- •Інструктивно-методичні матеріали до лабораторних занять
- •Модуль 1. Дослідження особистості вчителя Тема: “Педагог в аспекті психологічного супроводу”
- •Тест - опитувальник “Психологічний портрет учителя”
- •Хід роботи
- •Текст опитувальника
- •Бланк відповідей
- •Обробка та аналіз результатів
- •1. Пріоритетні цінності
- •2. Психоемоційний стан
- •3. Самооцінка
- •4. Стиль викладання
- •5. Рівень суб’єктивного контролю
- •Література
- •Методика експрес-діагностики педагогічної спрямованості вчителя (за є.І.Роговим, модифікація ю.А.Корелякова)
- •Хід роботи
- •Текст опитувальника
- •Бланк методики
- •Обробка та аналіз результатів
- •Література
- •Карта самооцінки готовності до самоосвітньої діяльності
- •Обробка та аналіз результатів
- •Чинники, що перешкоджають навчанню, розвитку, саморозвитку вчителів
- •Чинники, що стимулюють навчання, розвиток, саморозвиток учителів
- •Навчання, розвиток і саморозвиток учителя
- •Хід роботи
- •2. Відкриття семінару.
- •9. Вправа “Реклама професії вчителя”.
- •10. Підсумки семінару.
- •11. Завершальна вправа “Тепло ваших рук”.
- •Література
- •Текст опитувальника
- •Бланк відповідей досліджуваного
- •Обробка та аналіз результатів
- •2. Вправа на саморегуляцію емоційних станів через зовнішні прояви емоцій.
- •Література
- •Хід роботи
- •Текст опитувальника
- •Бланк відповідей досліджуваного
- •Обробка та аналіз результатів
- •1. Вправи на візуалізацію.
- •2. Вправи на “сюжетну уяву”.
- •Література
- •Методика дослідження самооцінки за допомогою процедури ранжування
- •Хід роботи
- •Обробка та аналіз результатів
- •Вправи на усвідомлення особливостей самосприйняття і сприйняття себе іншими
- •Бланк оцінки за 8 октантами
- •Вправи на розвиток позитивного самосприйняття
- •Література
- •Тема: “Педагогічний колектив в аспекті психологічного супроводу”
- •Хід роботи
- •Бланк відповідей
- •Обробка та аналіз результатів
- •Хід роботи
- •Шкала мотивів професійної діяльності
- •Обробка та аналіз результатів
- •Алгоритм моніторингу
- •Література
- •Методика “Індивідуальний стиль викладання“
- •Хід роботи
- •Текст опитувальника
- •Обробка та аналіз результатів
- •Текст опитувальника
- •Бланк відповідей досліджуваного
- •Обробка та аналіз результатів
- •Моделі спілкування педагога
- •Література
- •Методика дослідження стереотипів сприйняття успішного учня
- •Хід роботи
- •Перелік якостей учня
- •Бланк відповідей досліджуваного
- •Обробка та аналіз результатів
- •Вправи для розвитку навичок слухання
- •Вправи на відпрацювання техніки я- висловлювання
- •Література
- •Методика “Здібність педагога до емпатії” (за і.М. Юсуповим) [4]
- •Хід роботи
- •Текст опитувальника
- •Бланк відповідей досліджуваного
- •Обробка та аналіз результатів
- •Література
- •Хід роботи
- •Текст опитувальника
- •Бланк відповідей досліджуваного
- •Обробка та аналіз результатів
- •Література
Обробка та аналіз результатів
Обробка результатів здійснюється для виявлення соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі за полярними профілями.
Обробка отриманих даних здійснюється у декілька етапів.
Перший етап: необхідно скласти всі абсолютні величини спочатку (+), потім (-) оцінок, даних кожним учасником опитування. Потім з більшої величини відняти меншу. Виходить цифра з позитивним або негативним знаком. Так обробляють відповіді кожного члена колективу.
Другий етап: всі цифри, отримані після обробки відповідей кожного педагога, необхідно скласти і розділити на кількість тих, що відповідали. Потім отриману цифру порівнюють з “ключем” методики:
+22 і більш - це високий ступінь сприятливості соціально-психологічного клімату;
від 8 до 22 - середній ступінь сприятливості соціально-психологічного клімату;
від 0 до 8 - низький ступінь (незначна) сприятливості;
від 0 до (-8) - початкова несприятливість соціально-психологічного клімату;
від (-8) до (-10) середня несприятливість;
від (-10) і нижче в негативну сторону - сильна несприятливість.
Такий підрахунок можна зробити по кожній властивості:
а) записати, а потім скласти оцінки, дані окремій властивості кожним учасником опитування;
б) отриману цифру розділити на кількість учасників. Коли будуть підраховані індекси по кожній властивості, вибудовують ранжирований ряд з цих цифр, за зменшенням їх величини. Таким чином, ми виявляємо властивості, що сприяють як об'єднанню колективу (позитивні), так і відокремленню одне від одного членів колективу (властивості з негативним знаком).
Описана методика діагностує рівень сформованості групи як колективу і дозволяє (при багаторазовому дослідженні) прослідкувати динаміку його розвитку (тих властивостей, які “закладені” в опитувальнику).
Звіт студента за результатами виконання лабораторної роботи має містити:
Тему завдання.
Мету роботи.
Заповнений протокол дослідження:
П.І.Б досліджуваного: _____________
Вік досліджуваного:_______________
Дата дослідження:__________________
Предмет дослідження:_______________
П.І.Б. експериментатора:_____________
Бланк відповідей досліджуваного:______
Висновки.
