Технологічний режим

Бурякопереробного цеху на декаду _______4_________ 2011 року

№ п/п
1.	Норма погодинної переробки буряків Норма переробки буряків за добу	138 т/год. 3 312 т/добу
2.	Ритмічність переробки буряків за зміну та за добу	Не нижче 92%
3.	Транспортерно-мийна вода	рН 9.0-10,0
4.	Ополіскування відмитих буряків перед бурякоелеватором розчином хлорного вапна	П о с т і й н о
5.	Довжина 100 грам стружки	____10___ метрів
6.	Вміст мезги та браку в стружці	Не більше 3 %
7.	Фактор стружки	Не нижче 10,0
8.	Гранично допустимі втрати цукру на дифузії і жому	Не більше _0.40% до маси буряків
9.	Температура барометричної води Температура башеного соку Температура жомопресової води Температура сокостружечної суміші Температура середини колони	68*С 83*С 72*С 75*С 68*С
10.	рН барометричної води	5,8 – 6,0 од.
11.	Відкачка дифузійного соку	112 %
12.	рН в дифапараті	Не понижувати нижче 6,2
13.	Дезинфекцію дифузії проводити формаліном з розрахунку 20 кг на 100 т. буряків	Формалін вводити через кожні 2 години та додатково перед зупинкою на термін більше 10 хв.
14.	СР дифузійного соку на виробництво	17-17,2 %
15.	Вміст пульпи в дифузійному соці	Не більше 1 г/л

5.Соко-очисне відділення

Існуюча технологічна схема очищення дифузійного соку включає в себе:

апарат попередньої обробки дифузійного соку з поверненням соку І сатурації, суспензії соку ІІ сатурації вапнякового молока з плавним прогресивним нарощуванням лужності по камерах апарата попередньої дефекації системи Бригель-Мюллер;

апарат холодної дефекації, в який поступає вапнякове молоко через змішувач, апарат гарячої дефекації ОД;

апарат І сатурації І А;

апарат І сатурації І Б;

апарат дефекації перед ІІ сат.;

апарат ІІ сатурації ІІ С-3;

Значення РН в переддефекаторі та 1 і 2 сатурації вимірюється автоматично комплектом датчиків ДПГ-4 та приладів рН-101 з виходом на контролер «Віпа» та комп’ютер.

Витрата дифузійного соку на 1 сатурацію контролюється індукційним витратоміром ІР-61.

Регулювання витрати дифузійного соку здійснюється дистанційно з безопарної панелі БРУ-7, що керує пневматичним приводом ПСП.

Тиск в колекторі сатураційного газу вимірюється датчиком МСП та відображається на комп’ютері, регулюється тиск газу контролером «Віпа» і заслонкою ПРУ-9, що з’єднує колектор з атмосферою.

Контроль концентрації сатураційного газу здійснюється газоаналізатором ТП2221М.

Вапнякове молоко на 2 сатурацію регулюється в автоматичному та дистанційному режимах відкриття-закриття нережимного клапана з пнемо приладом, на дозаторі молока. Клапан керується за допомогою контролера. Стабілізація потоку в автоматичному режимі відсутня. Рівень в дефекаторі контролюється датчиком ПДТ-34.

Витрата соку на 2 сатурацію контролюється по індукційному витратоміру «Асвега» інформація відображається на комп’ютері. Витрата соку регулюється автоматично з контролера, що керує клапаном перед дефекатором.

Рівні в збірниках соку перед фільтрами АМО 1 сатурації, а також в збірниках часткового спорожнення суспензії та фільтрувального соку вимірюється п’єзометричним способом, рівнемірами ПДТ34 та 13ДД11.

Температурний режим на станції дефекосатурації підтримується згідно технологічних вимог підігрівачами дефекованого соку, соку 1 та 2 сатурації в автоматичному режимі за допомогою контролера і регулюючих засланок на трубопроводах гріючої пари перед підігрівачами.

Продування преддефекаторі котлів 1 та 2 сатурації виконується вручну.

Фільтрація соку 1 сатурації здійснюється на фільтрах АМО в автоматичному режимі за допомогою мікро контролера .

