- •Вступ до спеціальності
- •Освітньо-професійної програми спеціальності
- •6.030400 “Міжнародна інформація”
- •1.2. Тенденції структури світової вищої освіти
- •1.3. Вища освіта України та Болонський процес
- •1.4 Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні
- •Молодший спеціаліст;
- •Бакалавр;
- •Спеціаліст;
- •1.5 Система акредитації освітньо-професійних програм навчання та навчальних закладів
- •1.6 Типи вищих навчальних закладів України
- •1.7 Особливості університетської освіти
- •1.8 Місце спеціальності “міжнародна інформація” в переліку спеціальностей та напрямів підготовки фахівців з вищою освітою
- •12. Архітектура
- •Питання для самоконтролю.
- •Типи вищих навчальних закладів України.
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів.
- •Джерела інформації.
- •2. Галузеві стандарти спеціальності Підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів зі спеціальності "Міжнародна інформація"
- •2.1 Зміст освіти та навчання
- •2.2 Система стандартів вищої освіти України
- •3439 "Фахівець із міжнародної інформації",
- •2433.1 "Інформаційний аналітик-міжнародник",
- •2444.1 "Перекладач"
- •45. Міжнародна інформація
- •2.4 Навчальні плани , навчальні та робочі навчальні програми дисциплін
- •2.5 Анотації навчальних програм нормативних дисциплін спеціальності “Міжнародна інформація”
- •Історія України
- •2 Ділова українська мова
- •3 Українська та зарубіжна культура
- •4 Релігієзнавство
- •5 Теорія держави і права
- •6 Соціологія
- •7 Філософія
- •8 Основи економічних теорій
- •9 Основи психології та педагогіки
- •10 Політологія
- •12 Фізична культура
- •Основи екології та безпека життєдіяльності
- •14 Інформатика
- •15 Математичні основи інформаційних технологій
- •16 Системний аналіз
- •17 Прикладна інформатика
- •18 Теорія прийняття рішень
- •19 Комп'ютерне оброблення даних
- •20. Основи наукових досліджень
- •Історія політичних та правових вчень
- •Країнознавство
- •Теорія міжнародних відносин
- •Міжнародні відносини та світова політика
- •Зовнішня політика України
- •Дипломатична та консульська служба
- •27 Міжнародні організації
- •28 Дипломатичний протокол і етикет
- •29 Світова економіка
- •30 Міжнародні економічні відносини
- •31 Економіка та зовнішньоекономічні зв'язки України
- •32 Менеджмент і маркетинг
- •33 Порівняльне конституційне право
- •34 Міжнародне публічне право
- •35 Міжнародне приватне право
- •36 Іноземна мова
- •37 Іноземна мова спеціальності
- •38 Теорія та практика перекладу
- •39 Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"
- •40 Основи міжнародних інформаційних відносин
- •41 Теорія та практика комунікації
- •42 Конфліктологія та теорія переговорів
- •43 Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •44 Аналіз зовнішньої політики
- •45 Міжнародна інформація
- •46 Міжнародні інформаційні системи та технології
- •47 Теорія масової комунікації
- •48 Зв'язки з громадськістю
- •49 Міжнародне інформаційне право
- •1 Методика викладання у вищій школі
- •2. Математичне моделювання та прогнозування в міжнародних відносинах
- •3. Інформаційні війни
- •4. Аналіз соціальних систем
- •5. Міжнародні системи та глобальний розвиток
- •6. Інформаційне суспільство
- •7. Науково-педагогічний практикум
- •8. Практикум перекладу
- •3. Особливості варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.1 Складові стандарту вищої освіти вищого навчального закладу
- •3.1.1. Варіативна частина освітньо-кваліфікаційної характеристики (окх)
- •3.1.2. Варіативна частина освітньо-професійної програми (опп)
- •3.2 Спеціалізація як засіб забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою за регіональним замовленням і замовленням окремих центральних органів виконавчої влади, організацій і підприємств
- •3.2.1. Характеристика спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.2.2. Перелік спеціалізацій спеціальності «Міжнародна інформація».
- •3.3. Цикл дисциплін вільного вибору студентом (спецкурси).
