5. Штучне освітлення, його види.

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби.

Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. При загальному освітленні світильники розміщують у верхній зоні приміщен­ня (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності. А також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве створюється світильниками, що концентрують світло­вий потік безпосередньо на робочих місцях. Слід зазначити, що застосування лише місце­вого освітлення не допускається будівельними і санітарними нормами з огляду на небезпеку ви­робничого травматизму та професійних захворювань.

6. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники.

В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносною низькою вартістю, зручності експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей.

Поряд з перевагами ламп їм притаманні і суттєві недоліки: велика яскравість (засліплююча дія); низька світлова віддача; відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис.год); висока температура нагрівання (до 140⁰С і вище), що робить їх пожежонебезечними.

Для електричного освітлення, як правило, слід передбачати газорозрядні лампи низького і високого тиску (люмінесцентні, металогалогенові, натрієві, ксенонові).

Внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру.

Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність.

Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту, котрий полягає у спотворенні зорового сприйняття об’єктів, що рухаються.

Світильник – це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури.

За призначенням й розташуванням розділяють світильники внутрішнього й зовнішнього освітлення. Світильники внутрішнього освітлення бувають для загального й місцевого освітлення. Залежно від конструктивного виконання розрізняють світильники: відкриті (лампа не відокремлена від зовнішнього середовища), захищені (лампа відокремлена від зовнішнього середовища оболонкою, що не перешкоджає вільному надходженню повітря); закриті (оболонка захищає від проникнення всередину світильника великих частин пилу), пилонепроникні, вологозахищені, вибухобезпечні та підвищеної надійності проти вибуху.

Лекція №5

7. Загальний підхід до проектування систем освітлення.

Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.

При проектуванні штучного освітлення необхідно вирішити наступне: вибрати систему освітлення, тип джерела світла, тип світильників, визначити розташування світлових приладів, виконати розрахунки штучного освітлення та визначити потужності світильників та ламп.

Для всіх виробничих приміщень проектують систему загального чи комбінованого освітлення. З гігієнічної точки зору система загального освітлення більш досконала, оскільки дає можливість більш рівномірно розподілити світлову енергію.

Вибираючи джерела світла, слід надавати перевагу люмінесцентним лампам, які енергетично більш економічні. Окрім того, вони за спектральними характеристиками максимально наближаються до природного світла, що важливо при використанні суміщеного освітлення.

Вибір типу світильників проводиться з урахуванням характеристики приміщення, для якого проектується освітлення.

Невідповідність світлотехнічних характеристик світильника розмірам та характеру обробки освітлюваного приміщення викликає зростання встановленої потужності, зниження якості освітлення. В свою чергу, невідповідність конструктивного виконання світильника умовам середовища в приміщенні знижує довговічність і надійність роботи освітлювальної установки, а в окремих випадках може спричинити пожежу чи вибух. Тому

світильники повинні бути з необхідним ступенем захисту від умов зовнішнього середовища в місцях встановлення. Особливо жорсткі вимоги щодо цього стосуються світильників, які встановлюються у вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях.

Питання для самоконтролю:

1. Розкажіть які види освітлення Ви знаєте?

2. Що Ви знаєте про природне освітлення та його види?

3. Які є види штучного освітлення?

4. Які джерела штучного світла застосовуються?

5. Обґрунтуйте загальний підхід до проектування систем освітлення.

Література:

1. Я.І Бедрій, Ю.Л. Дешинський, Р.М. Івах, Л.А. Катренко, А.А. Краснощоких. Основи охорони праці — Львів: «Магнолія 2006», 2008.– 337с. (с. 43-47)

2. В.Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О.В. Мельников. Основи охорони праці — Львів: Афіша, 2000.– 345с. (с. 129-146)

3. М.П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський. Основи охорони праці – Київ: Каравела, 2004.—405с. (с. 165-183)

4. В.П. Кучерявий, Ю.Є. Павлюк, А.Д. Кузик, С.В. Кучерявий. Охорона праці – Львів: Оріяна-Нова, 2007.- 367с. (122– 134).

Викладач Винничук Г.Д.

Лекція №6

Модуль 2. Основи виробничої санітарії та гігієни

Тема: Вібрація. Шум, ультразвук та інфразвук

План

3. 1. Джерела, класифікація і характеристики вібрації.

4. 2. Методи контролю параметрів вібрації.

5. 3. Типові заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій.

6. 4. Шум. Загальні поняття та визначення.

7. 5. Класифікація шумів за походженням, за характером, спектром та часовими характеристиками.

8. 6. Нормування, контроль шуму, вимірювальні прилади.

9. 7. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.