- •Вступ до спеціальності
- •Освітньо-професійної програми спеціальності
- •6.030400 “Міжнародна інформація”
- •1.2. Тенденції структури світової вищої освіти
- •1.3. Вища освіта України та Болонський процес
- •1.4 Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні
- •Молодший спеціаліст;
- •Бакалавр;
- •Спеціаліст;
- •1.5 Система акредитації освітньо-професійних програм навчання та навчальних закладів
- •1.6 Типи вищих навчальних закладів України
- •1.7 Особливості університетської освіти
- •1.8 Місце спеціальності “міжнародна інформація” в переліку спеціальностей та напрямів підготовки фахівців з вищою освітою
- •12. Архітектура
- •Питання для самоконтролю.
- •Типи вищих навчальних закладів України.
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів.
- •Джерела інформації.
- •2. Галузеві стандарти спеціальності Підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів зі спеціальності "Міжнародна інформація"
- •2.1 Зміст освіти та навчання
- •2.2 Система стандартів вищої освіти України
- •3439 "Фахівець із міжнародної інформації",
- •2433.1 "Інформаційний аналітик-міжнародник",
- •2444.1 "Перекладач"
- •45. Міжнародна інформація
- •2.4 Навчальні плани , навчальні та робочі навчальні програми дисциплін
- •2.5 Анотації навчальних програм нормативних дисциплін спеціальності “Міжнародна інформація”
- •Історія України
- •2 Ділова українська мова
- •3 Українська та зарубіжна культура
- •4 Релігієзнавство
- •5 Теорія держави і права
- •6 Соціологія
- •7 Філософія
- •8 Основи економічних теорій
- •9 Основи психології та педагогіки
- •10 Політологія
- •12 Фізична культура
- •Основи екології та безпека життєдіяльності
- •14 Інформатика
- •15 Математичні основи інформаційних технологій
- •16 Системний аналіз
- •17 Прикладна інформатика
- •18 Теорія прийняття рішень
- •19 Комп'ютерне оброблення даних
- •20. Основи наукових досліджень
- •Історія політичних та правових вчень
- •Країнознавство
- •Теорія міжнародних відносин
- •Міжнародні відносини та світова політика
- •Зовнішня політика України
- •Дипломатична та консульська служба
- •27 Міжнародні організації
- •28 Дипломатичний протокол і етикет
- •29 Світова економіка
- •30 Міжнародні економічні відносини
- •31 Економіка та зовнішньоекономічні зв'язки України
- •32 Менеджмент і маркетинг
- •33 Порівняльне конституційне право
- •34 Міжнародне публічне право
- •35 Міжнародне приватне право
- •36 Іноземна мова
- •37 Іноземна мова спеціальності
- •38 Теорія та практика перекладу
- •39 Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"
- •40 Основи міжнародних інформаційних відносин
- •41 Теорія та практика комунікації
- •42 Конфліктологія та теорія переговорів
- •43 Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •44 Аналіз зовнішньої політики
- •45 Міжнародна інформація
- •46 Міжнародні інформаційні системи та технології
- •47 Теорія масової комунікації
- •48 Зв'язки з громадськістю
- •49 Міжнародне інформаційне право
- •1 Методика викладання у вищій школі
- •2. Математичне моделювання та прогнозування в міжнародних відносинах
- •3. Інформаційні війни
- •4. Аналіз соціальних систем
- •5. Міжнародні системи та глобальний розвиток
- •6. Інформаційне суспільство
- •7. Науково-педагогічний практикум
- •8. Практикум перекладу
- •3. Особливості варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.1 Складові стандарту вищої освіти вищого навчального закладу
- •3.1.1. Варіативна частина освітньо-кваліфікаційної характеристики (окх)
- •3.1.2. Варіативна частина освітньо-професійної програми (опп)
- •3.2 Спеціалізація як засіб забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою за регіональним замовленням і замовленням окремих центральних органів виконавчої влади, організацій і підприємств
- •3.2.1. Характеристика спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.2.2. Перелік спеціалізацій спеціальності «Міжнародна інформація».
- •3.3. Цикл дисциплін вільного вибору студентом (спецкурси).