- •4. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.2 Навчальні заняття
- •4.2.1. Лекція
- •4.2.2. Лабораторне заняття
- •4.2.3. Практичне заняття
- •4.2.4. Семінарське заняття
- •4.2.5. Індивідуальне заняття
- •4.2.6. Консультація
- •4.3 Самостійна робота студента
- •4.3.1. Основні елементи системи срс:
- •4.3.2. Конспектування лекцій як форма самостійної роботи студента
- •4.3.3. Самостійна робота студента до проведення, робота під час і після проведення лабораторного, практичного та семінарського заняття
- •4.3.4. Курсова робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.5. Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента
- •4.3.6. Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.7. Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента
- •4.4. Практична підготовка
- •4.5. Контрольні заходи
- •4.6. Державна атестація
- •4.7. Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах
- •4.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
- •6. Індивідуальне заняття
- •7. Консультація
- •10. Самостійна робота студента
- •5. Психологічні основи навчання у вищій школі
- •5.1 Навчання як складний психологічний процес.Діяльнісний підхід до навчання
- •5.2. Структура навчальної діяльності
- •5.3. Дії у навчанні
- •5.3.1 Емоційні дії
- •5.3.2 Мисленні дії
- •5.3.3 Мнемонічні дії
- •5.3.4 Психомоторні дії
- •5.3.5 Вольові дії
- •5.3.6. Робочі дії
- •3. Засвоєння навчального матеріалу включає:
- •Змістовий модуль іі. Основи інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах
- •6. Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах
- •6.1 Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти
- •6.2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
- •6.4 Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.7. Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.8 Процес інформаційно-аналітичної діяльності
- •5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
- •6.Формування висновків.
- •6.9. Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- •6.10 Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади зовнішньополітичною інформацією
- •7. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені
- •1. Політична сфера:
- •Економічна сфера:
- •Воєнна сфера:
- •Правова сфера:
- •10. Екологічна сфера:
- •Демографічна сфера:
- •Інформаційна сфера:
- •Сфера освіти та культури:
- •Сфера природних ресурсів:
- •Сфера керівництва та політичної еліти:
- •8. Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •8.1 Загальна характеристика міжнародних комунікацій
- •8.2. Інформаційні потреби адресата в сфері міжнародних відносин
- •8.2.1. Характеристики інформаційних потреб
- •8.2.2. Методи вивчення інформаційних потреб
- •8.3. Джерела і канали отримання міжнародної інформації
- •8.3.1. Види джерел інформації
- •8.3.2. Типи документів
- •8.3.3. Деякі властивості інформаційних документів
- •8.3.4. Основні властивості повідомлень
- •8.3.5. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації
- •8.4. Інформаційний пошук
- •8.4.1 Види інформаційного пошуку
- •8.4.2. Регламент пошуку
- •8.4.3. Методи пошуку інформації
- •9. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
- •9.1 Моделі взаємозв’язку текстів і реальності
- •9.1.1. Документ як об’єкт аналізу
- •9.1.2 Надійність і достовірність документів
- •9.1.3 Загальні принципи аналізу документів
- •9.2 Класичні методи аналізу документів
- •9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів
- •7. Про що умовчується в цьому фрагменті документа?
- •9.4 Основні види аналітико-синтетичної обробки документів
- •9.4.1 Бібліографічний опис документа
- •9.4.2 Індексування документів
- •9.4.3 Анотування в інформаційній діяльності
- •9.4.4 Реферування
- •9.5 Оглядово-аналітична діяльність
- •9.5 Види інформаційних документів, що готуються в посольствах, генконсульствах, представництвах
- •10. Припущення, передбачення та прогнозування в міжнародних відносинах
- •10.1. Припущення
- •10.2 Передбачення і прогнозування
- •10.3. Методи прогнозування
- •10.4 Проблема верифікації прогнозу
- •ДодатокА. Системи освіти провідних країн світу
- •1. Вища освіта Росії
- •2. Вища освіта Великобританії
- •3. Вища освіта Іспанії
- •4. Вища освіта Італії
- •5. Вища освіта Німеччини
- •6. Вища освіта Польщі
- •7. Вища освіта Франції
- •8. Вища освіта сша
- •9. Вища освіта Японії
8.3. Джерела і канали отримання міжнародної інформації
8.3.1. Види джерел інформації
Розрізняють два види джерел інформації:
документальні;
фактографічні.
Поняття документ використовують для визначення об'єктів, що мають на будь-якому матеріальному носії (папері, кіноплівці, магнітній стрічці тощо) інформацію за допомогою певної знакової системи, призначену для передачі в просторі і часі.
