- •1 Матриці і дії над ними
- •1.1 Основні поняття
- •1.2 Дії над матрицями
- •1.2.1 Складання і віднімання матриць
- •1.2.2 Множення матриці на число
- •1.2.3 Множення вектора на матрицю
- •1.2.4 Перемноження векторів
- •1.2.5 Множення матриці на матрицю
- •1.3 Системи лінійних рівнянь алгебри
- •1.3.1 Загальні відомості про системи лінійних рівнянь
- •1.3.2 Матричний метод розв’язання систем лінійних рівнянь
- •1.3.3 Метод Гауса
- •1.4 Лабораторна робота 1
- •2 Визначення внутрішніх зусиль та напружень у конструкціях, що перебувають в одноосному напруженому стані
- •2.1 Загальне уявлення про метод кінцевих елементів
- •2.2 Розтягання (стикання) призматичних стрижнів. Визначення напружень. Розрахунок на міцність
- •2.3 Лабораторна робота 2
- •2.4 Лабораторна робота 3
- •2.5 Поняття про кручення. Побудова епюри крутних моментів. Напруження і деформації при крученні круглого вала
- •2.6 Лабораторна робота 4
- •3 Згинання. Побудова епюр
- •3.1 Поняття про згинання балки. Види опор й опорні реакції. Внутрішні зусилля в балці, їх визначення і правила знаків
- •3.2 Лабораторна робота 5
- •3.3 Лабораторна робота 6
- •4 Складний опір
- •4.1 Поняття про складний опір
- •4.1.1 Складне і косе згинання
- •4.1.2 Згинання з крученням круглих валів
- •4.2 Лабораторна робота 7
- •4.3 Лабораторна робота 8
- •5.1.3 Плоский деформований стан
- •5.1.4 Зв'язок між деформаціями і переміщеннями
- •5.1.5 Зв'язок між напруженнями і переміщеннями
- •5.2 Особливості осесимметричної задачі теорії пружності
- •5.3 Лабораторна робота 9
- •5.4 Лабораторна робота 10
- •6 Розрахунки в спеціальних cae системах на прикладі пакету cosmos/m
- •6.1 Загальні відомості
- •6.1.1 Основний екран і головне меню
- •6.1.2 Алгоритм ке-розрахунку в cosmos/m
- •6.1.3 Геометричні примітиви в geostar
- •6.1.4 Властивості елементів
- •6.1.5 Параметрична генерація кe-сітки
- •6.1.6 Автоматична генерація одно- і двомірних ке-сіток
- •6.2 Команди cosmos/m
- •6.2.1 Меню geometry
- •6.2.2 Меню Meshing
- •6.2.3 Меню Propsets
- •6.2.4 Меню loadsbc
- •6.2.5 Меню Analysis
- •6.3 Лабораторна робота 11
- •6.4 Лабораторна робота 12
- •6.5 Лабораторна робота 13
- •6.6 Лабораторна робота 14
- •6.7 Лабораторна робота 15
- •Глава 7 обчислювальна гідродинаміка
- •7.1. Поняття про рівняння руху в’язких середовищ
- •7.1.1. Рівняння імпульсу в консервативній формі
- •7.1.2 Формулювання початкових і граничних умов
- •7.1.3 Рівняння перенесення вихору
- •7.1.4 Граничні умови для вихорового рішення
- •7.1.5 Вихоровий розв’язок для закругленого штампу
- •7.1.6 Метод маркерів
- •7.6 Лабораторна робота 16
- •7.4 Лабораторна робота 17
- •139/2010. Підп. До друку Формат 60х84/16.
- •84313, М. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72
6.7 Лабораторна робота 15
Визначити значення критичної сили для заданого стрижня. Вихідні дані вибрати із таблиць 6.12, 6.13 і рисунка 6.15.
