3.6.2 Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися зі стендом:

а) з розташуванням, призначенням і технічними даними пристроїв УКІ-3, УПЗ-1, осцилографа С1-67, з автоматичними вимикачами змінної напруги 220 В і тумблером вимикача постійної напруги 220 В;

б) з монтажною схемою, розміщенням блоків і клемником з лицьової та тильної сторін панелі ПДЕ-2002;

в) з правилами користування приладами УКІ-3, УПЗ-1, С1-67.

2. За допомогою приладу УКІ-3 виміряти опір ізоляції полюсів мережі відносно землі. Результати вимірювань занести в таблицю.

3. Ввімкнути УПЗ-1 і знайти місце замикання. Записати послідовність модулів, які перевіряються, і номер пошкодженого. Записати час, затрачений на пошук .

4. Змалювати з екрана осцилографа форму тестового змінного сигналу, який накладається на мережу ОПС від пристрою УПЗ-1.

5. Оформити одержані результати у звіті.

3.6.3 Контрольні запитання

1. Призначення оперативних мереж постійного струму на електричних станціях і підстанціях.

2. Основні види пошкоджень в оперативних мережах постійного струму та причини їх виникнення.

3. Методи контролю омічного опору ізоляції полюсів відносно землі.

4. Методи пошуку місця пошкодження в двопровідних мережах постійного струму.

3.6.4 Список літературних джерел

1. Сирота И. М. Централизованная сигнализация замыканий на землю в компенсированных сетях с использованием наложенного тока второй гармоники/ И. М. Сирота, А. Е. Богаченко, А. П. Шаповал // Автоматизация и релейная защита энергетических систем – Киев – 1981 – С. 52-57.

2. Борухман В. А. Определение места повреждения оперативного постоянного тока / В. А. Борухман, А. Н. Кулдикин // Электрические станции – 1982 - №7. – С.34-38.

3. Овсянников А. А. Автоматизация поиска замыканий на землю в оперативных цепях постоянного тока / А. А. Овсянников, В. А. Айбисович, В. В. Шлык // Электрические станции – 1962 - № 2 – С.61 – 63.

4. Беркович М. А., Молчанов В. В., Семенова В. А. Основы техники релей­ной защиты. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 376 с.

5. Цапенко Е. Ф. Контроль изоляции в сетях до 1000 В. - М.: Энергия, 1972. – 152 с.

6. Система діагностики розподільних мереж постійного струму станцій і підстанцій / Кутін В. М., Рубаненко О. С., Ештіба Алі Мусбах, Аль Нсур Мохамед. // Вісник Вінницького політехнічного інституту - 1994. - № 2. - С. 51-56.

3.7 Лабораторна робота № 7. Хроматографічний аналіз розчинених в трансформаторній оливі газів

Мета роботи. Вивчення методів та обладнання для хроматографічно­го аналізу трансформаторної оливи (oil).

3.7.1 Короткі теоретичні відомості

Хроматографію можна визначити як динамічний метод розділення суміші, який базується на процесі перерозподілу компонентів між двома фазами, що не змішуються, одна з яких є нерухомою, а інша рухомою. Процес цей багаторазово повторюється. Нерухома фаза - твердий абсорбент або суспензія абсорбенту в рідині чи рідина, яку наносять на поверхню твердого носія. Рухома фаза (газ або рідина) протікає (про­дувається) вздовж шару нерухомої фази [1,2,5].

Поняття "газова хроматографія" об'єднує всі методичні варіанти хроматографії, в якій рухома фаза газоподібна (знаходиться в стані газу або пари).

Газоабсорбційна хроматографія (ГАХ) включає всі методичні варіанти газової хроматографії, в яких нерухомою фазою є активне дисперсне тверде тіло (абсорбент) - деревне вугілля, силікагель, графітована сажа та ін.

Принципова схема найбільш розповсюдженого варіанта проведення газохроматографічного аналізу зводиться до наступного.

Перед початком аналізу хроматографічну колонку, в якій міститься нерухома фаза, безперервно промивають інертним газом, який практично не сорбується, і в цей газ-носій біля входу до колонки вводять для аналізу невелику порцію суміші компонентів, наприклад, А, В і С.

Внаслідок специфічних різниць в сорбції або розчинності при русі через шар нерухомої фази, компоненти групуються в зони, відділені одна від одної інертним газом-носієм. Практично формування зон компонентів, які виявляємо, спостерігається на всьому шляху проходження компонентів, тобто протягом усієї довжини колон­ки. Через дифузійні процеси у рухомих і нерухомих фазах межі зон розмиваються, так що максимальна концентрація кожного компонента ви­являється зосередженою в центрі зони.

Якщо на виході з колонки реєструється зміна в часі будь-якої фізичної якості газового потоку (так зване, диференційне детектування), то вихідна хроматографічна крива - хроматограма - запишеться у виг­ляді більш або менш гострих піків, що піднімаються над нульовою (базовою) лінією, рівень якої по закінченні аналізу, як правило, відповідає початковому її положенню до початку аналізу. Отже, відразу ж по закінченні одного аналізу, колонка ав­томатично виявляється підготовленою до виконання наступного.

Проміжок часу виходу компонентів, який рахується від моменту введення про­би до моменту реєстрації вершини піку, або об'єми газу-носія, витра­чені на перенесення через колонку кожного компонента, дають якісну характеристику речовин, що аналізуються.