Тема 6

Правове регулювання розрахункових відносин

§ 1. Поняття розрахункових відносин

Законодавством визначено, що обов'язок платника (покуп­ця, замовника або іншого споживача) розрахуватися зі своїм контрагентом за поставлену йому продукцію (виконану ро­боту, надані послуги) виникає в результаті укладання відпо­відного договору (поставки, купівлі-продажу, підряду тощо). Отримувач коштів (поставщик, виконавець, підрядник то­що), в свою чергу, також зобов'язаний виконувати свій обов'язок щодо цього договору, який є зустрічним по відно­шенню до обов'язку платника. Тому права й обов'язки сто­рін по здійсненню розрахунків за поставлену продукцію, ви­конані роботи, надані послуги повинні розглядатися в якості самостійних правовідносин, незалежно від договору, з якого вони виникли.

В Україні, як і в інших державах світу, багато уваги приділяється організації грошових розрахунків, створюють­ся особливі розрахунково-платіжні системи, у центрі яких знаходяться банки як спеціалізовані грошово-кредитні уста­нови.

В залежності від форми використання грошових коштів розрізняють дві сфери розрахунків:

1. сфера готівкових розрахунків, яка обслуговується за­ конними грошовими знаками держави;

2. сфера безготівкових розрахунків, яка обслуговується платіжними засобами в депозитній формі та в формі комер­ ційних боргових зобов'язань (вексель, чек тощо). Серед заз-

начених виділяють міжбанківські розрахунки, які обслуго­вують відносини між банками, та міжгосподарські розрахун­ки між клієнтами банків.

Правові засади організації безготівкових розрахунків в Україні визначені в законах України «Про банки і банківську діяльність», «Про підприємництво», «Про підприємства в Ук­раїні» та ін. В найбільш повному виді організація безготівко­вих розрахунків визначена в Інструкції НБУ № 7 «Про без­готівкові розрахунки в господарському обороті України», за­твердженій постановою Правління НБУ від 2 серпня 1996 р. № 204. Вимоги цієї Інструкції розповсюджуються на підпри­ємства різних форм власності, фізичних осіб, всі банки, роз­рахункові палати та розрахунково-касові центри.

Організація безготівкових розрахунків базується на ряді принципів, зміст і склад яких можуть змінюватися залежно від економічної ситуації в країні.

При здійсненні безготівкових розрахунків в Україні вра­ховуються такі принципи:

1. підприємства всіх форм власності повинні зберігати свої грошові кошти в банках на рахунках і використовувати їх для міжгосподарських розрахунків в безготівковому по­ рядку шляхом перерахування з рахунку платника на раху­ нок отримувача;

2. момент здійснення платежу повинен бути максималь­ но наближений до відгрузки товарів або надання послуг;

3. платежі з рахунку підприємства здійснюються банком за згодою власника рахунку і з дотриманням черговості, встановленої керівником підприємства, установи. Без згоди платника списання коштів з його рахунку допускається ли­ ше у випадках, встановлених чинним законодавством;

4. господарюючі суб'єкти мають право вибору форми розрахунків та способу платежу з числа передбачених чин­ ним законодавством;

5. господарюючі суб'єкти мають право вибору банків для

відкриття своїх рахунків.

Взаємовідносини між банком і клієнтом щодо розрахун­ково-касового обслуговування здійснюється на підставі дого­вору. (Див. додаток 5).

123