Сигнали, які характеризують параметри від первинних перетворювачів поступають на аналогові і дискретні входи мікроконтролера, де проводить аналіз стану і обробки сигналів з відповідною програмою, яка знаходиться в пам’яті контролера. В результаті обробки інформації з виходів контролера сигнали поступають на виконавчі механізми. Система дозволяє виконати перехід на ручний дистанційний режим керування виконавчими механізмами кожного фільтра із щита керування. Збір накопленої обробки і відображення інформації про хід технологічного процесу проводиться програмою історії технологічного процесу.

Сигналізація положення виконавчих механізмів і відхилення технологічних параметрів від заданих значень виконується програмою відображення мнемосхем та зв’язку з оперативним персоналом.

Після фільтрів АМО суспензія І сатурації фільтрується на вакуум-фільтрах БШУ-40-3-10 – 3 шт. з поверхнею 40 м², рівень суспензії в коритах вакуум-фільтрів підтримується автоматично регулятором рівня ПР1,5 та заслінкою ПРУ-9 з пневмоприводом ПСП. Дифузійний сік з пульпо уловлювача самопливом поступає через витратомір у пароструминний апарат, куди поступає суспензія соку ІІ сатурації із відстійника і направляється у першу камеру преддефекатора. Не фільтрований сік І Б сатурації направляється в 2, 3, 4 камери залежно від рН по камерах преддефекатора. Вапняне молоко подається в 6 камеру. На перелив із преддефекатора подається молоко на теплу дефекацію. Сік через змішувач надходить в холодний дефекатор звідки насосами через підігрівачі подається в котел гарячої дефекації.

Дефекований сік із дефекатора самопливом надходить в апарат І А сатурації. Відсатурований сік із апарату І сатурації самопливом надходить в котел І Б сатурації, де від сатуровують до 0,10-0,11 %СаО. Сік насосами подається через підігрівачі в напірний збірник і самопливом надходить на фільтри АМО. Згущена суспензія подається в збірник суспензії і далі в корито вакуум-фільтрів. Знецукрений осад викачується на поля фільтрації, а фільтрат і промив надходить в збірник освітленого соку, звідки насосами подається на ДФ-80 І сатурації. Фільтрований сік поступає в збірник фільтрованого соку. Фільтрований сік І сатурації насосом подається через підігрівачі в апарат дефекації перед ІІ сатурацією, звідки самопливом надходить в апарат ІІ сатурації, звідки насосами подається на відстійник. Через стакани по трубопроводу відстояний сік надходить в збірник і насосами подається на фільтри-згущувачі ДФ-80. Фільтрований сік насосами подається на сульфітацію соку звідки надходить в збірник соку перед випарною станцією.

Основна мета роботи сокоочисного відділення – максимально можливе видалення нецукрів, забезпечення достатньої термостійкості соків при хороших фільтраційних показниках соку.

Схема сокоочисного відділення заводу – тепла преддефекація, тепло-гаряча основна дефекація, І А і І Б сатурації, дефекація перед ІІ сатурацією та ІІ сатурація – розрахована на перероблення буряків різної якості. Для цього в схемі передбачена можливість регулювання рН переддефекації,тривалості процесу дефекації, кількістю повернення соку І сатурації, кількістю вапнякового молока, що поступає на очистку соку.

На переддефекатор повертається нефільтрований сік І сатурації та осад ІІ сатурації (в залежності від якості сировини).

Основна дефекація – тепло-гаряча;

теплий дефекатор-коритоподібної форми

Гаряча дефекація – дефекатор ОД.

Апарати І А, І Б і ІІ сатурації модернізовані, підвід газу зроблений по системі 6 променів через гребінки. В котлах І Б і ІІ сатурації встановлені рециркуляційні труби.

Для кращої утилізації газу в апараті ІІ сатурації фільтрований сік поступає на 3 форсунки звідки самопливом іде на дефекатор ІІ сатурації.

