9.4. Монтаж друкарських форм

Друкарські форми монтуються на гільзи. Це ― досить трудомісткий і відповідальний процес, тому ряд фірм прагне його механізувати.

Друкарська форма, незалежно від способів її виготовлення, є частиною системи. Ця система включає форму, липку стрічку або інший фіксуючий засіб і циліндр або інший носій, на який установлюється форма. У цей час існує багато способів для зборки цієї системи, і все нові підходи продовжують розроблятися. Однак для розуміння новітніх досягнень необхідно розібратися в основах цього процесу, які залишаються, власне кажучи, незмінними.

Монтаж форми ― це просто точне позиціювання її за осями координат х, у. За умови установки без перекосів приводка легко забезпечується пристроями, наявними в друкарському апараті. У машинах флексографічного друку не передбачена корекція перекосів, тому форми повинні встановлюватися строго паралельно осям х, у. Під час печатці на гофрокартоні й у деяких інших рідких випадках, коли форма попередньо кріпиться до носійного полотна, можливе й кутове настроювання.

Більшість форм установлюється на циліндр або носій за допомогою двосторонньої липкої стрічки. Випускається цілий ряд видів стрічок, що розрізняються товщиною, щільністю й твердістю. Деякі стрічки служать просто для кріплення форми й можуть бути дуже тонкими (товщиною близько 0,002 дюйма). Інші стрічки товще, найчастіше товщиною 0,015 й 0,020 дюйма. Вони бувають твердими й м'якими. Останні виготовляються з еластичних пінопластів і служать для компенсації нерівномірності тиску під час друку. Товщина стрічки ― важливий параметр. Зміна товщини стрічки аналогічна зміні товщини форми.

Прилад Habicht фірми Hawk призначений для монтажу друкарських форм на друкарський циліндр або гільзу флексографської друкарскої машини. Він працює із системою Micro-Dot: на пластину для монтажу наносяться дві опорні крапки або звичайні хрести по діагоналі. Якщо по колу циліндра потрібне розмістити більше однієї форми, буде потрібно додаткове оснащення у вигляді механізму зі шкальним покажчиком. Модель 600/1 призначена для циліндра з діаметром 636 мм.

Основне оснащення приладу включає: 2 звичайних мікроскопи з десятикратним збільшенням; курсор з маркирувальними полозами по осі X і шкалою для маркування положення пластини; курсор для відрізування липкої плівки; стіл, що переміщається по двох осях, для пластин, установлюваний на різні охвати циліндра й висоту; таймер з розподілами в значенні 0,01 мм для перевірки відхилень розмірів друкарських циліндрів або гільз (круговий рух і паралельність); притискної валик для точного накатування пластини й видалення повітря між притискним валиком, липкою плівкою й пластиною; ручний пристрій для установки бічного сполучення.

До додаткових пристроїв відносяться первинний механізм покажчика зі шкалою й регулятором для точних перестановок по обхвату циліндра. Механізм установлюється на напрямній, а наводиться й фіксується над шестернею циліндра.

Механізм шкального покажчика встановлюється для того, щоб точно монтувати різні пластини по колу циліндра. На ньому передбачені розподіли для двох, трьох або чотирьох пластин.

Можливе оснащення приладу камерами й моніторами замість оптичних мікроскопів.

Прийоми вирівнювання форм

Для вирівнювання форм застосовуються різні прийоми й пристосування або їхні сполучення. Оптичні пристрої засновані на простому візуальному сполученні позиційних оцінок на формі з лініями сітки.

Пристрої для оптичного контролю установки використовуються багато років. Пристрої, типу Харлі й типу Мосса, використовують дзеркала для того, щоб оператор міг сумістити мітки на формі з лініями сітки на притискному циліндрі пристрою. Робота із цими пристроями вимагає дуже високої кваліфікації оператора. У цей час такого роду пристрої забезпечуються штифтовими системами, що забезпечують краще суміщення за менших витрата часу й не потребують високої кваліфікації оператора.

У поліграфії штифтові системи для вирівнювання форм щодо поверхні циліндра використовується протягом десятиліть. Штифтова приводка використовується як на стадії експонування форми, так і за наступної її установки на формний циліндр. Для цього у фотополімерній пластині висвердлюються штифтові отвори, що збігаються з відповідними отворами у фотоформі. Ці ж отвори використовуються під час установки друкарської форми на циліндр.

Більш розповсюджений інший метод, у якому розташування друкарської форми точно визначається за допомогою мікроскопа й мікрозарубок (створних ліній), убудованих у зображення. Після позиціювання на формі висвердлюються установні отвори. Потім за допомогою штифтів форма встановлюється на циліндр або полотно-носій.

За використання двох відеокамер (на кожну форму, якщо встановлюється більш ніж одна) можна цілком обійтися й без використання штифтів для приводки. У таких системах, що легко інтегруються із цифровими технологіями, використовується пара мікрозарубок, наявних на всіх формах. Точне розташування форми відповідає збігу перехрестя на екрані дисплея із зображенням мікрозарубок. За досягнення цього форма приводиться в контакт із липкою стрічкою. Така установка швидка й дуже точна. Вона настільки надійна, що багато друкарів обходяться без пробних відбитків для перевірки приводки.