Обробка та аналіз результатів

Обробка результатів здійснюється для виявлення стилів педагогічного спілкування.

Підрахуйте число збігів плюсів і мінусів відповідно до наведеного нижче ключа і визначте свою тенденцію. Якщо загальна сума збігів складе 80% від всіх пунктів по одній моделі спілкування, можете вважати виявлену схильність стійкою.

Ключ

Моделі спілкування	№ питань
	Так“+”	Ні“-“
Дикторська “Монблан”	4, 6, 11, 15, 17, 23	1, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 24
Неконтактна ‘Китайська стіна”	9, 11, 13, 14, 15	1, 7, 8, 12, 16, 18, 19,20, 21
Диференційована увага “Локатор”	10, 14, 18, 20, 21	2, 4, 6, 13, 15, 17, 23
Гіпорефлексивна “Тетерів”	9, 11, 15, 17, 23, 24	8, 12, 16, 19, 20, 21, 22
Гіперрефлексивна “Гамлет”	3,12,14,18,19,20,22,25	2, 5, 6, 11, 13, 23
Негнучкого реагування “Робот”	1, 2, 5, 6, 13, 15, 23	7, 8, 9, 11, 16, 21, 24
Авторитирана “Я сам(а)”	5, 10, 14, 15, 18, 24	2, 8, 16, 21
Активної взаємодії “Союз”	7, 8, 10, 16, 20, 21, 22	1, 2, 4, 5, 6, 11, 13, 15, 17, 23

Моделі спілкування педагога

Різні стилі комунікативної взаємодії породжують декілька моделей поведінки педагога у спілкуванні з учнями на заняттях.

Модель дикторська (“Монблан”). Педагог наче усунений від учнів, він парить над ними, знаходячись в царстві знань. Ніякої особистісної взаємодії. Педагогічні функції зведені до інформаційного повідомлення.

Наслідок: відсутність психологічного контакту, безініціативність і пасивність учнів.

Модель неконтактна (“Китайська стіна”) дуже близька за своїм змістом до першої. Різниця з тому, що між педагогом і учнями існує слабкий зворотний зв'язок, оскільки довільно і ненавмисно створений бар'єру спілкування. В ролі такого бар'єру можуть виступати відсутність бажання до співпраці однієї з сторін, інформаційний, а не діалоговий характер занять, мимовільне підкреслення педагогом свого статусу, поблажливе ставлення до учнів.

Наслідок: слабка взаємодія з учнями, а з їх боку - байдуже ставлення до педагога.

Модель диференційованої уваги (“Локатор”) ґрунтується на вибіркових відносинах з учнями. Педагог орієнтований не на весь склад аудиторії, а лише на частину, припустимо на талановитих, слабких, лідерів або аутсайдерів. У спілкуванні він ставиться до цих як до своєрідних індикаторів, за якими орієнтується на настрій колективу, концентрує на них свою увагу.

Наслідок: порушується цілісність акту взаємодії в системі “педагог-колектив”, вона підміняється фрагментарністю ситуативних контактів.

Модель гіпорефлексивна (“Тетерів”) полягає в тому, що педагог в спілкуванні наче замкнутий у собі: його мовлення переважно монологічне. Він чує тільки самого себе і ніяк не реагує на слухачів. У діалозі опоненту марно вставити репліку, вона просто не буде почута. Навіть у спільній трудовій діяльності такий педагог захоплений своїми ідеями і виявляє емоційну глухоту до оточуючих.

Наслідок: практично відсутня взаємодія між учителем і учнем, а навколо останнього утворюється поле психологічного вакууму. Сторони процесу спілкування існують ізольовано один від одного, навчально-виховна взаємодія відбувається формально.

Модель гіперрефлексія (“Гамлет”) протилежна за психологічною канвою попередній. Педагог стурбований не стільки змістовною стороною взаємодії, скільки тим, як він сприймається оточуючими. Міжособистісні відносини набувають для нього домінуючого значення. Він сумнівається в дієвості своїх аргументів, у правильності вчинків, гостро реагує на нюанси психологічної атмосфери в середовищі учнів, приймаючи їх на свій рахунок. Такий педагог подібний до оголеного нерва.

Наслідок: загострена соціально-психологічна чутливість педагога, що призводить до неадекватних реакцій на репліки і дії аудиторії. В такій моделі кермо влади може опинитися в руках учнів, а педагог посяде ведену позицію.

Модель негнучкого реагування (“Робот”). Відносини педагога з учнями будуються за жорсткою програмою, коли чітко дотримуються цілей та завдань заняття, дидактичний виправдані методичні прийоми, мають місце бездоганна логіка викладу та аргументація фактів, але педагог не відчуває змінної ситуації спілкування. Ним не враховуються педагогічна дійсність, склад і психологічний стан учнів, їх вікові та етнічні особливості.

Наслідок: низький ефект соціальної взаємодії.

Модель авторитарна (“Я - сам”). Навчальний процес цілком фокусується на педагогові. Він - головна і єдина дійова особа. Від нього йдуть питання й відповіді, думки й аргументи. Практично відсутня творча взаємодія між ним і аудиторією. Однобічна активність педагога пригнічує усіляку особисту ініціативу з боку учнів, які усвідомлюють себе лише виконавцями, чекають інструкції до дії. До мінімуму знижується їх пізнавальна й суспільна активність.

Наслідок: виховується безініціативність, втрачається творчий характер навчання, спотворюється мотиваційна сфера пізнавальної активності.

Модель активної взаємодії (“Союз”). Педагог постійно знаходиться в діалозі з учнями, тримає їх в мажорному настрої, заохочує ініціативу, легко схоплює зміни в психологічному кліматі колективу і гнучко реагує на них. Переважає стиль дружньої взаємодії із збереженням рольової дистанції.

