Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Лекции ПИС

.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
13.04.2015
Размер:
43.25 Кб
Скачать

Право інтелектуальної власності Коваль Ірина Федірівна ТЕМА 1. Загальна характеристика інтелектуальної власності і права інтелектуальної власності. 1) поняття творчої діяльності, інтелектуальної власності, права інтелектуальної власності; правовідносини інтелектуальної власності; 2) система права інтелектуальної власності; 3) відмінні особливості права інтелектуальної власності у порівнянні з правом власності на речі; 4) система законодавства про інтелектуальну власність; 5) роль інтелектуальної власності у створенні інноваційної економіки. 1. Творча діяльність - інтелектуальна діяльність людини, спрямована на створення нового, неповторного, унікального творчого результату. Поняття інтелектуальна власність закріплено на міжнародному рівні в Стокгольмській конвенції, що засновує Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності (ВОИС). Інтелектуальна власність включає права (!), що відносяться до: творів, винаходів... Право інтелектуальної власності - це сукупність правових норм, що регулюють відносини у сфері набуття, здійснення і захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності щодо місця права ІВ у системі нац. права склалося три підходи: 1) право інтелектуальної власності - це підгалузь цивільного права; 2) право ІВ - це міжгалузевий інститут; 3) право ІВ - це самостійна галузь права. Право інтелектуальної власності в суб'єктивному розумінні - особисті немайнові та майнові права на охоронюваний результати інтелектуальної діяльності. Поняття "правовідносини інтелектуальної власності" охоплює три види правовідносин: 1) у сфері набуття прав; 2) у сфері здійснення прав; 3) у сфері захисту прав. Вказані правовідносини займають самостійне місце в системі цивільних правовідносин 2. Система права ІВ (інститути): 1) авторське право і суміжні права (об'єкти цієї групи : фонограми, твори...); 2) патентне право (винахід, корисна модель, промисловий зразок); 3) правова охорона засобів індивідуалізації товаровиробників та їхньої продукції (торгівельні марки, комерційне найменування); 4) правова охорона нетрадиційних об'єктів (комерційна таємниця, раціоналізаторська пропозиція). 2,3,4 інститути - право промислової власності. 3. Відмінні особливості ІВ. Поняття "ІВ" є умовним і може позначати особливу категорію прав на результати інтелектуальної діяльності, які за своєю природою є виключними правами. Це обумовлено наступними особливостями права ІВ: 1) об'єкт права ІВ має не матеріальний характер. Водночас умовою охорони такого не матеріального об'єкта є його втілення у матеріальній формі. При цьому право ІВ на не матеріальний об'єкт не залежить від права власності на матеріальний носій цього об'єкту; 2) через нематеріальність об'єкт ІВ є не знищуваним і не споживчим; 3) суб'єктам ІВ поряд з майновими правами належать також особисті немайнові права (право авторства, на авторське ім'я); 4) майнові права ІВ мають обмежений термін охорони, різний для різних об'єктів; 5) права ІВ охороняються в межах певної території (наприклад, де видано патент); 6) об'єктом захисту при порушенні виступає не сам об'єкт ІВ, а права на нього. Д/з: Концепції розуміння права ІВ: - пропрієтарна, - концепція виключних прав. 4. Система законодавства. Законодавство в сфері ІВ має комплексний характер і охоплює НПА різної галузевої приналежності. 1) КУ - ст. 41, 54. 2) Міжнародні договори: Всесвітня конвенція з авторського права; Паризька конвенція з охорони промислової власності. 3) Закон: ЦК (книга 4 + книга 5, глава 75); ГКУ (глава 16 + глава 36); КоАП (ст. 51-2, 164-7,8,9); ККУ (ст. 176, 177, 229, 231, 232). Спеціальні закони: "Про авторське право і суміжні права", "Про вохорону прав на винаходи і корисні моделі", " Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорони прав на знаки для товарів і послуг"... 