- •Економічна діагностика опорний конспект лекцій
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет і завдання дисципліни «Економічна діагностика»
- •Методи діагностики:
- •Тема 2. Діагностика конкурентного середовища підприємства
- •Система аналізу інформації
- •IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
- •Тема 3. Оцінювання стратегічного протистояння підприємств-конкурентів
- •Тема 4. Діагностика конкурентоспроможності підприємства
- •1. Поняття конкурентоспроможності підприємства.
- •2. Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства.
- •3. Аналітична оцінка конкурентоспроможності підприємства на ринку.
- •4. Графічна оцінка конкурентоспроможності підприємства.
- •Тема 5. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства
- •1. Поняття конкурентоспроможності продукції підприємства.
- •2. Фактори впливу на конкурентоспроможність продукції підприємства.
- •3. Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності продукції.
- •4 Компенсаційна і некомпенсаційна оцінки конкурентоспроможності продукції.
- •5. Напрямки підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства.
- •Тема 6. Діагностика майна і ринкова цінність підприємства
- •1. Нормативно-правова основа оцінки ринкової вартості майна.
- •2. Основні поняття діагностики ринкової вартості майна.
- •3. Підготовчий етап до оцінки майна.
- •4 Оцінка розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства (ват), що створюється в процесі приватизації.
- •5 Особливості оцінки цілісних майнових комплексів.
- •Тема 7. Управлінська діагностика
- •1. Основи управлінської діагностики на підприємстві
- •2. Ефективна модель управління підприємством на засадах маркетингу.
- •3. Діагностика антикризового управління підприємством.
- •Тема 8. Діагностика виробничого потенціалу підприємства
- •1. Сутність, зміст та складові елементи виробничого потенціалу підприємства.
- •2. Ресурсне обґрунтування виробничо-господарської діяльності підприємства.
- •Тема 9. Фінансова діагностика
- •1. Поняття фінансової діагностики підприємства, необхідність її здійснення
- •2. Мета, завдання і методологічна основа фінансової діагностики
- •3. Інформаційне забезпечення фінансової діагностики підприємства.
- •4. Сутність горизонтального, вертикального та аналізу за допомогою коефіцієнтів.
- •5. Аналіз фінансових проблем діяльності підприємства. Коефіцієнт ліквідності.
- •6. Основи фінансового планування і прогнозування діяльності підприємства.
- •Тема 10. Діагностика економічної безпека підприємства
- •1. Роль економічної безпеки в управлінні ризиками на підприємстві.
- •Тема 11. Діагностика корпоративної культури підприємства
- •1. Передумови становлення корпоративної культури на підприємстві.
- •2. Аналіз факторів впливу на формування корпоративної культури.
- •3. Оцінка корпоративної культури підприємства.
- •Питання до іспиту з дисципліни «Економічна діагностика»
- •Основна література
- •Додаткова література
5 Особливості оцінки цілісних майнових комплексів.
Загально використовуваною базою оцінки майна, є його ринкова вартість.
Якщо процедури продажу передбачають наявність додаткових умов (додаткового інвестування або виконання інших вимог, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності об'єкта оцінки, якщо такий напрям не відповідає принципу найбільш ефективного використання), може визначатися інвестиційна вартість.
Майновий підхід застосовується у порядку, встановленому для визначення розміру статутного фонду ВАТ, що створюється під час приватизації (корпоратизації). При цьому не оцінюються активи цілісного майнового комплексу, які не включаються у його вартість.
Дохідний підхід передбачає використання методу непрямої капіталізації (дисконтування грошового потоку). При цьому під час прогнозування валового доходу враховуються доходи, що можуть бути отримані від найбільш ефективного використання надлишкових активів. У разі відчуження цілісного майнового комплексу як сукупності активів без зобов'язань його оцінка базується на майновому підході з урахуванням принципу найбільш ефективного використання таких активів.
Особливості застосування методичних підходів до оцінки майнового комплексу визначаються у національних стандартах.
Під час визначень ринкової вартості цілісного майнового комплексу, переданого в оренду, до вартості державної частки включаються амортизаційні відрахування на орендоване майно, не використані на дату оцінки, кошти державного цільового фінансування та державних цільових надходжень, вартість майна, придбаного за рахунок амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні активи та коштів від продажу орендованого майна. Якщо покупцем цілісного майнового комплексу, переданого в оренду, є орендар, до державної частки у ринковій вартості включається сума заборгованості за оренду цілісного майнового комплексу, у тому числі з викупу оборотних активів. Порядок визначення відсоткового співвідношення державної частки та частки орендаря у ринковій вартості цілісного майнового комплексу, переданого в оренду, встановлюється Фондом державного майна.
