- •І.О. Сінчук, в.М. Кутін, м.І. Лісний, в.І. Поярков, о.Є. Мельник, о.О. Удовенко технічна діагностика електрообладнання. ТИпові задачі та лабораторний практикум
- •1 Завдання до виконання типових задач
- •1.1 Дослідження параметрів та визначення умов роботоздатності елемента об’єкта діагностування
- •1.2 Визначення несправних елементів в об’єкті діагностування
- •2 Теорія та приклади типових задач
- •2.1 Побудова діагностичної моделі у вигляді діаграми проходження сигналу і визначення функції передачі
- •2.2 Визначення чутливості передачі до зміни параметрів в елементах об’єкта діагностування
- •2.3 Визначення умов роботоздатності елемента об’єкта діагностування
- •2.4 Алгоритм пошуку несправностей за параметрами надійності
- •2.5 Інформаційний алгоритм пошуку пошкоджень
- •2.6 Побудова алгоритму пошуку пошкоджень методом “віток і границь”
- •2.7 Оптимізація процесу пошуку пошкоджень в розподільних повітряних мережах
- •Список літератури до першого та другого розділів
- •3 Лабораторний практикум
- •3.1 Лабораторна робота № 1. Вимірювання температури за допомогою тепловізора на відстані
- •3.1.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.1.2 Вимірювання температурних полів
- •3.1.3 Принцип дії та конструкція тепловізора тв-2
- •3.1.4 Підготовка тепловізора та порядок роботи
- •3.1.5 Завдання
- •3.1.6 Хід роботи
- •3.1.7 Запитання для самостійної перевірки знань
- •3.2 Лабораторна робота № 2. Вимірювання параметрів ізоляції високовольтного обладнання під робочою напругою за схемою Шерінга
- •3.2.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.2.2 Побудова та робота р5026
- •3.2.3 Побудова вимірювального стенда
- •3.2.4 Послідовність виконання роботи
- •3.2.5 Обробка результатів вимірювань
- •3.3 Лабораторна робота № 3. Вимірювання параметрів ізоляції електрообладнання за схемами "тн" та "Порівняння" двох об'єктів
- •3.3.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.3.2 Загальні положення
- •3.3.3 Підготовка високовольтного стенда до увімкнення напруги і вимкнення
- •3.3.4 Послідовність виконання роботи
- •3.3.5 Вимірювання за схемою "порівняння" двох об'єктів
- •3.3.6 Обробка результатів вимірювання
- •3.3.7 Розрахункові формули для схеми “тн”
- •3.3.8 Розрахункові формули для схеми “Порівняння”
- •3.3.9 Контрольні запитання
- •3.3.10 Список літературних джерел
- •3.4 Лабораторна робота № 4. Вимірювання комплексної провідності високовольтної ізоляції
- •3.4.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.4.2 Загальні положення
- •3.4.3 Підготовка і проведення вимірювань
- •3.4.4 Балансування схеми вимірювання
- •3.4.5 Виконання роботи
- •3.4.6 Вимоги з техніки безпеки
- •3.4.7 Контрольні запитання
- •3.4.8 Список літературних джерел
- •3.5 Лабораторна робота № 5. Вимірювання часткових розрядів у високовольтній ізоляції
- •3.5.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.5.2 Загальні положення
- •3.5.3 Структурна схема пристрою счр-2
- •3.5.4 Проведення вимірювань приладом счр-2
- •3.5.5 Хід роботи
- •3.5.6 Обробка результатів вимірювань
- •3.5.7 Контрольні запитання для самоперевірки знань
- •3.5.8 Список літературних джерел
- •3.6 Лабораторна робота № 6. Контроль опору ізоляції і визначення місць замикання в мережах оперативного постійного струму (опс) під робочою напругою
- •3.6.1 Підготовка до лабораторної роботи
- •3.6.2 Порядок виконання роботи
- •3.6.3 Контрольні запитання
- •3.6.4 Список літературних джерел
- •3.7 Лабораторна робота № 7. Хроматографічний аналіз розчинених в трансформаторній оливі газів
- •3.7.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.7.2 Хроматографічний метод аналізу газової суміші
- •3.7.3 Хід роботи
- •3.7.4 Контрольні запитання
- •3.7.5 Список використаної літератури
Список літератури до першого та другого розділів
1. Чиженко И. М. Матрично-топологические методы анализа электрических цепей / И. Чиженко, В. Терновой. — К. : КПИ, 1982. — 107 с.