4) підзаконні акти: постанови КМУ, МОН, Державна служба інтелектуальної власності. ЦКУ - ГКУ - спец. закон (пріоритет)... Знайти 2 рішення в ЄДРСР та скласти фабулу з рішенням (2012-2013 р., вищій суд, апеляція, але не першої інстанції) ТЕМА 2. Основні поняття авторського права (АП) 1) поняття, предмет, джерела АП; 2) об'єкти АП; 3) виникнення АП; 4) суб'єкти авторського права; 5) АП та їх види; 6) вільне використання об'єктів АП; 1. Появу АП пов'язують з виготовленням друкарського станку 1445 р. Перший закон про авторське право був прийнятий 1709 р. В Англії (статут королеви Анни). АП - це сукупність правових норм, що регулюють майнові та особисті немайнові відносини у сфері набуття, здійснення та захисту авторських прав. Джерела: конституція, ЗУ "Про авторське право і суміжні права", Про розповсюдження примірників аудіо-візуальних творів, фонограм, відеограм, баз даних, комп. програм... Об'єкт авторського права - твір науки, літератури, мистецтва. Наукове визначення твору (Серебровський): Твір - сукупність ідей, думок, образів, які отримали в результаті творчої діяльності автора своє вираження в доступній для сприйняття формі, яка дозволяє можливість їх відтворення. Ознаки твору: 1) наявність творчого характеру, це результат творчої діяльності; 2) об'єктивна або матеріальні форма вираження: письмова, звуко-, відеозапис, об'єм на просторова (скульптура), усна форма; 3) не має значення цінність твору, його завершеність, призначення тощо. 4) охороняється форма, а не змість твору. Види об'єктів ст. 8 ЗУ Про авторське право та суміжні права: 1) літературні письмові твори; 2) виступи, речі, проповіді; 3) комп'ютерні програми; 4) аудіо-візуальні твори; 5) твори образотворчого мистецтва; 6) архітектури; 7) фотографії. 8) похідні твори (переробляється ін. твір з суттєвим творчим внеском); 9) збірники творів; 10) тексти перекладів; 11) та ін. Цей перелік є невичерпним. Разом з тим закон встановлює перелік об'єктів, що не охороняються об'єктом АП: 1) прес-інформація; 2) твори народної творчості; 3) грошові знаки; 4) державні символи, знаки, нагороди; 5) офіційні документи: закони, суд. рішення; 6) розклади: руху транспорту, телепередач, телефонні довідники... 3. Авторські права виникають з моменту створення твору (без реєстрації). Доказами факту створення: 1) звіти про створення твору; 2) передача твору на депонування в бібліотеку; 3) оригінальний примірник твору; 4) направлення конверту з твором самому собі; Суб'єкт АП за бажанням може зареєструвати свої права і органи в державній службі інтел. власності. Безпосередньо таку реєстрацію здійснює державне підприємство українське агенство авторських і суміжних прав (УААСП). Постановою КМУ від 27.12.2001 р. "Про державну реєстрацію АП і договорів, які стосуються прав автора на твір". За результатами реєстрації видається свідоцтво. Суб'єкт АП для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Копірайт, прізвище, рік. Суб'єкти АП поділяються на дві групи: 1) первинним суб'єктом є автор. Автор - лише фіз. особа (!), яка своєю творчою працею створила об'єкт АП. У разі створення твору двома і більше авторами має місце співавторство. Умови виникнення співавторства: - внесок кожного співавтора повинен бути творчим; - згода усіх співавторів на створення твору; - в результаті співавторства повинен створюватися єдиний цілісний об'єкт; Два види співавторства залежно від можливості виокремлення внеску кожного співавтора: - роздільне співавторство; - нероздільне співавторство; Особливим видом співавторства є інтерв'ю (з 2001 р.) 2) похідні (вторинні), представлені: - роботодавці автора; - фізичні і юридичні особи, які придбали авторські права на підставі договору; - спадкоємці. http://uristinfo.net/2010-12-27-04-58-59/76-komentar-tsivilnij-kodeks-ukrayini/1576-glava-36-pravo-intelektualnoyi-vlasnosti-na-literaturnij-hudozhnij-ta-inshij-tvir-avtorske-pravo.html Авторський договір замовлення - це угода, за якою одна сторона (автор) зобовязується створити твір відповідно до вимог ін. сторони (замовника) на умовах, визначених цим договором. Істотні умови: Предмет - діяльність (дії) автора щодо створення твору. Розмір