- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни академія муніципального управління
- •6.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність»
- •Розподіл навчального часу по темах
- •Зміст дисципліни за темами
- •Тема 1. « Зв’язки з громадськістю» як наука та навчальна дисципліна.
- •Тема 2. Громадськість та громадська думка в сфері зв’язків з громадськістю.
- •Тема 3. Вступ до теорії комунікації.
- •Тема 4. Значення символів для зв’язків з громадськістю.
- •Тема 5. Управління процесом зв’язків з громадськістю.
- •Тема 6. Основи взаємодії зі змі.
- •Тема 7. Використання зв’язків з громадськістю у різних сферах.
- •Тема 8. Зв’язки з громадськістю засобами мережі Інтернет.
- •Тема 9. Блог як засіб налагодження зв’язків з громадськістю.
- •Тема 10. Соціальні мережі як засіб зв’язку з громадськістю.
- •План лекцій
- •Тема 1. «Зв’язки з громадськістю» як наука та навчальна дисципліна (2 години).
- •План семінарських занять
- •Тема 2. Громадськість та громадська думка в сфері паблик рілейшнз (4 години).
- •Тема 8. Зв’язки з громадськістю засобами мережі Інтернет (2 години).
- •Тема 9. Блог як засіб налагодження зв’язків з громадськістю (2 години).
- •Тема 10. Соціальні мережі як засіб зв’язку з громадськістю (2 години).
- •Самостійна робота студентів
- •Орієнтовний перелік тем для написання рефератів
- •Індивідуально-консультативна робота
- •Індивідуальна та консультативна робота
- •Методики активізації процесу навчання
- •Система поточного і підсумкового контролю знань
- •Оцінювання знань студентів проводиться за національною шкалою та шкалою естs таким чином:
- •Поточний та підсумковий модульний контроль (залік) здійснюється в таких балах:
- •Питання до заліку (іспиту)
- •Теми контрольних робіт для заочної форми навчання
- •Вимоги до контрольних робіт
- •При написанні контрольної роботи слід дотримуватися наступних вимог:
- •Контрольна робота повинна містити:
- •Рекомендована література
- •Ресурси Інтернет
Індивідуальна та консультативна робота
№ п\п |
Вид роботи |
Форми контролю |
1 |
Написання реферату із запропонованих або вільно обраних та погоджених з викладачем тем. |
Захист реферату на семінарі |
2 |
Написання творчих робіт з певної теми семінару |
Обговорення під час семінару |
3 |
Підготовка тез виступу на студентську конференцію |
Виступ на конференції |
4 |
Виконання завдання з розкриття основного змісту понятійного апарату дисципліни |
Обговорення під час інд.-конс. роботи |
Консультування студентів (у формі проведення викладачем групових консультацій) з певних тем курсу перед проведенням семінарських занять, поточним і підсумковим контролем.
Методики активізації процесу навчання
1. З метою активізації процесу навчання пропонується метод креативної дискусії під час лекцій та семінарських занять. Це розвиває творчі здібності студентів, а також вдосконалює здатність до аналізу, порівняння та аргументування точки зору.
2. Ефективною є робота за методикою «альтернативних груп». Викладача пропонує питання з актуальної проблеми, члени однієї групи знаходять аргументи «за», члени другої групи - «проти». Наприкінці робиться резюме лідерами кожної групи. Викладач пропонує свій висновок.
3. Семінари-дискусії – передбачають обмін думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.
4. Робота в малих групах – використовується з метою активізації студентів при проведенні семінарських і практичних занять. Використання цієї технології дає змогу структурувати семінарські (практичні) заняття за формою і змістом, створює можливості для кожного студента в роботі за темою заняття, забезпечує формування особистісних якостей та досвіду соціального спілкування.
5. «Круглий стіл» дає можливість обмінятися думками з приводу тієї чи іншої теми, залучаючи знання наукової літератури за темою, що прочитана заздалегідь.
Система поточного і підсумкового контролю знань
Відповідно до вимог організації навчального процесу у вузі, для успішного засвоєння знань студентами та об’єктивного їх оцінювання здійснюється поточний, модульний, підсумковий контроль. Контроль знань студентів здійснюється на семінарських та індивідуальних заняттях.
Для цього застосовуються наступні форми та методи поточного контролю:
експрес-опитування;
вибіркове усне опитування;
фронтальне усне опитування;
стандартизоване опитування за тестовими завданнями;
самостійна письмова робота;
виконання практичних завдань.
Оцінювання знань студентів проводиться за національною шкалою та шкалою естs таким чином:
Рейтингові бали за шкалою АМУ |
Оцінка за національною шкалою |
Оцінка за шкалою ECTS |
90-100 |
Відмінно |
А |
82-89 |
Добре |
B |
75-81 |
C |
|
67-74 |
Задовільно ( зараховано) |
D |
60-66 |
E |
|
35-59 |
Незадовільно ( не зараховано) |
FX |
1-34 |
F |