Основною умовою, що забезпечує ефективне проведення процесу дефекації, є підтримання постійного вмісту вапна в дефекованому соку, яке встановлюється технологічним режимом з врахуванням якості перероблюваної сировини. Постійний вміст вапна в дефекованому соку забезпечується автоматичним дозуванням вапнякового молока в залежності від його густини та кількості поступаючого дифузійного соку. Правильність дозування вапнякового молока на дефекацію контролюється вмістом Са(ОН)₂ в дефекованому соку (лужність по фенолфталеїну). В залежності від якості буряків лужність не фільтрованого дефекованого соку складає 1,0-1,2% СаО. При проведенні чисто вапнякової переддефекації цей аналіз дозволяє судити про кількість доданого в дефекатор вапна, а також значення загального вмісту вапна. При поверненні на переддефекатор осаду СаСО₃ необхідно проводити і другий аналіз: визначення загальної лужності нефільтрованого дефекованого соку з метилоранжем або змішаним індикатором, тобто визначити Са(ОН)₂ + СаСО₃. Контроль роботи основної дефекації потрібно обов’язково вести по двох показниках: фенолфталеїну і метилоранжу. Контроль роботи дефекації тільки по фенолфталеїну може призвести до серйозних помилок.

Аналізуючи технологічний режим роботи на станції дефектосатурації слід відмітити і те, що час перебування соків на станції дефектосатурації є достатній, проходить повний розклад редукуючих речовин та амідів, забезпечується достатнє видалення нецукрів при очищенні, чистота очищеного соку становить 90,3, що дає можливість мати цукор кольоровістю 40-50 од. IСUМSА.

Існуючий стан автоматики дефектосатурації дає можливості виконувати управління технологічним процесом в автоматичному режимі.

Фільтрування соку І сатурації проводиться в два етапи. Спочатку не фільтрований сік поступає на фільтри АМО (4 шт.), де проходить розділення на фільтрований сік та згущену суспензію. Для висолодження суспензії передбачено установку вакуум-фільтрів БОУ-40-3-10 – 3 шт. з поверхнею 40 м². Густина згущеної суспензії, а також втрати цукру за останні п’ять років наводяться:

Роки	Густина суспензії, г/см3	Втрати цукру в % до ваги буряків
2008	1,16	0,12
2009	1,15	0,12
2010	1,16	0,13
2011	1,16	0,12

Недоліками в роботі даної станції є те, що вакуумфільтри мають високі втрати цукру у фільтраційному осаді і розбавлення продуктів водою по верстату.

Фільтрування соку 2 сатурації проводиться на відстійнику, дискових фільтрах ДФ-80.

Фільтрування сиропу з клеровкою проводиться на дискових фільтрах-згущувачах ДФ-150 (5 шт.), які введенні в дію в 1972 році. Існує схема намиву фільтрувальних реагентів, але вона не працює.Для пониження кольоровості сиропу з клеровкою проводиться обробка сірчаним газом SО₂ – сульфітація. Мета сульфітації полягає в знебарвленні продуктів шляхом відновлення барвних речовин в безбарвні з’єднання, а також зниження лужності та в’язкості продуктів заміни Nа₂СО₃ і К₂СО₃ на Nа₂SО₃ і К₂ SО₃. При підборі технологічного режиму сульфітування продуктів необхідно врахувати наявність натуральної лужності соків.

Дуже важливим моментом в контролі соку, поступаючого на випарну станцію являється наступне:

не допускати мутних соків,оскільки при сульфітації СаСО₃ переходить в СаSО₃, розчинність якого вища, а це приводить до загорання поверхні нагріву випарної станції;

не збільшувати лужність соку 2 сатурації вище допустимого проти оптимальної величини, так як Са(ОН)₂ миттєво перетворюється в СаSО₃, а це збільшення солей кальцію та загорання випарної станції.

Таким чином, продуктивність обладнання, яке використовується для фільтрації соків та сиропу відповідає продуктивності заводу. Конденсатор випарної станції працює автоматично по температурі оборотної води після конденсатора. Контроль густини соку, що поступає на випарну станцію – відсутній. Система термо компресорів – відсутня. Наявні прилади контролю параметрів кожен рік ремонтуються та проходять державну повірку.