та порядок виплати авторської винагороди. Термін (строк) створення твору. За загальним правилом (ст. 430 ЦКУ) майнові права належать спільно замовнику і автору. Але у разі створення творів образотворчого мистецтва майнові права залишаються за автором (ч. 3 ст. 1112 ЦКУ) !!! Самостійно порівняти з договором підряду і ТД. !!! Договір про відчуження (ст. 1113 ЦКУ, ст. 31 ЗУ Про авторське право). Договір про відчуження авторських прав - угода, за якою одна сторона (суб'єкт АП) передає на безповоротній основі повністю або частково майнові авторські права на твір відповідно до умов цього договору. Істотні умови: Предмет - майнові права. Ціна. Форма письмова під загрозою недійсності. Ці договори можуть бути зареєстровані держ. службою. Укладення цього договору не впливає на долю ліцензійних договорів щодо використання твору. Відповідальність сторін за авторським договором має цивільно-правовий або госп. характер. До порушника обов'язків можуть застосовуватися як загальні форми відповідальності, так і спеціальні (неустойка - пеня, штраф). ТЕМА 5. Захист авторського і суміжних прав 1) поняття захисту; 2) підстави захисту; 3) форми захисту; 4) способи захисту; 5) способи забезпечення позову у справах про порушення АП і СП; 6) правомірний порядок відтворення і розповсюдження примірників, авт, фонограм, відеограм, баз даних. 1. Захист АП і СП - це діяльність управомоченої особи або уповноваженого юрисдикцій нього органу щодо застосування до особи, яка порушує, не визнає, оспорює АП і СП заходів державно примусового впливу з метою відновлення (визнання) порушеного (оспорюваного) права, припинення порушення і впливу на порушника. Система захисту включає такі елементи: підстави захисту (система, механізм), форми, способи, засоби захисту. 2. Підстави захисту АП і СП - це юр. факти, з якими пов'язується виникнення охоронних правовідносин щодо захисту АП і СП. Підставами захисту АП і СП є: 1) порушення (ст. 50); 2) загроза порушення (п. Д) ст. 50); 3) невизнання АП; 4) оспорювання; Характер підстави впливає на спосіб захисту та можливість застосування відповідальності лише у разі порушення АП і СП можливо застосовувати цив. або госп. відповідальність. Порушення АП і СП. Порушення поділяються на два види: 1) договірні; 2) позадоговірні (плагіат - це опублікування повністю або частково чужого твору під іменем особи, що не є його автором); Види плагіату: - повний (прямий) - чужий твір публікується без змін; - частковий (завуальований) - певна переробка твору; Для встановлення факту плагіату необхідне повне або часткове співпадіння чи вираження твору. Для цього призначається судова експертиза (лінгвістична). Плагіат слід відрізняти від компіляції - механічного поєднання частин різних творів із зазначенням їх авторів. Піратство - незаконне опублікування, відтворення, ввезення, вивіз з украіни, розповсюдження контрафактних примірників твору (примірник, який виготовлено, розповсюджено з порушення АП і СП). Ознаки контрафактної ті залежать від виду об'єкта АП і СП. Ознаки контрафактності для авт, фонограми, відео грами, баз даних, комп. програм: 1) відсутність контрольної марки; 2) наявність підробленої контрольної марки; 3) відсутність обов'язкових маркувальних даних (п. 6, Правил роздрібної торгівлі, прокату, примірників, авт, фонограм, відеограм...); 4) відсутність прокатного свідоцтва. 3. Форми захисту: - юрисдикційна - пов'язана із спеціальним уповноваженим суб'єктом і поділяється на 1) судову, 2) позасудову: адміністративна; захист третейськими судами; - не юрисдикційна. Процесуальні особливості судового розгляду справ про захист АП і СП: ПП ВСУ Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 И5 ПП ВГСУ Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав ІВ від 17.10.2012 И12 1) строк позовн. давності починається з моменту, коли особа дізналася... 