- •4. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.2 Навчальні заняття
- •4.2.1. Лекція
- •4.2.2. Лабораторне заняття
- •4.2.3. Практичне заняття
- •4.2.4. Семінарське заняття
- •4.2.5. Індивідуальне заняття
- •4.2.6. Консультація
- •4.3 Самостійна робота студента
- •4.3.1. Основні елементи системи срс:
- •4.3.2. Конспектування лекцій як форма самостійної роботи студента
- •4.3.3. Самостійна робота студента до проведення, робота під час і після проведення лабораторного, практичного та семінарського заняття
- •4.3.4. Курсова робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.5. Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента
- •4.3.6. Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.7. Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента
- •4.4. Практична підготовка
- •4.5. Контрольні заходи
- •4.6. Державна атестація
- •4.7. Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах
- •4.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
- •6. Індивідуальне заняття
- •7. Консультація
- •10. Самостійна робота студента
- •5. Психологічні основи навчання у вищій школі
- •5.1 Навчання як складний психологічний процес.Діяльнісний підхід до навчання
- •5.2. Структура навчальної діяльності
- •5.3. Дії у навчанні
- •5.3.1 Емоційні дії
- •5.3.2 Мисленні дії
- •5.3.3 Мнемонічні дії
- •5.3.4 Психомоторні дії
- •5.3.5 Вольові дії
- •5.3.6. Робочі дії
- •3. Засвоєння навчального матеріалу включає:
- •Змістовий модуль іі. Основи інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах
- •6. Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах
- •6.1 Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти
- •6.2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
- •6.4 Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.7. Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.8 Процес інформаційно-аналітичної діяльності
- •5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
- •6.Формування висновків.
- •6.9. Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- •6.10 Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади зовнішньополітичною інформацією
- •7. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені
- •1. Політична сфера:
- •Економічна сфера:
- •Воєнна сфера:
- •Правова сфера:
- •10. Екологічна сфера:
- •Демографічна сфера:
- •Інформаційна сфера:
- •Сфера освіти та культури:
- •Сфера природних ресурсів:
- •Сфера керівництва та політичної еліти:
- •8. Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •8.1 Загальна характеристика міжнародних комунікацій
- •8.2. Інформаційні потреби адресата в сфері міжнародних відносин
- •8.2.1. Характеристики інформаційних потреб
- •8.2.2. Методи вивчення інформаційних потреб
- •8.3. Джерела і канали отримання міжнародної інформації
- •8.3.1. Види джерел інформації
- •8.3.2. Типи документів
- •8.3.3. Деякі властивості інформаційних документів
- •8.3.4. Основні властивості повідомлень
- •8.3.5. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації
- •8.4. Інформаційний пошук
- •8.4.1 Види інформаційного пошуку
- •8.4.2. Регламент пошуку
- •8.4.3. Методи пошуку інформації
- •9. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
- •9.1 Моделі взаємозв’язку текстів і реальності
- •9.1.1. Документ як об’єкт аналізу
- •9.1.2 Надійність і достовірність документів
- •9.1.3 Загальні принципи аналізу документів
- •9.2 Класичні методи аналізу документів
- •9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів
- •7. Про що умовчується в цьому фрагменті документа?
- •9.4 Основні види аналітико-синтетичної обробки документів
- •9.4.1 Бібліографічний опис документа
- •9.4.2 Індексування документів
- •9.4.3 Анотування в інформаційній діяльності
- •9.4.4 Реферування
- •9.5 Оглядово-аналітична діяльність
- •9.5 Види інформаційних документів, що готуються в посольствах, генконсульствах, представництвах
- •10. Припущення, передбачення та прогнозування в міжнародних відносинах
- •10.1. Припущення
- •10.2 Передбачення і прогнозування
- •10.3. Методи прогнозування
- •10.4 Проблема верифікації прогнозу
- •ДодатокА. Системи освіти провідних країн світу
- •1. Вища освіта Росії
- •2. Вища освіта Великобританії
- •3. Вища освіта Іспанії
- •4. Вища освіта Італії
- •5. Вища освіта Німеччини
- •6. Вища освіта Польщі
- •7. Вища освіта Франції
- •8. Вища освіта сша
- •9. Вища освіта Японії
6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
Модель (лат. modulus - міра, зразок, норма) - у широкому розумінні - аналог, замінник деякого об'єкта-оригіналу (події, процесу, явища) іншим об'єктом, що за певних умов відображає властивості оригіналу.
Будь-яка модель може виникнути в процесі ІАР трьома способами:
у результаті прямого спостереження явищ, їхнього безпосереднього вивчення й осмислювання (такі моделі називають феноменологічними);
у результаті процесу дедукції, коли нова модель створюється як окремий випадок деякої більш загальної моделі (такі моделі називають асимптотичними);
у результаті процесу індукції, коли нова модель є узагальненням деяких елементарних моделей (такі моделі називають моделями ансамблів).
Таким чином, під моделлю ми будемо розуміти спрощене або "упаковане" знання, що несе цілком визначену обмежену інформацію про об'єкт (предмет, фактор, подію, процес, явище), що відображає ті або інші його властивості. Модель можна розглядати як спеціальну форму кодування інформації. При цьому модель містить у собі потенційне знання, яке, досліджуючи модель, можна одержати і використовувати в практичних інтересах.
