Тема 1

Предмет і метод банківського права

§ 1. Поняття банків. Передумови зародження та становлення банківської справи

Слово «банк» походить від італійського «Ьапсо», що означає «лавка міняли», «стіл».

Беручи до уваги історичний аспект, слід зазначити, що історія давніх віків не залишила достатньо повних відомос­тей стосовно того, коли виникли банки, які операції вони ви­конували, що стало рушійною силою їх розвитку.

Згідно з історичними даними, ще за 2300 років до н. є. у народності халлеїв були торгові компанії, які поряд з вико­нанням своїх безпосередніх функцій видавали також позики. Згадки про перші відокремлені кредитні операції відносяться до VI ст. до н. є. У Стародавньому Вавілоні практикувала­ся така операція як прийом вкладів та виплата по них процентів.

Виконавцями цих перших банківських операцій, за свід­ченнями істориків, були як окремі особи, так і деякі церковні установи, де нагромаджувались значні грошові кошти. В ста­ровинних святилищах нагромаджувались величезні багат­ства. Храми були надійним місцем для зберігання цінностей. Навіть злодії в той час ставилися з пошаною до вівтарів, не грабували їх. Вклади, недоторканність яких гарантувалася шанобливим ставленням до релігії, зробили знамениті грець­кі храми Делоський, Дельфійський, Самоський одночасно і своєрідними банківськими установами.

З роками повага до недоторканності церковного майна була втрачена. Почастішали випадки пограбування храмів, що має місце і в теперішній час.

Зародження банківської справи почалося з діяльності се­редньовічних мінял Північної Італії. Поняття банку, яке за-

Тема 1

Предмет і метод банківського права

кріпилось в нашій свідомості, ототожнювалось з мінялами та їх особливими столами — «банко-столами». У Стародавній Греції банкіри називались трапезитами (від грецького «ігаре-га», що означає стіл). У Стародавньому Римі існували мен-сарії (від латинського слова «тепза» — стіл), які займалися обміном валют, а також іншими грошовими операціями.

Перші банки почали виникати в умовах мануфактурної стадії капіталізму в формі банківських домів, які, на відміну від ростовщиків, надавали кредит промисловим та торговим капіталістам з помірного проценту, а пізніше — у вигляді ак­ціонерних банків. Перші банкіри з'явились в окремих італій­ських містах, таких як Венеція та Генуя в XIV—XV ст.

Необхідно підкреслити, що перші банкіри вже тоді зрозу­міли, що накопичувані величезні грошові багатства знахо­дяться без руху, є непродуктивними, хоча від них можна отримувати суттєву користь та вигоду. Банкіри віддавали грошові кошти в тимчасове користування або відкривали са­мостійні торгові підприємства. Заставою при цьому, як пра­вило, виступали кораблі, товари, що дорого коштували, бу­динки, коштовні речі і навіть люди (раби).

Підсумовуючи вищевикладене, можна визначити, що банк — це такий ступінь розвитку кредитних відносин, при якому кредитні, грошові та розрахункові операції в їх сукуп­ності зосереджуються в єдиному центрі. До ознак банку можна віднести також те, що кредит по суті стає платним. Процент за користування кредитом покриває при цьому не тільки витрати банківського дому, але й обумовлює продук­тивне використання позичальником грошових ресурсів, от­риманих ним в тимчасове користування на умовах, які про­понує кредитор.