2) у більшості справ призначається судова експертиза на предмет встановлення: ознак охоронюваного об'єкта АП, факту порушення АП; документ "Судова експертиза прав ІВ: збірник питань", НДЦСЕ при Мін'юсті. ПП ВГСУ Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права ІВ 23.03.2012 И5 3) порушення у мережі Інтернет: - чи перебуває веб-сайт в розпорядженні відповідача; - данні про власника веб-сайту витребуються в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв (ТОВ "Хостмастер"); - роздруківки веб-сторінок не є доказами у справі без їх офіційного посвідчення; - відповідно до ст. 32, 36, 39 ГПК суд може провести доогляд і дослідження в місці їх знаходження з фіксацією цих дій в протоколі. 4. Спосіб захисту АП і СП - закріплені законом або договором матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється відновлення порушених прав і вплив на порушника. Для захисту АП і СП можуть застос. як загальні, так і спеціальні способи захисту, при цьому (!) вибір способу захисту належить позивачеві, але суд перевіряє його на предмет відповідності порушенню АП, меті судового розгляду, можливості його реального виконання. Загальні способи захисту (ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК): 1) визнання права; 2) відшкодування моральної шкоди; 3) припинення дії 4) відновлення становища, що існувало до порушення; 5)... Підходи до обчислення збитків: 1) ч. 3 ст. 22 ЦК - втрачена вигода = дохід порушника; 2) "метод роялті" - порушник повинен сплатити середньостатистичну суму в певній сфері; 3) реально втрачений дохід потерпілого; Спеціальні способи захисту (ст. 432 ЦК): 1) застосування невідкладних заходів щодо запобігання порушенню і збереженню відповідних доказів; розділ 5-1 ГПК запобіжні заходи, ст. 151 ЦПК; 2) зупинення пропуску через митний кордон Укарїни контрафактних товарів; порядок зупинення - митне законодавство; (заборона митному органові вчиняти дії щодо митного оформлення товару). 3) вилучення з цивільного обороту та знищення контрафактних товарів; 4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно (!) для виготовлення контрафактних товарів і їх знищення; 5) застосування розового грошового стягнення замість відшкодування збитків; Відповідно до ст. Від 10 до 50000 мін. ЗП. Критерії визначення суми: 1) орієнтовний розмір шкоди; 2) тривалість та обсяг порушень; 3) наміри відповідача; 4) розмір доходу відповідача в рез. правопорушення; 5) засади справедливості, добросовісності, розумності; Підставою для застосування цієї компенсації є лише протиправна поведінка. 6) опублікування в ЗМІ відомостей про порушення та резолютивноі частини судового рішення. 5. Способи забезпечення позову ПП ВГСУ від 26.12,2011 И16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову Ст. 66 ГПК, ст. 152,152 ЦПК, ст. 53 ЗУ Про авторське право Заходи забезпечення позову застосовуються за умови обґрунтованого припущення, що майно може зменьшитись, погіршитися на момент розгляду справи. Застосовується на будь-які стадії процесу. Види: 1) накладення арешту на майно/гроші відповідача; 2) заборона вчиняти певні дії (ст. 53 ЗУ); 3) встановлення обов'язку вчинити певні дії; 4) зупинення продажу арештованого майна; 6. Правомірний порядок відтворення і поширення, розповсюдження авт,... визначається: 1) ЗУ Про розповсюдження примірників авт...; 2) Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрував ня фільмів, затв. Постановою КМУ від 17.08.98 И1315; 3) Правила роздрібної торгівлі примірника ми авт, фонограм... затв. постановою КМУ від 04.11.97 И1209; Вказаний ЗУ зобов'язує маркувати примірники контрольними марками. КМ - це спец. голограмний знак, що самоклеїться і засвідчує дотримання АП і СП і дає право на розповсюдження примірників на тер. України та їх експорт. Маркування здійснює імпортер, експортер, а також відтворювач. КМ має власну серію і номер. Серії бувають "А","В","Д". Порядок одержання КМ передбачає звернення до держ. Служби ІВ із документами (заява, копія статуту, копія довідки в єдиному реєстрі тощо). Держорганами протягом 3 днів зобов'язаний видати дозвіл на видачу КМ або відмовити. ДП "Інтелзахист". Данні про заявника і КМ вносяться до реєстру. Плата - 1% від не оподаткованого мінімуму (від 17 грн.). Положення про держ посвідчення (прокатное свидетельство). Державне посвідчення (прокатне посвідчення) засвідчує право поширення та демонстрування фільмів. Так свідоцтво видається держкіно кінотеатрам, телеорганізаціям, торговельним підприємствам та ін. суб'єктам, що здійснюють відповідні дії. Для одержання держ посвідчення представляється відповідні документи (клопотання про видачу свідоцтва, нот. завірені копії договори із власником). Протягом 10 днів приймається рішення про видачу або про відмову у видачі. Кожному фільму привласнюється реєстраційний номер і встановлюється індекс, що визначає умови поширення та демонстрування фільму. Правила роздрібної торгівлі.вимоги щодо роздрібної торгівлі примірників. 1) Торгівля може здійснюватися лише через спеціалізовані підприємства торгівлі, в т.ч. спеціалізовані відділи. 2) упаковка примірника має містити обов'язкові данні (п. 6); 3) торговельні приміщення повинні бунт обладнані спец. устаткуванням для демонстрації та продажу примірників; 4) розрахунки з покупцями мають здійснюватися через електронні контрольно-касові апарати. За порушення зазнач. правил встановлена адмін. та кримінальна відповідальність. Ст. 51-2 КоАП Порушеня прав на об'єкт права ІВ Ст. 164-6 КоАП Демонстрування і поширення фільмів без держ. посвідчення. Ст. 164-7 КоАП порушення умов поширення і демонстрування фільмів, передбачених держ. посвідченням. Ст. 164-9 КоАП Незаконне розповсюдження примірників Ст. 176 ККУ Порушення АП і СП Кваліфікуюча ознака об. Стор. - завдання мат. шкоди: у значному розмірі (>20 неоп. мінімумів); у великому розмірі (>200); к особливо великому розмірі (>1000) Ст. 216 ККУ Незаконне виготовлення, підроблення, збут, використання КМ. Суб'єктом вказаних правопорушень є фізичні особи: фо-СПД; посадові особи підприємств, які є відповідальними за правомірність використання об'єктів АП і СП. Виявлення зазначених порушень здійснюють ОВС, держ. інспектор з питань ІВ - посад. особа державної служби ІВ, яка на місцях здійснює держконтроль за дотриманням суб'єктами господарювання авторського законодавства. Правовий статус визначається Положенням Про держінспектора з питань ІВ держ. служби ІВ, затв постановою КМУ від 17.05.2002 р. У разі виявлення порушень за КоАП держ інспектор: 1) повідомляє відповідний орган досуд. розслідування, а також складає протокол про адмін правопорушення і передає цей протокол до суду загальної юрисдикції. Суд, в порядку, передбаченому КоАП виносить рішення про притягнення порушника до адмін відповідальності ТЕМА 6. Основні поняття права промислової власності 1) поняття і система ППВ; 2) предмет і об'єкт ППВ; 3) організація патентно-ліцензійної роботи; 1. ППВ - це сукупність правових норм (міжгалузевий правовий інститут), що регулюють суспільні відносини у сфері набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових прав на об'єкти промислової власності. Відмінності між ППВ і АП: 1) об'єкт ППВ - результат інтелектуальноі діяльності, що обов'язково втілюється у сфері виробництва та реалізації товарів, робіт, послуг; 2) для визнання об'єкта ППВ охоронюваним необхідною є, як правило, державна реєстрація; 3) правова охорона об'єктів ППВ забезпечується правоохоронними документами (патент, свідоцтво); 4) пр. охорона ППВ має часові та територіальні межі. 2. Джерела: КУ (ст. 41,54), Паризька конвенція Про охорону промислової власності 1883 р., Договір про патентно кооперацію..., ЦКУ Книга 4, ГКУ глава 16, спец. ЗУ: Про охорону прав на винаходи і корисні моделі, Про охорону прав на промислові зразки, Про охорону прав на знаки для товарі і послуг, Про захист від недобросовісної конкуренції. Патентно-ліцензій на робота - діяльність, пов'язана з оформленням заявок, отриманням патентів, а також договірна робота, пов'язана з передачею прав на об'єкти ППВ. Патентно-ліцензійні робота здійснюється на рівнях: загальнодержавний - державна служба ІВ (виписати функціі, компетенцію з положення про службу ІВ); на рівні підприємств (юр. відділи, патентно відділи, бюро). Функції: 1) проведення патентного пошуку перед початком створення або