1.5 Система акредитації освітньо-професійних програм навчання та навчальних закладів

В Україні, як і в багатьох інших країнах, введена громадсько-державна система акредитації освітньої діяльності вищих навчальних закладів.

Освітня діяльність (діяльність, пов’язана з наданням послуг для здобуття вищої освіти, з видачею відповідного документу) на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України 4.

Вищий навчальний заклад (ВНЗ) - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність 4,12.

Постійно діючим органом в Україні, який забезпечує виконання державних вимог до освітньої діяльності вищих навчальних закладів є Державна акредитаційна комісія (ДАК) 13.

ДАК очолює Міністр освіти та науки України. До складу ДАК представники МОН України, міністерств і відомств, провідні фахівці ВНЗ та наукових установ. ДАК формує Типове положення про фахову раду, експертні комісії, затверджує їх склад.

ДАК України приймає рішення з питань ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і спеціальностей.

Ліцензування - процедура визнання державою спроможності вищого навчального закладу розпочати освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення 14.

Ліцензований напрям - напрям, за яким вищий навчальний заклад певного типу визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

Ліцензована спеціальність - спеціальність відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад певного типу визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

Ліцензія видається МОН України.

Акредитація - процедура державного визнання вищого навчального закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення 15.

Акредитація для вищого навчального закладу проводиться за спеціальностями.

Акредитована спеціальність - це державне визнання вищого навчального закладу певного типу відповідності рівня підготовки (перепідготовки) фахівців з цієї спеціальності державним вимогам. Акредитація спеціальності проводиться після закінчення терміну навчання фахівців у ВНЗ.

Акредитація вищого навчального закладу - це державне визнання його статусу (рівня акредитації).

Рішення про акредитацію приймає ДАК. При позитивному рішення ВНЗ отримує сертифікат, терміном на 5 років (10 для національного ВНЗ).

Рівень акредитації - рівень спроможності вищого навчального закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

В Україні встановлено чотири рівні акредитації вищих навчальних закладів 4:

- вищий навчальний заклад першого рівня акредитації - вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Випускники отримують неповну вищу освіту: на основі повної загальної середньої освіти - з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста; на основі базової загальної середньої освіти - з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста та з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти;

- вищий навчальний заклад другого рівня акредитації - вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра;

- вищий навчальний заклад третього рівня акредитації - вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;

- вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації - вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра.

Рівень акредитації вищого навчального закладу визначається кількістю акредитованих спеціальностей. Для визначення рівня акредитації ВНЗ потрібно мати не менше двох третин акредитованих спеціальностей.

Акредитація проводиться з ініціативи ВНЗ.

ВНЗ подає до МОН України:

9. копію ліцензії на надання освітніх послуг із спеціальностей, що ліцензуються;

10. звіт про свою діяльність за спеціальністю, що акредитується, де підтверджуються відповідність кадрового, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення державним вимогам, висвітлюються результати контрольних робіт з фундаментальних та фахових дисциплін.

Акредитаційна експертиза проводиться експертною комісією, яку формує МОН України. Пропозиції експертної комісії подаються до експертної ради ДАК, і з їх схваленням (або не схваленням) - на засідання ДАК.

ВНЗ не може бути акредитованим за ІУ рівнем акредитації у разі коли:

11. аспірантура або докторантура мають показники нижчі ніж середні для даної галузевої групи ВНЗ по Україні;

12. за останні 5 років видано підручників, навчальних посібників, монографій з грифом МОН України менше ніж 5 відсотків загальної кількості викладачів.