У плані приватизації цілісного майнового комплексу зазначається його початкова вартість, визначена на підставі затвердженої оцінки.
Повернення цілісних майнових комплексів (об'єктів приватизації) у державну власність, у тому числі за рішенням суду, відбувається за їх ринковою вартістю, визначеною на дату оцінки (день набрання чинності відповідним рішенням суду).
Тема 7. Управлінська діагностика
1. Основи управлінської діагностики на підприємстві
Під управлінням підприємством слід розум;ти цілеспрямовану діяльність, яка представляє собою сукупність методів, засобів і форм ефективної координації роботи людей (трудових колективів) для досягнення поставлених завдань або поставленої мети (підвищення результативності виробництва, зростання прибутку тощо).
Під функцією управління слід розуміти продукт поділу і спеціалізації управлінської праці, відокремлений напрямок управлінської діяльності, що дає можливість здійснювати управлінський вплив.
За ознакою інваріантності розрізняють основні (ключові) функції, що розкривають зміст процесу управління, і специфічні (конкретні) функції, що вказують. напрямок цілеспрямованого впливу на той чи інший вид виробничої діяльності.
До основних функцій управління відносять:
- планування;
- організацію;
- мотивацію;
- контроль.
Планування - функція управління, що визначає перспективи розвитку економічної системи та її майбутній стан, обумовлені темпами розвитку, джерелами, обраними методами і формами виробництва для досягнення сформульованої мети у вигляді конкретних планових моделей (розрахунків) завдань і показників з установленням термінів виконання.
Організація - функція управління, метою якої є формування керівної і керованої систем, а також зв'язків і відносин між ними, що забезпечують кооперування людей і знарядь праці з максимальною ефективністю протікання їх спільної трудової діяльності. Особливість функції організації стосовно інших полягає у тому, що вона є єдиною функцією, яка забезпечує взаємозв'язок і підвищує ефективність всіх інших функцій управління. Результатом здійснення функції організації є створення на основі об'єктивних функцій управління відповідних органів управління; побудова чіткої структури апарату управління; обґрунтоване формування управлінських підрозділів; розробка положень про органи управління і посадових інструкцій; встановлення взаємозв'язків між управлінськими підрозділами; розстановка управлінських кадрів за функціональною ознакою; розробка нормативів, методик, технологічних карт тощо.
Мотивація - функція управління, яка вказує на комплекс причин, які спонукають членів трудового колективу до спільних впорядкованих і узгоджених дій для досягнення поставленої перед суб'єктом господарювання мети.
Контроль - функція управління, яка є завершальним етапом будь-якої діяльності і представляє собою перевірку чи постійне спостереження з метою перевірки (нагляду). Він повністю узгоджений з іншими елементами системи управління, за його допомогою можна визначити, наскільки ефективно працює кожна підсистема та підприємство в цілому. Контроль не є самоціллю, він лише коригує обрану стратегію.
Поетапне здійснення контролю відбувається за такою послідовністю:
- встановлення контрольних показників (визначення результату, до якого, прагне підприємство);
- заміри показників діяльності підприємства (фіксація даних поточної діяльності підприємства та відображення їх у відповідній звітності);
- аналіз діяльності підприємства (виявлення позитивних і негативних сторін діяльності підприємства, а також вирішальних факторів впливу);
- коригувальні дії (перелік заходів для поліпшення поточного стану).
Метою контролю є виявлення потенційних можливостей, проблем, надання рекомендацій стосовно програми стратегічних і тактичних дій щодо комплексного удосконалення господарської діяльності підприємства з орієнтацію на обрану стратегію.
Специфічні функції управління підприємством вказують напрямок впливу на будь-яку сферу виробничої діяльності, під ними розуміють результат поділу управлінської праці. Такі функції спрямовані на види виробничо-господарської діяльності підприємства, які розрізняються призначенням і засобами реалізації.
Об'єктом управління є організаційно відокремлена ланка, яка забезпечує одну із стадій або частину стадії виробничо-господарського процесу і є основою цілеспрямованого управлінського впливу. До специфічних функцій управління виробництвом продукції варто віднести:
- управління науково-технічною підготовкою виробництва;
- управління основним, допоміжним і обслуговуючим виробництвом;
- управління якістю продукції;
- управління персоналом підприємства;
- управління матеріально-технічним постачанням;
- управління фінансами;
- управління збутом продукції;
- управління маркетингом;
- управління розвитком і удосконаленням системи адміністрування тощо.
Необхідно зазначити, що перелік специфічних функцій управління на підприємстві принципово не змінюється зі зміною масштабу і характеру виробництва. Більше того, вони подібні навіть на підприємствах різної галузевої приналежності. Різними залишаються лише обсяг і структура виконання функцій управління.