Після дослідження студенти міняються ролями і проводять його знову.
ІІ. Виконання вправ, що покращують взаємовідносини вчителя з колегами.
1. Вправа “Тиск” (за Н.Роджерс) [цит.за 1].
Вправа виконується в парі.
Станьте один напроти іншого, піднімають руки на рівні грудей, трохи доторкніться долонями одне одного. Домовтеся, хто буде ведучий. Його задачею є злегка натиснути на долоні свого партнера.
Потім учасники міняються ролями й повторюють рух тиску на долоні партнера по грі.
Партнери по грі висловлюють свої враження. В якій ситуації було емоційно комфортніше: коли ви тиснули чи коли ваш партнер тиснув на ваші долоні? Можливо ви не пережили приємних хвилин ні в першому, ні в другому випадку. Тоді спробуйте не тиснути один на одного, а реалізуйте спільні рухи зверненими одне до одного долонями рук - так щоб між вами виникло взаємне відчуття тепла (психоенергетичний контакт). Чи відчули ви, на скільки приємніше взаємодіяти на рівних, а не домагатися переваги? Здійснення спільної діяльності у спілкуванні з колегою дає більше позитивних емоцій, ніж протистояння й боротьба за те, хто першим захопить комунікативне лідерство й реалізує позицію “над”. Крім цього не забувайте, що прагнучи до психологічного тиску на партнера по спілкуванню, ви ризикуєте викликати в нього реакцію непідкорення, а обурення. І замість допомоги він просто відмовиться від контакту з вами. Подумайте, що краще?
2. Вправа “Постав себе на місце іншого”[1].
Мета: поглиблення розуміння партнера спілкування.
Пригадайте свій недавній конфлікт з колегою по роботі, в якому ви посіли позицію “над”. А тепер розслабтеся, закрийте очі й уявіть себе на місці того вчителя, з яким ви розмовляли. Уявили? Внутрішньо, про себе спитайте в нього, які враження він отримав від спілкування з вами? Подумайте, що б міг про вас сказати ваш бувший співбесідник.
Потім програйте у своїй уяві вашу бесіду таким чином, щоб залишити у вашого партнера приємні спогади про себе. Що змінилося? Ви зрозуміли, що перш за все змінилася ваша внутрішня позиція? Якщо раніше усвідомлено чи неусвідомлено ви починали бесіду з колегою по роботі так само, як ви говорите з вашими учнями на уроці, то зараз ви підходите до людини, внутрішньо готуючись до рівноправного контакту з нею. Ця психологічна підготовка пов’язана зі зміною вашої позиції, вашим внутрішнім прагненням до повноцінного діалогу.
3. Вправа “Інший план”[1].
Мета: формування здібності до усвідомлення власної позиції у спілкуванні.
У спілкуванні з колегою по роботі намагайтеся сформувати для себе “інший план” бесіди: як ваш співбесідник сприймає вас, що він думає про вас, що він говорить і що не говорить, що відчуває. Будуйте бесіду з учителем так, щоб поставлений вами “інший план” був одним з провідних факторів вашого спілкування. Не говоріть того, що було б неприємно вашому співбесіднику, намагайтеся залишити про себе гарну думку, пам’ятайте про наслідки ваших слів.
4. Вправа “Монолог з двійником”(вправа психодрами, адаптація Н.В.Самоукіної)[ 1].
Мета: поглиблення розуміння іншої людини, партнера по спілкуванню.
Ви сидите, наприклад, на педагогічній раді у вашій школі. Виступає один з учителів, а ви в цей час можете потренуватися у розвитку свого вміння розуміти й відчувати іншу людину. Повторюйте про себе кожну фразу доповідача безпосередньо після того, як ви її почули. Намагайтеся уявити почуття й думки того, хто говорить, спробуйте інтуїтивно осягнути його невисловлені переживання. Дивіться на вираз обличчя й рухи рук учителя, повторюйте ці рухи в своїй уяві, вживайтеся в його образ.
ІІІ. Тестування з першого модулю.
Література
1. Самоукина Н.В. Психологический тренинг для учителя.-2-е узд., испр. -М.: Психотерапия, 2006.- С.43-46.
2. Рогов Е.И.Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1999. — Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. — С.105-107.
Модуль 2.
Дослідження педагогічної діяльності та спілкування
Тема: “Технології психологічного супроводу професійної діяльності вчителя”
Лабораторне заняття № 1. Дослідження мотивації професійної діяльності (2 год.).
Мета заняття: формування вмінь студентів вивчати мотивацію професійної діяльності; ознайомлення студентів зі способами, що сприяють формуванню позитивного ставлення до діяльності.
І. Ознайомлення студентів з методикою дослідження мотивації професійної діяльності.
Методика“Мотивація професійної діяльності”
(за К.Замфир, модифікація А.О.Реана) [3]
Мета: ознайомлення студентів з методикою дослідження мотивації професійної діяльності.
В основу методики покладена концепція про внутрішню та зовнішню мотивацію. Про внутрішній тип мотивації слід говорити, коли для особистості має значення діяльність сама по собі. Якщо ж в основі мотивації професійної діяльності лежить прагнення до задоволення інших потреб, зовнішніх по відношенню до змісту самої діяльності (мотиви соціального престижу, зарплати тощо), то в даному випадку прийнято говорити про зовнішню мотивацію. Самі зовнішні мотиви диференціюються тут на зовнішні позитивні і зовнішні негативні. Зовнішні позитивні мотиви, поза сумнівом, ефективніші і бажаніші з усіх точок зору, ніж зовнішні негативні мотиви.