Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч метод посібник Логістика.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
1.09 Mб
Скачать

IV. Практичні завдання Тема: Заготівельна логістика

Завдання 1. Використовуючи метод експертних оцінок проранжувати сім критеріїв оцінки постачальників. Вихідні дані наведені в таблиці.

Експерт

Коефіцієнт

компетентності експерта

Оцінка значимості критеріїв

1

2

3

4

5

6

7

1

0,2

0,1

0,4

0,2

0,3

0,1

0,6

0,1

2

0,3

0,3

0,4

0,1

0,1

0,3

0,4

0,2

3

0,4

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

4

0,1

0,1

0,4

0,2

0,1

0,4

0,2

0,4

5

0,5

0,2

0,3

0,3

0,1

0,2

0,4

0,1


Методика розв’язання задачі

Комплексний коефіцієнт значимості критерію розраховується за такою формулою:

Kj = Σⁿі=1 Ri *λi, (j = 1,...,m),

де n – кількість експертів;

Ri – коефіцієнт значимості, встановлений для даного пристрою і-м експертом (від 0 до 1);

λi – коефіцієнт компетентності і-го експерта (від 0 до 1);

m – кількість критерієв.

Завдання 2. Розрахувати рейтинг для трьох постачальників і порівнюючи отримані значення визначити найкращого партнера. Вихідні дані наведені в таблиці

Критерії вибору постачальників

Значення критерію

Оцінка постачальника за даним критерієм

Постачальник №1

Постачальник №2

Постачальник №3

1. Ціна

0,25

8

3

6

2. Якість товару

0,2

7

5

4

3.Надійність постачання

0,15

5

9

5

4. Умови платежу

0,15

6

6

7

5. Повнота асортименту

0,1

10

4

10

6. Віддаленість постачальника

0,1

9

8

9

7. Сервісне обслуговування

0,05

4

7

8

Методика розв’язання задачі

Шляхом множення отриманих оцінок кожного постачальника на значимість відповідних критеріїв і наступного додавання отриманих результатів розраховуємо рейтинг кожного постачальника:

n

Rі =∑ kj * qij, і = 1,…, m

i=1

де: і – номер постачальника,

j – номер критерія,

m – кількість постачальників,

n – кількість критеріїв,

kj – значення критерію,

qij – оцінка постачальника за даним критерієм.

Завдання 3.Визначити вплив постачальників на ефективність методом АВС-аналізу. Вихідні дані наведені в таблиці

Постачальники

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Сума

Річний обіг, тис.грн

2300

1845

510

345

260

90

75

45

23

7

5500

Методика розв’язання задачі

Класифікація постачальників за методом АВС здійснюється за такою схемою:

1. Добирається інформація про річний обіг кожного постачальника.

2. Розміри обігів записуються за спадною послідовністю.

3. Розраховується частка обігу кожного постачальника у відсотках від загального обігу.

4. Знаходяться акумульовані значення обігу постачальників у відсотках.

Як правило, розрізняють три групи постачальників. А-постачальники - ті, з якими підприємство здійснює приблизно 75% обігу, такий обіг дають приблизно 5% постачальників. В-постачальники (20%) дають, як правило, 20 % обігу. Для С-постачальників (75%) обіг становить приблизно 5%.

АВС-аналіз даних про постачальників

Постачальники

Обіг, тис.грн

Частка

у загальному обігу, %

Обіг

кумулятивний

Група

Сума

5500

100,0

-

На основі цього аналізу можна зробити висновок про перевагу роботи з певними постачальниками для даного підприємства.

Завдання 4. Визначити оптимальний розмір замовлення на комплектуючий виріб за таких умов: згідно даних обліку, вартість подання одного замовлення складає 200 грн., річна потреба в комплектуючому виробі – 1550 шт., ціна одиниці комплектуючого виробу – 560 грн., вартість зберігання комплектуючого виробу на складі дорівнює 20% його ціни.

Методика розв’язання задачі

Економічний розмір замовлення визначається за формулою:

EOQ = √(2*З*S)/(Cs*U), од.

Де: З – вартість подання одного замовлення,

S – річна потреба в комплектуючому виробі,

Сs – вартість зберігання комплектуючого виробу, задана у відсотку від

ціни виробу,

U – ціна одиниці комплектуючого виробу.

Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу можна округлити оптимальний розмір замовлення у більшу сторону.

Завдання 5. Економічний розмір замовлення без урахування транспортних витрат складає 75 одиниць. Річна потреба в комплектуючому виробі – 1550 шт., ціна одиниці комплектуючого виробу – 560 грн., вартість зберігання комплектуючого виробу на складі дорівнює 20 % його ціни. Вартість подання одного замовлення складає 200 грн. Тариф на транспортування дрібної партії складає 1грн. за одиницю вантажу, а тариф на транспортування великої партії - 0,7 грн. за одиницю вантажу (великою партією вважається 85 одиниць). Порівняти по загальним витратам обсяги замовлень 75 і 85 одиниць. Визначити оптимальний розмір замовлення.

Методика розв’язання задачі

Протягом року потрібно розмістити S/V1=N1 і S/V2=N2 замовлень.