удосконалення продукції; 2) оформлення заявок до держслужби ІВ; 3) укладання договорів у сфері промислової власності; 4) захист прав; 5) надання консультацій, допомоги. ТЕМА 7. Об'єкти патентного права 1) винахід: поняття, об'єкти, умови надання правової охорони; 2) корисна модель:-//-; 3) промисловий зразок:-//-; 1. ЗУ Про охорону прав на винаходи і корисні моделі Винахід - результат творчої діяльності людини у будь-якій сфері технології, що відповідає умовам правової охорони; Об'єкти винаходу: 1) продукт (пристрій, речовина, штам мфкроорганізмів, культура клітин, рослин і тварин); 2) спосіб (процес); 3) нове застосування раніше відомого продукту чи способу. Умови правової охорони винаходу: 1) не суперечність публічному порядку, принципам гуманності і моралі; 2) відповідність умовам патентноздатності; Умови патентноздатності: 1) новизна (винахід не є частиною рівня техніки, тобто відомостей, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки; 2) винахідницький рівень (винахід не є очевидним для фахівця); 3) промислова придатність (потенційна можливість використання у сфері промисловості); 2. Корисна модель - результат творчої діяльності людини, який є конструктивним виконанням пристрою і відповідає умовам правової охорони. Об'єкти корисної об'єкти такі самі, як і у винаході. Корисна модель є менш значним об'єктом порівняно із винаходом з точки зору її внеску в рівень розвитку техніки. Через це до умов патентноздатності корисної моделі не відносяться винахідницький рівень. 3. Промисловий зразок. ЗУ Про охорону прав на промислові зразки. Пром. зразок - результат творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання, що відповідає умовам правової охорони. Об'єкти промислового зразку: форма, малюнок, розцвічення, їхнє поєднання, що визначають зовнішній вигляд виробу. Призначення промислових зразків: задоволення естетичних та регіоном вчених потреб. Види промислових зразків: об'ємні... Умови правової охорони промислового зразка: відповідність умовам патентноздатності (новизна). ДЗ : чим відрізняється пром. зразок від об'єкту АП - твору прикладного мистецтва. ТЕМА 8. Суб'єкти патентного права 1) поняття та види суб'єктів патентного права; 2) автори, співавтори; 3) патентовласники; 4) спадкоємці авторів і патентовласників; 5) держслужба ІВ і патентно повірені як учасники патент них правовідносин; 6) суб'єкти патентного права. 1. Первинні суб'єкти патентного права: автори, співавтори; Похідні: фіз. або юр. особи, які набули прав на винахід та корисну модель на підставі: 1) створення службового винаходу; 2) укладення договору про відчуження патент них прав; 3) на підставі спадкування; 4) на підставі реорганізації. 2. Автор - ф.о., яка своєю творчою працею створила охороноздатний результат науково-технічної творчості Особисті немайнові права - права авторства, право на подання заявки, право привласнення винаходу свого імені. Не визнаються співавторами особи, які надали автору лише технічну, організаційну, матеріальну допомогу у створенні винаходу та оформленні заявки. 3. Патентовласник - фіз. або юр. особа, що володіє патентом на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Патентовласники може бути: автор, роботодавець автора (3/4), фіз. або юр. особа, яка отримала від автора або роботодавця право на подання заявки. Роботодавці. У разі створення службового винаходу працівник повинен повідомити роботодавця про цей факт. Роботодавець протягом 4 міс. зобов'язаний здійснити одну з дій: 1) подати заявку на отримання патенту; 2) передати право на отримання патенту ін. особі; 3) прийняти рішення про збереження службового винаходу як комерційної таємниці. Також роботодавець обов'язково має укласти з автором договір (цивільно-правовий) про виплати йому винагороди за створення та (або) використання винаходу. Якщо роботодавець не здійснить вказаних дій у чотирьоміс. термін, право на отримання патенту переходить робітнику. Зазначене правило передбачене ст. 8 ЗУ Про охорону прав на винаходи і змінює загальне правило, яке передбачено ст. 429.

