Обробка та аналіз результатів

Обробка результатів здійснюється для виявлення домінуючої емоційної модальності у педагогів.

Кількість балів за кожну відповідь: “безумовно так” - 4, “мабуть, так” - 3, “мабуть, ні” - 1, “безумовно ні” - 0.

Підрахунки здійснюються за “ключем”.

Ключ

Емоційний стан	Відповіді
Радість	Відповіді “так” на питання: 3, 8, 13, 17, 21, 26, 33, 34, 36, 39. Відповідь “ні” на питання 23.
Гнів	Відповіді “так” на питання: 6, 7,10, 12, 15,18, 29,30, 32, 38, 40.
Страх	Відповіді “так” на питання: 4, 11, 14, 16, 22, 24, 28, 31, 42. Відповіді “ні” на питання: 1, 41.
Сум	Відповіді “так” на питання: 2, 5, 9, 19, 20, 23, 25, 27, 35, 37. Відповідь “ні” на питання 34.

По кожному емоційному стану підраховується середній показник за формулою:

Емоційний стан = кількість балів / 11.

Середні показники станів порівнюються і дозволяють судити про домінування тієї або іншої емоційної модальності.

Звіт студента за результатами виконання лабораторної роботи має містити:

1. Тему завдання.

2. Мету роботи.

3. Заповнений протокол дослідження:

• П.І.Б досліджуваного: _____________

• Вік досліджуваного:_______________

• Дата дослідження:__________________

• Предмет дослідження:_______________

• П.І.Б. експериментатора:_____________

• Бланк відповідей досліджуваного:______

4. Висновки.

Після дослідження студенти міняються ролями і проводять його знову.

ІІ. Виконання студентами вправ.

1. Дихальні вправи [цит. за 2].

Виконуючи дихальні вправи слід сісти на стілець (боком до спинки), випрямити спину, розслабити м’язи шиї. Руки вільно покладіть на коліна й закрийте очі, щоб ніяка візуальна інформація не заважала вам зосередитися. Зосередьтеся тільки на власному диханні. При виконанні дихальної вправи дихайте через ніс, губи трохи зімкнуті (але ні в якому разі не стиснуті). Протягом декількох хвилин просто контролюйте власне дихання. Зверніть увагу на те, що воно легке й вільне. Відчуйте, що повітря, що вдихується, більш холодне, ніж те, що видихається. Слідкуйте лише за тим, щоб дихання було ритмічним. Зверніть увагу на те, щоб під час вдиху й видиху не включались допоміжні дихальні м’язи - особливо при видиху не слід розправляти плечі. Вони повинні бути розслаблені, опущені й трохи відведені назад. Після вдиху, природно, повинен бути видих. Проте намагайтеся подовжити вдих. Це вам вдасться, якщо, продовжуючи вдих, ви якомога довше утримаєте від напруження м’язи грудної клітини. Думайте про те, що тепер вам треба зробити тривалий видих. Глибокий вдих і наступний тривалий видих повторіть декілька разів. Контролюйте ритм дихання. Адже саме ритмічне дихання заспокоює нерви, чинить противостресовий вплив. Виконуйте повільний вдих, встигаючи при цьому сполучати у середньому темпі від одного до шести. Потім - пауза. Тренуйте ритмічне дихання приблизно 2-3 хвилини. Тривалість окремих фаз дихання в даному випадку не так важлива – набагато важливіше правильний ритм. Далі слід виконати один з описаних нижче типів дихання.

Вправа “Ключичне (верхнє) дихання” [цит. за 2]. У процесі оволодіння верхнім диханням рекомендується покласти долоні на ключиці й слідкувати за підйомом й опусканням ключиць і плечей.

Вихідне положення - сидячи (стоячи, лежачи) випрямитися (голова, шия, спина повинні бути на одній лінії). Перш ніж зробити вдих, слід видихнути повітря з легень. Після видиху зробити повільний вдих через ніс, піднімаючи ключиці й плечі й заповнюючи повітрям верхні відділи легень. При видиху плечі повільно опускаються вниз.

Дихальна вправа з тонізуючим ефектом “Ха-дихання”[цит. за 2]. Вихідне положення – сидячи, ноги на ширині плечей, руки уздовж тулуба. Зробити глибокий вдих, підняти руки через сторони вгору над головою. Затримка дихання. Видих - корпус різко нахиляється вперед, руки кидаються вниз перед собою, відбувається різкий викид повітря зі звуком “ха!”

Дихальна вправа з тонізуючим ефектом “Голосова розрядка”[цит. за 2]. Зробити вдих, потім повільно глибокий видих і затримати дихання. Потім на видиху викрикнути будь-які слова, що спали на думку, а якщо немає слів –викрикнути різкий звук, наприклад, “Ух!”

Дихальна вправа з заспокоюючим ефектом “Відпочинок”[цит. за 2]. Вихідне положення – стоячи, розпрямитися, поставити ноги на ширині плечей. Вдих. На видиху нахилитися, розслабивши шию й плечі так, щоб голова й руки вільно звивали до підлоги. Дихати глибоко, слідкувати за власним диханням. Знаходитися в такому положенні протягом 1-2 хвилин. Потім повільно розпрямитися.

Дихальна вправа з заспокоюючим ефектом “Передих ”[цит. за 2]. Зазвичай, коли ми буваємо чимось засмучені, ми починаємо стримувати дихання. Вивільнення дихання – один із способів розслаблення. Протягом трьох хвилин дихайте повільно, спокійно, глибоко. Можете навіть закрити очі. Насолоджуйтеся цим глибоким повільним диханням, уявіть, що всі ваші неприємності зникли.

Дихальна вправа з заспокоюючим ефектом “Заспокоююче дихання”[цит. за 2]. Вихідне положення – сидячи, лежачи. Повільно зробіть глибокий вдих через ніс, на піку вдиху – затримайте дихання, потім зробіть повільний видих через ніс. Політ знову вдих, затримка дихання, вдих – триваліше на 1-2- секунди. Під час виконання вправи з кожним разом збільшується фаза видиху. Витрата великої кількості часу на видих створює м’який, заспокоюючий ефект. Уявляйте собі, що з кожним видихом ви позбавляєтеся від стресового стану.

Нижче поданий цифровий запис можливого виконання даної вправи. Першою цифрою позначається умовна тривалість вдиху, другою - видиху. В дужках – тривалість паузи – затримки дихання:

4-4- (2); 4-5- (2); 4-6 (2); 4-7 (2); 4-8 (2);

4-8 (2); 5-8 (2); 6-8 (3); 7-8 (3); 8-8 (4);

8-8 (4); 7-8 (3); 6-7 (3); 5-6 (2); 4-5 (2).

Виконання вправи регулюється рахуванням (вголос чи про себе).