Типові колірні позначення твердості тампонів

Колір	Твердість за Шором
Синій	550(+2)
Рожевий	500(+2)
Зелений	450(+2)
Білий	350(+2)
Жовтий	350(+2)

Основне правило полягає в тому, що чим твердіший тампон, тим краще його робочі характеристики. Проте твердий тампон може виявитися непридатним для деяких видів робіт, наприклад, за малої потужності машини або за друку на крихких або чутливих предметах. Визначити відповідність даної твердості тампона замовленню можна шляхом проб і експериментів.

Для всіх пристроїв тамподруку використовується твердомір, за допомогою якого визначають твердість тампона. Це простий пристрій, подібний тому, який застосовують для вимірювання твердості за Шором, використовується принцип роботи ракеля трафаретного друку і тамподруку.

Є спеціальні рекомендації щодо визначення і вибору твердості тампона:

тверді тампони найбільш придатні для поверхонь текстур, але їх можна використовувати також, якщо є необхідність друкувати зображення на поглиблених площах поряд з підвищеними ділянками в цьому випадку тампон прокатуватиметься над уступом між ними;

можна використовувати твердий тампон в осередку або матриці, при необхідності використовувати машину з декількома тампонами, розташованими з невеликими проміжками між собою (наприклад, для друку на комп'ютерних клавіатурах);

м'якші тампони використовують для друкування на фасонних поверхнях, а також на крихких предметах;

м'якші тампони застосовують і у випадках, коли потужність машини не може забезпечити достатнє стиснення тампона, щоб отримати задовільний його притиск до задруковуваної поверхні;

слід уникати застосування тампонів з різними твердостями для одних і тих же цілей або коли щільність переносимої при друці фарби варіюється на субстраті.

Тампони мають обмежений термін роботи, вони схильні до механічних пошкоджень і недешеві. Екстремальні варіанти поводження з ними можуть привести до додаткових витрат.

Сучасні матеріали для виготовлення тампонів

Тампони виготовляються головним чином з суміші силікон-каучуків, яка виливається в негативну форму (поглиблення форми відповідають опуклостям майбутнього тампона), де суміш застигає. При цьому кожен виготівник має свою рецептуру суміші. Одні тампони можна розрізняти за кольорами, відповідних різній твердості за Шором. Інші мають однаковий колір, але свої окремі позначення твердості.

Підставки для тампонів

Розглядається не тільки матеріал, з якого виготовляється сам тампон, але і фундамент, на якому він розміщується. Останній робиться з алюмінію, рідше – з дерева. Основним критерієм є необхідність високоточного зміцнення тампона на машині, щоб тампон не міг випасти під час друку.

Алюмінієва основа виготовляється із заздалегідь просвердленими отворами для угвинчування і забезпечує точне розміщення тампона.

Установка декількох тампонів (наприклад, у вигляді матриці) на алюмінієвій основі також забезпечує легкість їх розташування. Іншою перевагою алюмінієвих підставок є можливість їх повторного використання.

Якщо використовуються довгомірні підставки, що не мають алюмінієвої основи, то вони підкріплюються із зворотного боку алюмінієм або товщою дерев'яною планкою. Це оберігає основу від прогину, коли та контактуватиме з формою або субстратом.

Такий прогин може стати причиною спотворень зображення або перешкоджати контакту тампона при його перенесенні.

В даний час на ринку є тампони на нейлонових підставках, які зберігають всі достоїнства алюмінієвих при нижчій ціні. Ці тампони поставляються в прозорому запобіжному пластику, що формується у вакуумі, який може застосовуватися для зберігання тампона, що не працює зараз.

Кріплення тампона

Тампон закріплюється на Т-подібному утримувачі, що знаходиться на нижній ковзаючій плиті машини, після звільнення двох стопорних гвинтів. Він кріпиться в утримувачі шурупами з потайною головкою, після чого тампон з утримувачем вставляється в гніздо нижньої плити і фіксується стопорними гвинтами.

Чищення тампона в машині

У ряді систем використовують клейку стрічку, що знаходиться на платформі. У запрограмованих інтервалах часу ця платформа розміщується під тампоном. Коли його опускають на стрічку, будь-яка усохла фарба або грязь прилипає і видаляється з поверхні тампона. Потім платформа із стрічкою відводиться і друк продовжується.

Пристрій автоматичного чищення тампона є доповненням до машини тампонного друку.

Установка фарбоподавального пристрою

Для подачі фарби на друкарську форму може бути використана фарбоподавальна щітка або сталевий накатний валик.

Ракель

Ракель – ніж з гнучкого матеріалу, закріплюється на пристрої ракеля.

Пристрій ракеля, із закріпленим на ньому ракелем, призначений для того, щоб знімати надлишки друкарської фарби з форми перед тим, як тампон забере в поглибленнях форми необхідну кількість фарби для перенесення її на задруковувану поверхню. Від типу ножа ракеля залежить якість друкарського зображення. Має значення товщина ножа і матеріал, з якого він виготовлений. При цьому вибір товщини визначається твердістю друкарської форми і розмірами задруковуваного зображення

Використання друкарських форм з гнучких матеріалів (тонка сталь, фотополімери) переважно застосовується ніж ракеля з мінімальною товщиною полотна – 0,2 мм, а ножі ракелів з товщиною полотна 0,4–0,5 мм використовують, як правило, під час друку з твердих сталевих форм і за великої площі зображення.

Якість кріплення ножа ракеля і утримувача дуже впливає на якість друку. Для того, щоб воно виявилося прийнятним, необхідно дотримуватися ряду правил.

Ніж слід плавно вставити між затисками утримувача і зафіксувати його в утримувачі так, щоб він щільно прилягав до нього.

Регулювання тиску притиску ракеля до друкарської форми здійснювати пневмоциліндром.

Робочий тиск ракеля рекомендується встановити в діапазоні 2–3 пани (20-30 psi). Збільшення тиску вище вказаного діапазону може привести до швидкого зносу друкарської форми і робочої кромки ножа.

Якщо при установці максимального значення тиску притиску зайвий шар фарби не віддаляється з поверхні форми, необхідно перевірити правильність установки ракеля, магнітного утримувача і друкарської форми.

Робота друкувальної головки і друк

Тампон (рис. 9) розташовується безпосередньо над друкарською формою, притискається до неї, захоплює фарбу і піднімається. У фарбі під час заповнення форми відбуваються фізичні зміни, які у поєднанні з високим поверхневим натягненням силіконового тампона дають можливість фарбі відриватися від поглиблених елементів зображення на формі і переходити на поверхню тампона.

Після того, як друкувальна головка з тампоном піднялася над формою на повну висоту вертикального підйому, вона переміщається горизонтально, поки не опиниться над задруковуваним субстратом.

Протягом цього етапу фарба має достатню адгезію для прилипання до тампона (може бути легко стерта з нього, але не капатиме).

На поверхні тампона фарба ще раз піддається змінам реологій: розчинники випаровуються з її зовнішнього шару (потрапляючи в атмосферу), тоді як на внутрішній поверхні переміщаються до тампона, зменшуючи прилипання до нього фарби.

Рис. 9. Захоплення і перенесення фарби в тампонному друці:

1 – випаровування розчинника і фарби;

2 – змочування тампона липкою фарбою;

3 – заповнення зображення фарбою;

4 – перенесення фарби на субстрат (розчинник при