Витрати, грн.

Обсяг замовлення

75

85

1. На утримання запасів

V1/2*U*Cs

V2/2*U*Cs

2. На подачу замовлень

N1*З

N2*З

3. Транспортні витрати

V1*Tдп

V2*Tвп

Загальні витрати

Де: N1 і N2 – кількість замовлень для партій обсягом у 75 і 85 одиниць,

V1 і V2 – обсяги замовлень,

Тдп, Твп – тарифи на транспортування відповідно дрібної та великої

партій.

Завдання 6. Підприємство закуповує деталі за ціною 25 грн. за одиницю, річна потреба в деталях складає 4800 шт., витрати на зберігання однієї деталі складають 5 грн., витрати на організацію одного замовлення – 100 гр. Економічний розмір замовлення складає 439 деталей. Системи знижок, які надає постачальник наведені в таблиці. Порівняти по загальним витратам обсяги замовлень 439, 500 і 1000 деталей. Визначити найкращий варіант.

Обсяги замовлення, од

Ціна за одиницю, грн

0-500

25,0

500-1000

24,8

1000 і більше

24,7

Методика розв’язання задачі

Кількість замовлень у рік по варіантам :

Ni = S / Vi

Витрати, грн.

Обсяги замовлення, од.

400

500

1000

На організацію замовлень

N1*З

N2*З

N3*З

На зберігання одного замовлення

V1*С

V2*С

V3*С

На придбання запасів для річної потреби

U1*S

U2*S

U3*S

Загальні витрати

Де: і – номер варіанту

S – річна потреба в деталях,

Vi – обсяги замовлень,

C – витрати на зберігання однієї деталі,

Ui – ціна за одиницю.

Завдання 7. Підприємство виробляє три види продукції. У наступному році необхідно виготовити: продукції виду «А» - 100 од., «Б» - 200 од., «В» - 100 од. Визначте обсяги закупівлі матеріальних ресурсів на наступний рік за таких умов:

а) для вироблення одиниці «А» необхідно 200 кг тонколистової сталі товщиною 2 мм, 20 кг фарби ПФ-115;

б) для вироблення одиниці продукції «Б» потрібно 150 кг тонколистової сталі товщиною 2мм, 10 кг полістиролу і 10 м проводу товщиною 1.5 мм;

в) для вироблення одиниці продукції типу «В» необхідно 20 кг полістиролу і 5 м проводу товщиною 1.5 мм;

г) для ремонтно-експлуатаційних робіт потрібно 800 кг тонколистової сталі товщиною 2 мм і 200 кг фарби ПФ-115;

д) для дослідницької роботи слід придбати 100 кг полістиролу;

є) залишки матеріалів на початок і на кінець наступного року становлять по: тонколистовій сталі товщиною 2 мм відповідно 400 і 450 кг, полістиролу – 200 кг і 300 кг, фарби ПФ-115 – 500 і 300 кг, проводу товщиною 1.5 мм – 100 і 100м.

Методика розв’язання задачі

Для визначення потреби основного виробництва в матеріальних ресурсах методом прямого розрахунку використовують формулу:

Pij = Bi*Hj,

де Pij – потреба в матеріалах і-го виду для виробництва j-го виробу, кг, л, м² і т.д;

Ві – запланований обсяг випуску виробів і-го виду, шт;

Ні – норма витрати матеріалів j-го типу для виробництва одиниці і-го виробу, кг, л, м² і т.д на одиницю виробу.

Визначивши потребу в сировині, основних та допоміжних мета ріалах, слід встановити обсяги закупівлі (Q закупівлі) таких ресурсів у товаровласників, виходячи з формули:

Qзакуп = Р – Зпоч + Зкін,

де Р – потреба в матеріальних ресурсах, натур.од;

Зпоч – перехідний на початок наступного періоду залишок матеріалів на складах підприємства, натур.од;

Зкін – залишок матеріалів на кінець наступного періоду,натур.од.

Завдання 8. З дошки хвойних порід товщиною 50 мм виготовляють певну кількість деталей. Розрахувати потреби в дошках у плановому році на товарний випуск та зміну незавершеного виробництва. У наступному році необхідно виготовити 1000 виробів. Необхідні дані для рішення наведені в таблиці

№ деталі

Норма витрат на деталі, м³

Кількість деталей у виробі

Кількість деталей в незавершеному виробництві, шт

На початок планового періоду

На кінець планового періоду

18

0,010

4

200

100

25

0,007

3

300

500

37

0,005

5

600

400

48

0,004

4

200

300

73

0,002

6

200

200

96

0,003

3

400

300

Методика розв’язання задачі

1. Визначення потреби в матеріалах для виготовлення деталей здійснюється за

формулою:

Рі = qi * ni * ( S – Nп + Nк ), м3

Де: qi – норма витрат на і-ту деталь,

n – кількість деталей у виробі,

S – річна планова кількість виробів,

Nп – кількість деталей в незавершеному виробництві на початок

планового періоду,

Nк - кількість деталей в незавершеному виробництві на кінець

планового періоду.