Таблиця 6.12
Величина |
Значення величини відповідно до першої цифри номера варіанта |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
|
, м |
4,0 |
3,5 |
3,0 |
5,0 |
2,5 |
5,5 |
4,0 |
4,5 |
5,0 |
3,5 |
Таблиця 6.13
Величина |
Значення величини відповідно до другої цифри номера варіанта |
|
|||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
Швелер |
18 |
20 |
22 |
24 |
27 |
30 |
33 |
36 |
40 |
33 |
|
Двотавр |
18 |
20 |
22 |
24 |
27 |
30 |
33 |
36 |
40 |
33 |
|
Кутик |
80х50х5 |
90х56х8 |
100х63х10 |
140х90х10 |
160х100х12 |
180х110х12 |
100х63х7 |
140х90х8 |
160х100х14 |
180х110х12 |
|
а, см |
24 |
28 |
26 |
30 |
28 |
32 |
34 |
36 |
40 |
34 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 6.15
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 6.15, аркуш 2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 6.15, аркуш 3
Указівки до виконання лабораторної роботи 15
Побудувати геометрію стрижня.
Указати матеріал стрижня та систему одиниць.
Задати тип кінцевого елемента, для заданих схем краще взяти елемент типу BEAM2D. Для цього елемента необхідно задати командою RCONST геометричні властивості: площу елемента, момент інерції, які обираються з таблиць.
Виконати поділ на кінцеві елементи.
Задати умови закріплення.
Прикласти зовнішнє навантаження. Якщо його значення невідомо, то прикладається сила, значення якої перебуває в діапазоні можливих значень критичної сили.
Виконати розрахунок. Критичне значення сили розраховується як результат перемноження заданих навантажень на розраховані власні значення. Використовуйте команду FREQLIST (Results > LIST > Natural Frequency) для виводу списку власних значень.
Проаналізувати результати.
Приклад виконання лабораторної роботи 15
Визначити значення критичної сили для конструкції, загальний вигляд якої зображено на рисунку 6.16.
l = 2 м.
Fв = 4 см2 (площа поперечного перерізу балки).
Fс = 0,1 см2 (площа поперечного перерізу стрижня).
IB = 2 см4 (момент інерції балки).
.
Рисунок 6.16 – Задана конструкція
Будуємо геометрію заданої системи:
PT,1;
PT,2,2,2;
PT,3,2,0;
CRLINE,1,1,2,
CRLINE,2,2,3,
Задаємо механічні характеристики матеріалу конструкції (модуль пружності та гущину):
MPROP,1,EX,30E11,
MPROP,1,DENS,7.28Е3,
Обираємо тип елемента для балки:
EGROUP,1,BEAM3D,0,0,0,0,0,0,0,0
Задаємо площу та момент інерції елементів:
RCONST,1,1,1,5,4.,2.,2.,2.,4Е-4,2Е-8,
Виконуємо поділ на кінцеві елементи:
M_CR,2,2,1,3,4,1,1,
Обираємо тип елемента для стрижня:
EGROUP,2,TRUSS2D;
Задаємо площу та момент інерції елементів:
RCONST,2,2,1,1,0.1Е-4,
Обираємо тип елемента для стрижня:
M_CR,1,1,1,2,1,1,
Об’єднуємо співпадаючі вузли:
NMERGE,1,30,1,0.0001,0,0,0
Задаємо умови закріплення:
DND,1,UZ,0,6,1,RX,RY;
DND,5,UX,0,6,1,UY;
DND,6,RZ,0,6,1;
Прикладаємо зовнішню силу:
FND,1,FY,-1000,1,1,
Виконуємо розрахунок:
R_BUCKLING
Рисунок 6.17– Отримана форма пружної рівноваги
Отримане у результаті розрахунку значення критичної сили дорівнює:
Ркр= 1095,65 кН.
Аналітичне значення за [7-9] дорівнює:
кН.
Як можна побачити, різниця не перевищує 6 %, що є допустимим для інженерних розрахунків.