- •Курс лекцій
- •Основи охорони праці
- •5.05180102 Оброблювання деревини
- •1. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •2. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном.
- •3. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці.
- •5. Законодавство України про охорону праці.
- •6. Законодавство про працю (кЗпП).
- •1. Державний нагляд за охороною праці.
- •3. Система управління охороною праці.
- •5. Кольори, знаки безпеки.
- •7. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці.
- •1. Поняття та термінологія про травматизм та професійні захворювання.
- •2. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •Підприємство
- •3. Класифікація (травм) нещасних випадків.
- •4. Документація при розслідуванні нещасних випадків.
- •5. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.
- •Робоча зона та повітря робочої зони.
- •Мікроклімат робочої зони.
- •Нормування та контроль параметрів мікроклімату.
- •Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості й швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
- •4. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •5.Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин.
- •6. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві.
- •7. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.
- •Класифікація виробничого освітлення.
- •4. Природне освітлення виробничих приміщень.
- •5. Штучне освітлення, його види.
- •6. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники.
- •7. Загальний підхід до проектування систем освітлення.
- •1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації.
- •2. Методи контролю параметрів вібрації.
- •3. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту
- •4. Шум. Загальні поняття та визначення.
- •5. Класифікація шумів за походженням, за характером, спектром та часовими характеристиками.
- •6. Нормування, контроль шуму, вимірювальні прилади.
- •7. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.
- •1. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів та обладнання.
- •2. Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми.
- •4. Безпечна експлуатація електроустановок: системи засобів і заходів щодо електробезпеки .
- •1. Процес горіння, його форми та види.
- •2. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •3. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •2. Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту.
- •3. Пожежна сигналізація, її види.
- •4. Засоби пожежогасіння.
- •5. Навчання з питань пожежної безпеки.
2. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
Важливе значення для визначення рівня пожежної безпеки і вибору засобів та заходів профілактики і гасінні пожежі мають пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів.
Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів – це сукупність властивостей, які характеризують їх схильність до виникнення й поширення горіння, особливості горіння і здатність піддаватись гасінню загорянь. За цими показниками виділяють три групи горючості матеріалів і речовин: негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі (неспалимі) – речовини та матеріали, нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали – червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, а також більшість металів. При цьому негорючі речовини можуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, що виділяють горючі продукти при взаємодії з водою.
Важкогорючі (важко спалимі) – речовини та матеріали, що здатні спалахувати, тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але не здатні самостійно горіти чи обвуглюватись після його видалення (матеріали, що містять спалимі та неспалимі компоненти, наприклад, деревина при глибокому просочуванні антипіренами, фіброліт).
Горючі (спалимі) – речовини та матеріали, що здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення.
З точки зору пожежної безпеки, вирішальне значення мають показники пожежовибухонебезпечних властивостей горючих речовин і матеріалів. ГОСТ 12.1.044-89 передбачає більше 20 таких показників.
Основні показники, що характеризують пожежонебезпечні властивості речовин різного агрегатного і дисперсного стану.
Агрегатний (дисперсний) стан речовини |
Основні показники пожежонебезпеки |
||||||
tсп |
tзайм |
tсзайм |
НКМПП |
ВКМПП |
tНКМ |
tВКМ |
|
Тверда речовина |
- |
+ |
+ |
- |
- |
- |
- |
Рідини |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Гази |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
Пил |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
- |
Знаками «+» і «-» позначено наявність або відсутність показника для даного агрегатного стану речовини.
Оцінка вогневибухонебезпечності всіх речовин та матеріалів проводиться залежно від агрегатного стану та здатності самозаймання.
Лекція № 8
У таблиці наведені дані щодо основних показників пожежонебезпечних властивостей речовин різного агрегатного стану, які використовуються при визначенні категорій вибухонебезпеки приміщень та вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон в приміщеннях і поза ними:
tсп – температура спалаху – це найменша температура речовини, за якої в умовах спеціальних випробувань над її поверхнею утворюється пара або гази, що здатні спалахувати від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для стійкого горіння, тобто має місце тільки спалах – швидке згоряння горючої суміші, що не супроводжується утворенням стиснутих газів;
tзайм - температура займання - це найменша температура речовини, за якої в умовах спеціальних випробувань речовина виділяє горючу пару або гази з такою швидкістю, що після їх запалювання від зовнішнього джерела спостерігається спалахування – початок стійкого полум’яного горіння.
tсзайм - температура самозаймання – це найменша температура речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних об’ємних реакцій, що призводить до виникнення полум’яного горіння або вибуху за відсутності зовнішнього джерела полум’я. Температура самозаймання горючої суміші значно перевищує tсп і tзайм на сотні градусів.
НКМПП та ВКМПП – відповідно нижня і верхня концентраційні межі поширення полум’я.
tНКМ та tВКМ – відповідно нижня і верхня температурні межі поширення полум’я.