1. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів та обладнання.

Основними вимогами безпеки, що ставляться до конструкцій машин та механізмів, є безпека для здоров'я та життя людей, надійність та зручність експлуатації.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

 вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції;

 застосуванням в конструкції засобів захисту;

 включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту та транспортування і зберігання обладнання;

 застосуванням в конструкції відповідних матеріалів.

Вимоги безпеки до технологічного обладнання містяться впроектній та технічній документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання виробничого обладнання.

Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів регламентуються ГОСТ 12.3.002-75. Вони передбачають:

 заміну технологічних процесів та операцій, пов’язаних з виникненням НШВФ, процесами та операціями, при виконанні котрих ці фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;

 комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;

 застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

 застосування засобів індивідуального та колективного захисту працівників;

 раціональну організацію праці та відпочинку, а також зниження важкості праці;

 своєчасне отримання інформації про виникнення НШВФ;

 запровадження систем керування технологічними процесами та герметизацію обладнання;

 своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, котрі є джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

 забезпечення пожежо- та вибохобезпеки.

3. 2. Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми.

Кількість травм, викликаних дією електрики, порівняно невелика і складає 0,5 -1% від загальної кількості нещасних випадків, що трапляються в промисловості. Проте із загальної кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками на виробництві 20 -40% трапляється внаслідок ураження електрострумом, причому близько 80% смертельних уражень відбувається в електроустановках напругою до 1000В.

Електротравма – це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротравми можуть бути пов’язані з проходженням електроструму через організм людини і не пов’язані з проходженням електроструму через організм людини. Електротравматизм - це явище, котре характеризується сукупністю електротравм.

Ураження електричним струмом може бути двох видів: електричні травми й електричний удар. До електричних травм відносяться місцеві поразки тканин й органів електричним струмом: опіки, поразка очей випромінюванням електричної дуги, переломи при падінні з висоти.

Лекція № 7

Електричний удар (шок) - це вплив малих струмів - до декількох сотень міліамперів - при напругах до 1000 В. Струм діє на нервову систему й на м'язи. У результаті такого впливу може виникнути параліч дихальних м'язів, м'язів серця, що може привести до смертельного результату.

Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом:

• сила струму ;

• опір тіла людини проходженню струму (приймається 1000 Ом);

• час дії струму (0,01 с безпечний для струму будь-якої величини);

• шлях протікання струму через людину (якщо на шляху струму виявляються життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок, то небезпека ураження суттєво збільшується);

• індивідуальні властивості людини.

Безпечною для життя людини прийнято вважати напругу, що не перевищує 42 В. Напруга між двома точками електричного кола, що знаходиться одна від одної на відстані кроку (0,8м) і на яких одночасно стоїть людина називається напругою кроку (кроковою напругою).

Небезпека поразки тим більша, чим більша величина струму, що проходить через людину, а також від шляхів проходження, роду й частоти струму, часу дії струму.

Встановлено, що змінний струм частотою 50...60 Гц більше небезпечний, ніж постійний. З таблиці видно, що ті самі впливи викликаються більшими величинами постійного, ніж змінного струму. Однак навіть невеликий постійний струм нижче порога відчуття при швидкому розриві ланцюга дає дуже різкі болючі відчуття, іноді сильні судороги м'язів рук. Умовно безпечною для життя людини прийнято вважати напругу, що не перевищує 42 В. Час впливу струму 0,01 с любої величини вважається безпечним для людини.

В особливо небезпечних умовах щодо електротравматизму від змінного струму для живлення переносного світильника застосовується напруга 12 В.

Вплив на людину різних величин постійного і змінного струмів

Струм, який проходить через людину, мА	Характер дії струму
	змінного (50-60 Гц)	постійного
0,5 . . . 1,5	Початок відчуття, легке тремтіння пальців	Не відчувається
2,0 . . . 3,0	Сильне тремтіння пальців рук	« «
5,0 . . . 7,0	Судороги в руках	Зуд, відчуття нагріву
8,0 . . . 10,0	Руки важко, але ще можна відірвати від електродів. Сильні болі в пальцях, кистях рук та раменах	Посилення нагріву
20 . . . 25	Параліч рук, відірвати їх від електродів неможливо. Дуже сильні болі. Дихати стає важко	Ще більше посилення нагріву. Незначне скорочення м'язів рук
50 . . . 80	Параліч дихання. Початок забруднення роботи серця	Сильне скорочення нагріву. Скорочення м'язів рук, судороги, утруднене дихання
90 . . . 100	Параліч дихання. При тривалості 3 с і більше – параліч серця	Параліч дихання

Примітка. З наведеної таблиці можна виділити наступні граничні величини струму:

1. Поріг відчуття – при змінному струмі 0,5...1,5 мА; при постійному - 5...10 мА .

2. Поріг невідпускаючого струму, при якій людина вже не може самостійно звільнитися від захоплених електродів дією тих м'язів, через які проходить струм – при змінному струмі 10...15 мА; при постійному – 50...80 мА. Струми меншої величини називають відпускаючими.

Лекція № 7

3. Смертельно небезпечний фібриляційний струм: при змінному струмі 100 мА; при постійному – 300 мА (фібриляція –хаотичне скорочення волокон серцевого м’яза, що призводить до клінічної смерті).

3. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом. Відповідно до ПУЭ («Правила устройства Электроустановок»), приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії

1. без підвищеної безпеки; 2. з підвищеною безпекою; 3.особливо небезпечні.

Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм.

До чинників підвищеної небезпеки належать:

 температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35^ОС;

 відносна вологість більше 75%, але менше повного насичення (100%);

 струмопровідна підлога – металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;

 струмопровідний пил;

 можливість одночасного доторкання людини до неструмопровідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею.

До чинників особливої небезпеки електротравм належать:

 відносна волога близька до насичення (до100%);

 агресивне середовище, що пошкоджує ізоляцію.

Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки, то воно належить до приміщень без підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одного з чинників підвищеної небезпеки, приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним.

Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщенням прирівнюються до особливо небезпечних.

За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення:

• нормальні — сухі приміщення, в яких відсутні ознаки гарячих та запиле­них приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем;

• сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;

• вологі — відносна вологість повітря 60...75%;

• сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;

• особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;

• гарячі - температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30°С;

• запилені - наявний в приміщенні пил, який виділяється, осідає на дро­тах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;

• з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, які руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.