Тема 9 (продовження)

Питання 4. Державні збори за отримання патентних прав.

Розмір і порядок сплати зборів встановлюється у Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти ІВ, затв. Постановою КМУ від 23.12.2004 №1716

Після того, як патент видається, потрібно сплачувати збори 300-3800 грн. щороку.

Розміри зборів встановлюються у фіксованих розмірах у грн.

Пільги:

  1. Заявники, які є авторами:розмір – 5% встановленого збору.

  2. Неприбуткові установи (держустанови): збір сплачується 10% встановленого розміру.

Збори сплачуються на поточні рахунки ДП Укрпатент.

Окрім зборів потрібно сплатити державне мито (Декрет КМУ Про державне мито)

5. Особливості патентування в зар. країнах

Охорона патентних прав може здійснюватися шляхом:

  1. Подання заявки в кожну окрему обрану країну на підставі паризької конвенції про охорону промислової власності;

  2. Подання заявки до міжнародного бюро ВОІВ в Женеві на підставі договору про патентну кооперацію (за правилами PCT). Така процедура подыляється на міжнародну (встановлюється дата подання заявки, проводиться міжнародний пошук, міжнародна публікація заявки) і національну фазу (подання заявки до нац. відомств конкретних країн);

  3. Подання заявки до Європейського патентного відомства

ТЕМА 10 – САМОСТІЙНО (права авторів)

ТЕМА 11. Характеристика патенту і права і обов’язки патентовласника

  1. Поняття і сутність патенту;

  2. Обсяг правової охорони патенту;

  3. Права патентовласника;

  4. Обов’язки патентовласника;

  5. Припинення дії патенту;

  6. Визнання патенту недійсним.

  1. Патент – це охоронний документ, який засвідчує, що пріоритет, авторство, право ІВ на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

За своєю сутністю патент є взаємовигідною «домовленістю» між патентовласником і державою, відповідно до якої патентовласник розкриває зміст винаходу, а в обмін отримує гарантовану державою можливість (виключне право) використовувати запатентований об’єкт протягом строку дії патенту.

Патент діє з моменту (дати) подання заяви. З появою патентів в 1991 році передбачено порядок перетворення авторських свідоцтв СРСР на патенти. Інструкція про порядок видачі патенту України на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР затв. Наказом МОН від 29.06.2005 р. Строк дії нового патенту 20 р. від дати подання заявки.

  1. Обсяг правової охорони патенту.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 спеціального Закону, обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, а для промислового зразка – сукупністю суттєвих ознак.

Формула винаходу повинна виражати його суть, вона містить сукупність суттєвих ознак винаходу, яка є достатньою для досягнення заявленого заявником технічного результату. За своєю структурою формула може бути одно ланковою і багатоланковою залежно від уточнення, розвитку суттєвих ознак.

Обсяг правової охорони, що засвідчується формулою, має значення для:

  1. Визначення предметних меж дії патенту;

  2. Встановлення ознак контрафактної продукції;

  3. Перевірка заявок на отримання патенту щодо подібних винаходів;

  1. Права патентовласника мають майновий характер ст. 465, ч. 5…

Момент виникнення прав визначено:

  • Ч. 1 ст. 465 ЦКУ (з дати наступною за датою держреєстрації);

  • Ч. 1 ст. 28 ЗУ (з дати публікації відомостей про видачу патенту).

Права патентовласника передбачені ст.ст. 462 ЦКУ і 28 ЗУ:

  1. Право на використання винаходу. Використанням винаходу є: виготовлення, пропозиція до продажу, продаж, зберігання, ін. введення в цивільний оборот продукту, виготовленого із застосуванням винаходу; застосування процесу, охоронюваного патентом або пропонування застосування його в Україні.

  2. Виключне право дозволяти використання ін. особам на підставі договору: ліцензійний договір і договір комерційної концесії (франчайзінга);

  3. Виключне право на відчуження прав, що надаються патентом;

  4. Виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, за винятком випадків, коли таке використання є правомірним.

  5. Ін. права (право використовувати попереджувальне маркування)…