Наслідок: навчальні, організаційні та етичні проблеми творчо вирішуються спільними зусиллями. Така модель найбільш продуктивна.

Звіт студента за результатами виконання лабораторної роботи має містити:

1. Тему завдання.

2. Мету роботи.

3. Заповнений протокол дослідження:

• П.І.Б досліджуваного: _____________

• Вік досліджуваного:_______________

• Дата дослідження:__________________

• Предмет дослідження:_______________

• П.І.Б. експериментатора:_____________

• Бланк відповідей досліджуваного:______

4. Висновки.

Після дослідження студенти міняються ролями і проводять його знову.

ІІ. Виконання студентами завдання спрямованого на усвідомлення бар’єрів педагогічного спілкування.

Ігрова ситуація “Бар’єри на уроці” [3]

Вибирають двох студентів, що грають ролі вчителів. Інші учасники грають учнів початкової школи. Інструкції учням і вчителям даються окремо. Кожному з учнів потрібно програти певний характер: “вискочку”, “тихоню”, “базіку”, “відмінника” тощо, але при цьому вони всі мають чітко показати своє ставлення до вчителя залежно від ситуації - інтерес, нудьгу, страх, байдужість тощо.

Вчителі відповідно до інструкцій повинні зобразити персонаж, що створює бар’єр на уроці, але про це вони не знають.

Бар’єри спілкування, що зображуються:

• Бар’єр “Я сам(а)”. Студенту пропонується зіграти молодого вчителя, що невпевнений у собі, який дуже боїться, що діти дадуть неправильну відповідь, і він не зможе вийти з даної ситуації, тому даний персонаж сам ставить питання і сам на них відповідає. Студент повинен передати внутрішній стан свого персонажа. Тему бесіди студент обирає за власним бажанням.

• Бар’єр “Робот”. Другий студент грає роль вчителя, що добре підготувався до уроку, але дану тему діти вже пройшли, про що не повідомляється студенту, що грає цю роль, а студентам, які грають учнів повідомляється про те, що вони знайомі з даною темою. Вчителю дається інструкція, не дивлячись ні на що, познайомити учнів з новою темою, яку вибирає сам студент і назву якої він повідомляє викладачу, а той потай студентам - учням. Таким чином, моделюється бар’єр “Робот”, суть якого полягає в тому, що вчитель через невпевненість у собі не може перебудуватися у випадку необхідності, займає батьківську позицію у ставленні до дітей, не виявляючи інтересу до їх внутрішнього ставлення.

• Бар’єр “Монблан”. Вчитель парить в світі науки, мало цікавиться особистістю учня, свою задачу бачить тільки у зібранні інформації. Основна емоція у ставленні до дітей – байдужість, відсутність до них інтересу, доросла чи батьківська позиція у спілкуванні ведуть до стандартизованого рівня спілкування.

• Бар’єр“Китайська стіна”. Позиція схожа на попередню, але при цьому вчитель підкреслює власне поблажливо-протекційне ставлення до учнів, оскільки займає батьківську позицію у ставленні до дітей. Почуття переваги виникає як наслідок зверх компенсації через неусвідомлену невпевненість у собі, у підсумку – стандартизований рівень спілкування.

• Бар’єр “Тетерів”. Вчитель чує тільки себе, не задумуючись про реакцію дітей, оскільки основна емоція - любов у ставленні до себе, відсутність інтересу до дітей. Педагог закритий маскою “видатного вчителя”, займаючи позицію батьків, що веде до стандартизованого рівня спілкування.

• Бар’єр“Гамлет”. Вчитель такого типа через страх перед невдачею стурбований ставленням, а не змістовною стороною навчання. Він прагне сподобатися всім учням, тому потрапляє в залежність від їх думки, оскільки займає “дитячу” позицію у спілкуванні з ними. За наявності інтересу до дітей, що можуть надати даному вчителю необхідну емоційну підтримку, і любові до дітей, змішаної зі страхом “Гамлет” виходить на виходить на маніпулятивний рівень спілкування, на якому то він, то діти стають об’єктами маніпуляції.

• Бар’єр “Приятель”. Вчитель недооцінює значення власної особистості, забуваючи, що рушійною силою педагогічного процесу є єдність людської культури й професійних знань, оскільки не впевнений у собі, займає позицію дитини у спілкуванні з дітьми, закритий маскою “свого”, що веде до маніпулятивного рівня спілкування з дітьми, при якому об’єктом маніпуляції виступає сам вчитель.

• Бар’єр“Локатор”. Вчитель працює тільки з сильними чи слабкими учнями через невпевненість у собі, відсутність інтересу до всіх дітей. Такий вчитель не може піднятися вище стандартизованого рівня спілкування.

Схема обговорення кожного бар’єра спілкування:

• Ваше ставлення до даного персонажа. Чи був контакт між вами і вчителем?

• Чи можна назвати ваше відчуття бар’єром у спілкуванні?

• Що спричинило виникнення бар’єру?

• Яку емоцію переживав учитель?

• Які жести, поза, міміка та інші засоби невербального спілкування видавали його невпевненість у собі?

• На якій позиції знаходився вчитель?

• Чи виявляв даний персонаж інтерес до учнів?

• Чи був відкритий у спілкуванні?

• На якому рівні він залишився?

Питання для обговорення:

• Що сприяє виникненню бар’єрів спілкування учителя на уроці (емоція страху, агресії, невідповідна позиція у спілкуванні, відсутність дійсного інтересу до дітей, закритість у спілкуванні)?

• Що допомагає запобігти бар’єрів між учителем і учнями на уроці (інтерес до особистості, відкритість учителя, вміння правильно і гнучко змінювати позицію у спілкуванні залежно від ситуації)?