Контрольнi питання

1. Дайте визначення понять „державний кредит”, „внутрішній державний борг”, „рефінансування державного боргу”, „державна позика”, „облігація”, „казначейське зобов’язання”, „державна внутрішня позика”, „боргові зобов’язання”, „казначейська позика”, „міжнародний державний кредит”, „цінні папери”.

2. Назвiть особливостi правовiдносин з державного кредиту.

3. Назвіть принципи державного кредиту та розкрийте їх сутнiсть.

4. У чому полягає сутність функцій державного кредиту?

5. Чим вiдрiзняється державний кредит вiд банкiвського?

6. Якими нормативними актами регулюються правовідносини щодо державного боргу?

7. У зв’язку з чим виникає державний борг?

8. Які особливості характерні для державного боргу?

9. У яких формах може виступати державна заборгованість?

10. Які органи мають право на здійснення зовнішніх і внутрішніх запозичень?

Завдання 1

Керуючись законом про Держаний бюджет на поточний рік, визначте граничний розмір державного внутрішнього боргу України та граничний розмір державного внутрішнього боргу України на 31 грудня поточного року.

Завдання 2

Керуючись законом про Держаний бюджет на поточний рік, визначте права Міністерства фінансів України на здійснення операцій з державним боргом України.

Завдання 3

Керуючись нормами чинного законодавства, визначте зміст державних гарантій відновлення заощаджень громадян України..

Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України (ВВРУ). – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. // Голос України від 4.08.2010 р. № 143.

3. Про Державний бюджет України на поточний рік: Закон України // ВВРУ.

4. Про державний внутрішній борг України: Закон України від 16.09.1992 р. // ВВРУ. – 1992. – № 41. – Ст. 598.

5. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 р. // ВВРУ. – 2006. – № 31. – Ст. 268.

6. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. // ВВРУ. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

7. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 р. // ВВРУ. – 1996. – № 51. – Ст. 292.

8. Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України: Закон України від 21 листопада 1996 року // ВВРУ. – 1997. – № 8. – Ст. 60.

9. Про затвердження Положення про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: Постанова КМУ і НБУ від 30 серпня 2002 року № 1301/268 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 36. – Ст.1710.

10. Про затвердження Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів: Постанова КМУ від 24 лютого 2003 року № 207 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 9. – Ст.377.

11. Про затвердження Положення про порядок проведення операцій, пов’язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик: Постанова Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 248 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 28. – Ст.1382.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ І МІСЦЕВИХ ВИДАТКІВ

План заняття

1. Поняття і види державних та місцевих видаткiв.

2. Поняття і принципи фінансування державних та місцевих видатків.

3. Правові засади кошторисно-бюджетного фінансування.

4. Кошторис як iндивiдуально-плановий акт, його змiст і значення. Порядок складання та затвердження.

Питання для самостійного вивчення

1. Видатки Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Методичні вказівки

При розгляді питання про державні видатки студенти мають засвоїти, що державні видатки – це врегульовані нормами права суспільні відносини щодо витрачання державних грошових ресурсів, які накопичуються у державному бюджеті, державних цільових фондах, власних фондах державних підприємств, установ та організацій з метою виконання загальнодержавних функцій, розширення виробництва, утримання соціальної сфери, органів управління і забезпечення обороноздатності держави згідно з чинним законодавством.

Відповідно, місцеві видатки є видом фінансових відносин щодо витрачання фінансових ресурсів, мобілізованих до місцевих бюджетів, власних фондів комунальних підприємств, установ, організацій з метою виконання їх завдань та функцій, розширення виробництва, утримання комунальної соціальної й культурної сфери, органів місцевого самоврядування тощо.

Необхідно знати, що державні таі місцеві видатки класифікують за такими підставами: за сферою суспільного виробництва; за суспільними призначенням; за галузевою ознакою; за економічною природою.

Важливим є питання про фінансування державних і місцевих видатків, під яким розуміють плановий, цільовий, безповоротний та безвідплатний відпуск грошових коштів у різних формах із метою забезпечення фінансовими ресурсами витрат на розвиток економіки, соціальної сфери, утримання об’єктів соціально-культурного призначення, оборони, управління, на погашення державного боргу тощо.

Студенти повинні розглянути питання кошторисно-бюджетного фінансування, під яким розуміють безповоротний та безвідплатний відпуск коштів із відповідного бюджету для забезпечення діяльності органів, установ, організацій, що утримуються за рахунок бюджетів різних рівнів, який здійснюється на підставі фінансових планів – кошторисів доходів і видатків.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи – це основний плановий документ бюджетної установи, організації, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Розглядаючи питання про види кошторисів, необхідно розмежовувати індивідуальні та зведені кошториси і плани асигнувань. Кошторис складається під час проектування бюджету й розглядається в установлені міністерствами, відомствами, відділами місцевих органів самоврядування терміни; затверджує і підписує кошторис керівник бюджетної установи, а бюджетних установ, безпосередньо не підпорядкованих міністерствам, – організація вищого рівня, якій вони підлеглі.

Розглядаючи питання для самостійного вивчення, студентам необхідно знати, що видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм. До видатків, які здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на: 1) державне управління; 2) судову владу; 3) міжнародну діяльність; 4) фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові й інформаційні зв'язки державного значення; 5) національну оборону; 6) правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави; 7) освіту; 8) охорону здоров'я; 9) соціальний захист та соціальне забезпечення; 10) культуру і мистецтво; 11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств; 12) фізичну культуру та спорт; 13) державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки; 14) програми реставрації пам'яток архітектури державного значення; 15) державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики; 16) державні інвестиційні проекти; 17) державні програми ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха; 18) створення та поповнення державних запасів і резервів; 19) обслуговування державного боргу; 20) проведення виборів та референдумів; 21) інші програми, які мають виключно державне значення.

На основі чинного законодавства студенти мають дати правовий аналіз видаткам місцевих бюджетів і пам’ятати, що вони включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов’язані з реалізацією програм, перелік яких визначено статтями 88-91 БКУ.