2. Кутин В. М. Диагностирование электрооборудования электри-ческих систем / В. Кутин, В. Брейтбурд. — К. : УМКВО, 1991. — 104 с.
3. Мозгалевский А. В. Диагностирование электрооборудования электрических систем / А. Мозгалевский, Д. Гаскаров. — М. : Высш. школа, 1975. — 207 с.
4. Кутін В. М., Вашковський В. В. Визначення роботоздатності ізоляції розподільної мережі змінного струму //Вісник Вінницького політехнічного інституту - 2000 - № 1 - С. 29 - 36.
5. Кутин В. М., Кульматицкий О. И. Диагностирование электрических распределительных сетей. – К.: Техніка, 1993. – 160 с.
6. Кутін В. М. Вибір сукупності і діагностичних показників для оцінки працездатності ізоляції відносно землі мережі 6 - 35 кВ //Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету - 2006 - № 3 (38) ч. І -С. 96- 100.
7. Кутин В. М., Пискляров П. К. Поиск повреждений в распределительных электрических сетях – К.: Техника, 1994 – 138 с.
8. Надежность систем электроснабжения /В. В. Зорин, В. В. Тисленко, Ф. Клеппель, Г. Адлер – К.: Вища шк., главное изд-во, 1984 – 192 с.
9. Кутин В. М. Оптимизация процесса поиска повреждений в воздушных распределительных сетях 6-10 кВ // Электричество – 1994. - № 3. – С. 28-35.
10. Кутин В. М., Аль Нсур Мохаммед, Али Мусбах. Выбор оптимальной стратегии при поиске повреждений в распределительных сетях 6-35 кВ // Энергетика и электрификация – 1995 - № 6. – С. 46-49.
11. Кутін В. М., Ілюхін М. О., Кутіна М. В. Оцінка ефективності системи діагностичного контролю електротехнічних комплексів // Вісник Вінницького політехнічного інституту – 2004 - № 3 – С. 51-54.
3 Лабораторний практикум
3.1 Лабораторна робота № 1. Вимірювання температури за допомогою тепловізора на відстані
Мета роботи. Засвоїти методику дистанційного вимірювання температури нагрітих об'єктів. "Об'єктами" потрібно вважати всі тіла, температура яких відрізняється від абсолютного нуля і є джерелом інфрачервоного випромінювання.
3.1.1 Короткі теоретичні відомості
Інфрачервоні випромінювання є частиною оптичного випроміню-вання і займають в спектрі електромагнітних хвиль діапазон, який характеризує довжину хвиль від 0,76 до 1000 мкм.
Інфрачервоне випромінювання (infrared radiation), як і видиме світло, розповсюджується в однорідному середовищі по прямій лінії; може відображатися, переломлюватися, поляризуватися. Швидкість розповсюд-ження інфрачервоних хвиль дорівнює швидкості світла.
Характеризуючи випромінювання теплових джерел, виділяють три види випромінювачів: абсолютно чорне тіло, сірі тіла і селективні випромінювачі.
Абсолютно "чорне тіло" - це ідеалізоване поняття. У більшості твердих тіл, особливо в діелектриках, напівпровідниках і окислах металів розподіл енергії випромінювання має такий самий характер, як і в абсолютно "чорному тілі". Такі тіла називають "сірими". Вони характеризуються тим, що відношення їх енергетичної світності до енергетичної світності "чорного тіла", яке має таку ж температуру, не залежить від довжини хвилі і називається коефіцієнтом теплового випромінювання (кт).
Застосування поняття "сірого тіла" дозволяє використовувати закони теплового випромінювання, виведені для абсолютно "чорного тіла".
Аналогічні припущення роблять і при дослідженні селективних випромінювачів, для яких коефіцієнтом теплового випромінювання вважають умовну величину, яка залежить від параметрів випромінювача.
При проходженні через атмосферу інфрачервоне випромінювання послаблюється внаслідок поглинання і розсіювання молекулами газів, аерозолями, дощем, снігом, а також найменшими часточками, які є в атмосфері в невагомому стані.
Туман і хмари значно розсіюють випромінювання і практично непрозорі для інфрачервоних променів.