3.4.6 Вимоги з техніки безпеки

Під час роботи використовується небезпечна для життя висока напруга (до 60 кВ). У зв’язку з цим:

1. Категорично забороняється заходити за захисну огорожу.

2. Підвищення напруги проводити плавно.

3. Будь-які перемикання виконувати тільки при зменшеній до нуля напрузі.

3.4.7 Контрольні запитання

1. Що таке контролепридатність об’єкта діагностування?

2. Що таке ремонтопридатність об’єкта діагностування?

3. Що таке відновлення об’єкта діагностування?

4. Що таке старіння об’єкта діагностування?

5. Що означає граничний і критичний стан об’єкта діагностування?

6. Методи та засоби діагностування оливо-наповненого вводу трансформатора під робочою напругою.

7. Поясніть метод вимірювання комплексної провідності (неврівноважено-компенсаційний метод).

8. Фізичний зміст параметра γ. Як його використовують для оцінки технічного стану.

3.4.8 Список літературних джерел

1. Сви М. П. Контроль изоляции оборудования высокого напряже-ния. - М.: Энергия, - 1980. – 286 с.

2. Локшин М. В., Свиридов Н. П. Измерение диэлектрических потерь высоковольтной изоляции - М.: Энергия. – 1973, - 186 с.

3. Техника высоких напряжений / Под общ. ред. Д. В. Радзевича. - М.: Энергия. - 1976. - 488 с.

4. Бажанов С. А. Маслонаполненные трансформаторы тока. Энергоатомиздат, 1983, - 302 с.

5. Никулин Н. В., Шишорина Г. Д. Высоковольтные вводы и их ремонт - М.: Высшая школа. - 1986. - 192 с.

3.5 Лабораторна робота № 5. Вимірювання часткових розрядів у високовольтній ізоляції

Мета роботи. Визначити зміни часткових розрядів в ізоляції високовольтних вводів 110 кВ за допомогою стаціонарних приладів СЧР-2.

3.5.1 Короткі теоретичні відомості

Частковим розрядом (ЧР) називають пробій обмеженої частини ізоляції, послідовно з яким між високовольтним і низьковольтним електродами знаходиться ділянка непошкодженої ізоляції. Викликаний ЧР пе­рерозподіл розрядів створює перехідний процес у зовнішніх колах, а розряд викликаного при цьому імпульсу струму може бути виміряний пристроєм СЧР-2. За допомогою градуювання одержаний імпульс можна звести до величини, так званого, уявного розряду. Уявний розряд є од­нією з головних величин, вимірюваних при визначенні інтенсивності ЧР, оскільки він характеризує руйнівні дії розрядів.

3.5.2 Загальні положення

Пристрій для вимірювання ЧР складається з:

• вимірювального елемента давача;

• вимірювального приладу.

Давач з пристроями захисту забезпечує перетворення імпульсу струму, утвореного при ЧР, у відповідний імпульс напруги, який по­дається на вхід вимірювального приладу. В експлуатації функції давача виконує пристрій приєднання.

Вимірювальний пристрій містить:

• регулятор чутливості;

• фільтри, що формують ширину смуги;

• діапазони частот налагодження.

Розрізняють два методи вимірювання - широкосмуговий і вузькосмуговий:

Ш - 20-500 кГц - широкосмуговий;

П60-20-60 кГц - вузькосмуговий;

П500 - 200-500 кГц - вузькосмуговий.

Приведення результатів вимірювання до значення заряду, що задається ЧР, здійснюється за допомогою градуювання. Вимірювальний пристрій повинен градуюватися в тій самій схемі, в якій буде проводитися вимірювання ЧР. В результаті градуювання визначається градуйований коефіцієнт:

K_q = q_г / α_г , (Кл/под),

де q_г - заряд градуйованого імпульсу;

α_г - показання вимірювального пристрою при градуюванні;

Приведення результатів вимірювання до значення заряду градуйованого імпульсу може виконуватися за спрощеними формулами:

q = K_q∙α = (α/α_г) ∙q_г;

q_г = С_г∙U_г,

де α - показання вимірювального пристрою при вимірюваннях;

q - приведене значення заряду (уявного заряду ЧР);

С_г - ємність градуйованого конденсатора;

U_г - імпульси напруги градуйованого струму.