевого самоврядування.
Базова структура
У штатах Сполучених Штатів існує ціла низка місцевих самоврядних органів, у тому числі округи, муніципалітети, спеціальні округи, міста йМІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ: СВІТОВИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД 2 2
містечка. Округи спочатку були підрозділами штатів, створюваними відповідно до судових, військових та фінансово-бюджетних потреб, але з часом вони дедалі більше почали виконувати роль органів, які надають місцеві послуги, зокрема у міських округах. Вони є більшою мірою творіннями штатів, аніж муніципалітетів, оскільки не прив'язані до певної громади. Як правило, вони відповідальні за планування, рекреаційні послуги, бібліотеки та сільські дороги. В окремих випадках округи є основними відповідальними за соціальне забезпечення. Серед штатів, для яких це характерно, є передусім Нью-Йорк і Каліфорнія — два найбагатолюдніших штати США. Міста й містечка є підрозділами округів. Вони нерідко опікуються будівництвом і утриманням автошляхів, бібліотеками, переробкою й видаленням стічних вод, сміттєзвалищами та водопостачанням. Муніципалітети здебільшого є громадами, що отримали статус юридичної особи на підставі статуту і за клопотанням своїх мешканців. Вони існують у межах одного або декількох округів, хоча, з іншого боку, вони є творінням не стільки округів, скільки штатів. Послуги, що надаються муніципалітетами, у різних штатах різні, і часто вони надають послуги разом із округом, де вони знаходяться. Керівництво більшістю муніципалітетів здійснюється або за формою урядування рада-представник адміністрації, або рада-мер. У випадку форми рада- представник адміністрації обрана населенням рада наймає представника міської адміністрації для керівництва міською адміністрацією. Рада має право звільнити представника міської адміністрації. У випадку форми урядування рада-мер і рада, і мер обираються населенням, а мер керує адміністрацією міста, реалізуючи закони й постанови, ухвалені радою.
Спеціалізовані округи є податковими органами, утвореними для надання однієї чи двох послуг, — іноді законом штату, часом іншими органами місцевого самоврядування, а часом і внаслідок звернень та зборів громадян, які дістають схвалення компетентного органу (здебільшого суду). Є спеціальні округи для шкіл, пожежної охорони, збереження природних ресурсів, парків та місць дозвілля, водопостачання, каналізації, осушення, іригації, бібліотек, шкільних будівель, боротьби з комарами, житлового будівництва, розвитку громад, портів та інших цілей.