Моделювання - процес дослідження реальних об'єктів шляхом побудови, вивчення й інтерпретації моделей.
Математична модель - наближене, виражене в математичних термінах, представлення об'єктів, концепцій, систем і процесів.
Математичне моделювання в міжнародних відносинах - процедура, яка переводить допущення щодо проблемної ситуації або явища в математичний вираз, із наступним аналізом цієї проблеми за допомогою математичних засобів.
Кінцева мета створення математичних моделей - установлення функціональних залежностей між змінними і параметрами.
Змінна - математична величина, яка у досліджуваній проблемі може приймати різноманітні значення.
Параметр - математична величина, яка у досліджуваній проблемі зберігає одне і теж значення.
Різниця між змінною і параметром відносна, тому що величина, постійна при вивченні однієї проблеми, може бути змінною в іншій постановці дослідження.
Функція - відповідність між змінними, при якій кожному значенню однієї з них (аргументу, незалежній змінній) відповідає визначене значення іншої змінної (залежної змінної). Така відповідність може бути задана формулою, графіком, таблицею.
Математичний вираз - сукупність скінченої множини змінних, параметрів, функцій, об'єднаних операторами математичних дій.
Наприклад: модель могутності P держави []:
P = Wα Nβ M1-β,
де W - чисельність населення держави, млн. осіб;
N - валовий внутрішній продукт держави, млрд. $;
M - витрати на оборону, млрд. $.
В цьому виразі:
P - функція;
W, N, M - незалежні змінні;
α,β - параметри: 0 < α < 1, 0 < β < 1.
Усі моделі можна розділити на два класи:
матеріальні;
ідеальні.
Матеріальні моделі - моделі, об'єктивні за формою й змістом.
Ідеальні моделі - моделі, об'єктивні за змістом (відображають реальну дійсність), але суб'єктивні за формою (існують тільки у свідомості людей і функціонують за законами логіки).
Ідеальні моделі:
наочні:
- схеми;
- карти;
- креслення;
- графіки;
- гіпотези;
- представлення;
аналогії;
знакові:
- символи;
- алфавіт;
- упорядкований запис;
- топологічний запис;
- графовий опис;
- мережеве представлення;
математичні:
- структурні;
- функціональні;
- аналітичні;
- чисельні;
- імітаційні.
Структурні моделі відтворюють склад елементів об'єкта, системи, явища і взаємозв'язку між ними, тобто структуру об'єкта моделювання.
Функціональні моделі імітують спосіб поведінки оригіналу, його функціональну залежність від зовнішнього середовища.
Аналітичні моделі дозволяють одержати явні залежності необхідних величин від змінних і параметрів, що характеризують явище. Аналітичний розв'язок математичного співвідношення є узагальненим описом об'єкта.
Числові моделі характеризуються тим, що значення необхідних величин можна одержати в результаті застосування кількісних методів. Усі кількісні методи дозволяють одержати тільки часткову інформацію щодо пошукуваних величин, тому що для своєї реалізації потребують завдання всіх параметрів, які входять до математичного співвідношення.
Імітаційні моделі реалізують на ЕОМ у вигляді моделюючих алгоритмів (програм), що дозволяють обчислити значення вихідних характеристик і визначити новий стан, у якому знаходиться модель при заданих значеннях вхідних змінних, параметрів і початковому стані моделі.
За поведінкою в часі моделі бувають:
динамічними (час відіграє роль незалежної змінної, а поведінка об'єкта моделювання змінюється в часі);
статичними (поведінка об'єкта моделювання не залежить від часу);
квазистатичними (поведінка об'єкта моделювання змінюється з одного статичного стану на інший відповідно до зовнішніх впливів).
Якщо елементи математичної моделі достатньо точно визначені і поведінку об'єкта моделювання можна точно визначити, те така модель - детермінована, у протилежному випадку - стохастична.
Якщо параметри і змінні моделі є неперервними величинами, то математична модель неперервна, у протилежному випадку - дискретна.
Математична модель може мати лінійні або нелінійні математичні вирази.
Наприклад: модель хвильового процесу конфліктної ситуації
Математичні моделі міжнародних відносин, як правило, динамічні, стохастичні, дискретні, нелінійні.
У залежності від постановки задачі дослідження при математичному моделюванні міжнародних відносин використовують такий математичний апарат:
рівняння (алгебраїчні, трансцендентні, диференціальні, );
методи апроксимації (інтерполяція, екстраполяція, );
методи оптимізації (структурна та параметрична оптимізація, оптимізація на графах і мережах);
методи аналізу стохастичних систем (теорія ймовірностей, математична статистика, планування експериментів, теорія ігор, теорія систем масового обслуговування);
алгебра логіки;
теорія автоматів;
теорія алгоритмів;
теорія інформації.