Фактографічні джерела інформації містять інформацію у вигляді конкретних фактів, подій або їхньої сукупності, необовязково зафіксовані на матеріальному носії. Факт - деяка достовірна, одинична подія або явище, конкретний об'єкт, поданий докладним описом своїх характерних рис і властивостей.
У системі комунікацій між автором і користувачем інформації документ і факт є джерелами інформації. З їхньою допомогою знання, отримані творцем інформації в процесі будь-якого типу діяльності (наукової, суспільної, виробничої й ін.) збільшують обсяг знань користувача інформації.
Між документальними і фактографічними повідомленнями є багато спільного. Фактографічні повідомлення, також як і документальні, можуть бути зафіксованими на матеріальному носії, переміщатися в просторі і часі, бувають простими і складними. Будь-яке фактографічне повідомлення може бути подане у вигляді документа. Це дозволяє співвідносити їх, як часткове і ціле. Один документ може містити один або декілька фактів, але в окремих випадках може їх не мати зовсім. Документ, як правило, на відміну від факту, має надлишкову інформацію.
Фактографічні повідомлення створюються в результаті реєстрації відомостей про факти або шляхом витягу фактів і відомостей із документів у результаті їхньої аналітико-синтетичної обробки.
8.3.2. Типи документів
У практиці інформаційної діяльності документи поділяють на первинні і вторинні.
Вважається, що в первинних документах наводяться безпосередні результати спостережень, наукових досліджень, нові відомості або нові осмислювання відомих ідей і фактів, а у вторинних документах - результати аналітико-синтетичної і логічної обробки одного або декількох первинних документів або відомості про них.
Документи поділяють також на опубліковані і неопубліковані.
Опубліковані документи подають відомості за допомогою друку, проходять тиражування і, як правило, офіційну реєстрацію. Розрізняють авторські й офіційні опубліковані документи. До авторських опублікованих документів відносять розробки з вказівкою прізвищ конкретного автора (авторського колективу), до офіційних опублікованих документів - матеріали законодавчого, нормативного або директивного характеру.
Каналами поширення первинних документів є видання різних видів.
Видання - продукт, що має самостійне поліграфічне оформлення, який пройшов редакційно-видавничу обробку, має установлені вихідні відомості і призначений для передачі інформації, що знаходиться в ньому.
За структурою видання поділяють на моновидання та збірники.
За призначенням видання поділяють на наукові, навчальні, науково-популярні, політичні й ін.
Серед неопублікованих документів необхідно відзначити:
звіти;
пояснювальні записки;
переклади з іноземних видань;
дисертації й автореферати;
депоновані рукописи;
протоколи і рішення адміністративних, вчених рад і інших колегіальних органів, організацій, установ, відомств.
Вторинні інформаційні документи виконують дві основні функції:
оперативно повідомляють користувачів про появу первинних документів;
у стиснутому вигляді викладають зміст первинних документів.
Вторинні документи публікуються в інформаційних виданнях.
До числа інформаційних видань відносять видання, що містять систематизованої відомості про опубліковані і неопубліковані роботи у формі, зручній для швидкого знайомства з ними, і випущені органами, установами й організаціями інформаційного обслуговування.
За характером поміщеної інформації і цільового призначення інформаційні видання поділяють на:
бібліографічні;
реферативні;
оглядові.
Бібліографічне видання - бібліографічний посібник у формі неперіодичного, серійного або періодичного видання, що має сукупність бібліографічних описів, об'єднаних за певною ознакою.
Реферативні видання містять анотації та реферати.
Анотацією називають текст, що коротко розкриває центральну тему або предмет якогось документа.
Реферат - стислий виклад змісту документа або його частини. Він включає основні фактичні відомості і висновки, необхідні для первинного знайомства з документом і визначення доцільності звертання до нього.
Оглядові видання - найбільше доконаний вид вторинних документів, що повно і кваліфікоовано висвітлюють не окремі документи, а всю тему в стислому й узагальненому вигляді. Основна частина оглядового видання - один або декілька оглядів, що є результатом інформаційного, наукового, техніко-економічного аналізу відомостей, викладених у документальних джерелах. Огляд у стислій формі подає систематизовані відомості та наукові узагальнення з розглянутих питань: про їхній стан, рівні і тенденції розвитку, з аргументованою критичною оцінкою, висновками і рекомендаціями.
У залежності від глибини аналізу й узагальнення первинних документів оглядові видання поділяють на реферативні й аналітичні.