74
Похідні фентіазину – одна з найбільших груп препаратів, що ефективно впливають на діяльність ЦНС.
2. Похідні бутирофенону (галоперідол, трифлуперідол, клоперідол та ін.):
|
|
Cl |
|
|
F |
O |
F |
O |
CF3 |
N |
N |
OH |
||
|
|
OH |
|
|
|
Галоперідол |
|
Трифлуперідол |
|
3. Похідні інших хімічних груп: похідні тіоксантена (зуклопентиксол, флупентиксол, хлорпротиксен), заміщені бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), дія яких подібна до дії фенотіазинів з піперідиновым ядром; похідні дибензодіазепіну (кветиапін, азалептин, оланзапін); похідні
бензізоксазолу (рисперідон); похідні бензізотіазолілпіперазину (зипразидон);
похідні індолу (дикарбін, сертиндол) а також похідніпіперазинілхінолинону (арипіпразол)
CH3 N
H
N O N
Cl N
|
O C H |
|
|
CH |
2 5 |
N |
3 |
|
|
|
|
H |
H2NO2S |
|
Азалептин |
Сульпірид |
|
5.6. Транквілізатори (анксиолітики)
Транквілізатори мають анксиолітичну(протитривожну) дію, надають гіпнотичний, міорелаксантний і протисудомний ефект. Найбільш ефективні транквілізатори відносять до бензодіазепінового ряду:
H3C |
|
O |
H |
CH |
|
H O |
N |
|
|
N |
|
N |
|
|
|
N |
3 |
|
OH |
|
|
|
|
|
|
|
|
Cl |
N |
Cl |
N |
|
Cl |
N |
|
|
|||||
|
|
|
O |
|
|
|
Сибазол (Діазепам) |
Хлозепід |
Нозепам |
75
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
NH2 |
|
H |
|
|
H3C |
|
N |
|
O |
|
|
HO |
||
|
N |
|
|
|||
|
|
|
N |
|
N |
|
Br |
|
N |
Cl |
N |
Br |
N |
|
|
Cl |
|
|
|
|
Феназепам |
Медазепам |
Гідезепам |
Хоча структури |
наведених препаратів схожі, але виявлення того чи |
|
іншого фізіологічного |
ефекту різне в залежності |
від наявних замісників. |
Наприклад діазепам, нозепам, феназепам мають яскраву седативну, і навіть снодійну дію, а медазепам можна використовувати вдень, тому що він має дуже слабкий снодійний вплив.
Вивчення трансформації бензодіазепінів в організмі показало, що після їх введення в організмі швидко утворюється ряд метаболітів. Виявилося, що реальною причиною фармакологічного ефекту є не самі препарати, один із метаболітів – оксазепам.
H
O
N
OH
Cl
N
Оксазепам
5.7. Антидепресанти
Початком використання ЛЗ для лікування депресивних станів є відкриття двох рядів сполук, які виявили високу антидепресантну активність– іпроніазиду (інгібітор моноаміноксидази (МАО)) і іміпраміну (трициклічний антидепресант):
76
H |
CH3 |
|
O N N |
|
CH |
H |
|
3 |
|
N |
|
|
|
|
|
|
CH3 |
N |
|
N |
|
. HCl |
|
|
|
H3C |
Іпроніазид |
Іміпрамін |
|
Дослідження антидепресантів – інгібіторів МАО – виявило велику кількість небажаних побічних ефектів. Це, на жаль, суттєво обмежує їх використання в медичній практиці. Їх дія не вибіркова, незворотна, ці сполуки повністю руйнують МАО, виявляють нейротоксичну дію, порушують функції печінки. Незворотне інгібування МАО призводить до накопичення в організмі тираміну, що спричиняє розвиток гіпертензивних кризів. Тому, на теперішній час з препаратів цієї групи широке використання має лише нівламід:
O
H
O 
N N 
N
H H
N
Нівламід
Проте, в клінічну практику введені препарати нового покоління тетрациклічних антидепресантів – зворотних інгібіторів МАО(піразидол, тетридол, інказан):
H3C |
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
H3C |
N |
||
N |
|
|
|
N |
||
NH |
|
N |
|
|||
HCl |
|
HCl |
N |
|||
HCl |
NH |
|||||
|
|
|
CH3 |
|||
|
|
|
|
|||
Піразидол |
|
Тетридол |
Інказан |
|||
Механізм їх дії полягає в інгібуванні зворотного нейронального захвату |
||||||
нейромедіаторних |
амінів – |
норадреналіна, дофаміна, |
серотоніна. Це, |
в свою |
||
чергу, призводить до підвищення їх концентраціі в області синапсу. До |
||||||
препаратів з вибірковим захватом серотоніну |
відносять |
флуоксетин та |
||||
флувоксамін, сертралін, сіднофен: |
|
|
|
|||
77
|
H |
N O |
NH |
|
|
2 |
|
O |
N |
|
CH3 |
|
CH3 |
|
O |
CF3 |
HCl |
CF3 |
|
Флуоксетин |
|
Флувоксамін |
|
Загальною властивістю всіх антидепресантів є здатність покращувати настрій і загальний психічний стан. Структурні зміни, без сумніву, впливають на фармакологічний ефект цих препаратів. В залежності від будови може домінувати седативна, стимулююча, снодійна дія тощо.
5.8. Ноотропні препарати
Ноотропні препарати не мають чіткої психотропної дії. Вони впливають на передачу інформації між півкулями головного мозку, полегшуючи її, покращують освітні процеси, підвищують опір мозкових клітин до гіпоксії, покращують кровопостачання. В першу чергу, до таких препаратів відносять пірацетам:
|
|
|
N |
O |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
NH2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
||
|
|
Пірацетам |
|
|
|
||||
Ноотропні |
засоби |
підсилюють |
синтез |
дофаміну |
і |
накопиченн |
|||
норадреналіну в мозку людини шляхом взаємодії з глутамарними рецепторами. При цьому підвищується вміст ацетилхоліну в синапсах. Пірацетам прискорює нейрональний метаболізм, активуючи ферменти обміну АТФ, активує синтез РНК і синтез білків.
Встановлено ефективність пірацетаму при різних формах церебральної гіпоксії та травмах головного мозку, інсульті, порушеннях пам’яті та інтелекту, хронічному алкоголізмі та різних інтоксикаціях.
Останнім часом дуже активно ведется пошук нових ноотропних, ЛЗ вивчення механізму їх дії. З ноотропних речовин, які в наш час застосовуються в клінічній практиці відзначимо препарати анірацетам та оксирацетам: