- •Етапи підготовки і рішення задач на еом
- •Програма, що не має помилок часу трансляції і виконання, може і не дати вірних результатів через так звані логічні помилки в обраному алгоритмі, тобто алгоритмічних помилок.
- •Запис алгоритмів у виді блок – схем
- •Мови програмування
- •1. Основні поняття алгоритмічної мови Бейсік.
- •3. Сталі та змінні.
- •4. Функції. Вирази.Оператор присвоєння
- •Вправи та запитання
- •5. Надання значень змінним
- •Оператор read.
- •6. Виведення результатів
- •Оператор Результат
- •Оператор Результат
- •7.Лінійні програми
- •Розгалуження
- •1.Логічний вираз
- •3. Команда розгалуження if. Повна форма умовної команди.
- •10.Цикли
- •11.Оператори циклу
- •12. Обчислення суми, добутку
- •13. Ітераційні цикли
- •14. Вкладені цикли
- •Мал.12 Схеми вкладених циклів.
- •15. Використання масивів
- •Вправи та запитання
- •16. Нестандартні функції та підпрограми
- •17. Робота з текстовими даними
- •18. Оператори роботи з графічною інформацією.
- •19. Робота з файлами даних
- •20 Основи роботи в пакеті MathCad
- •Визначення основних понять та позначень, безпосередньо зв'язаних з процесом обчислень у середовиіщі пакету Вхідний алфавіт
- •Типи констант і змінних
- •Розмірність, одиниці вимірів та одиниці маштабування
- •Базові обчислювальні конструкції пакета
- •Реалізація ітеративних обчислень.
- •Функції керування обчисленнями
- •Побудова декартових графіків
- •Методи доступу і роботи з файлами даних
- •Вбудовані функції та функції користувача
- •Розділ 21Алгоритми та програми реалізації загальних чисельних методів.
- •21.1. Розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •21.2 Інтерполяція та екстраполяція.
- •21.3. Розв’язання нелінійних та трансцендентних рівнянь.
- •21.4 Розв’язування систем нелінійних рівнянь.
- •Програма 14
- •21.5. Пошук екстремумів функцій одної та багатьох змінних.
- •Програма 15
- •Програма 16
- •Програма 17
4. Функції. Вирази.Оператор присвоєння
Стандартні математичні операції. У задачах обчислювального
характеру виникає потреба обчислити значення математичної функції для деякого значення аргументу.
Функції поділяють на стандартні і нестандартні.
Стандартні функції – це такі, які відповідають часто уживаним математичним функціям, а нестандартні – це функції, які може побудувати користувач.
Аргумент стандартної функції беруть у круглі дужки. Аргументом може бути стала, змінна, арифметичний вираз, інша стандартна функція. Основні стандартні функції наведені в табл. 3.
-
Таблиця 3Математичні
Позначення
Написання
мовою
Пояснення
sin x
cos x
tg x
arctg x
| x|
ln x
eХ
[x]
sign x
SIN(X)
COS(X)
TAN(X)
ATN(X)
ABS(X)
SQR(X)
LOG(X)
EXP(X)
INT(X)
RDN(X)
SGN(X)
x задається радіанами
Абсолютна величина х
Квадратний корінь х
Натуральний логарифм
Експонента
Найбільше ціле число
не перевищує x
Випадкове число з
проміжку [0,1)
Знак числа
1, якщо x>0
sgn (x)= 0, якщо x=0
якщо x<0
Арифметичні вирази будує користувач відповідно до умови задачі зі сталих, змінних, функцій, поєднуючи їх за певними правилами за допомогою символів операцій.
Над числовими даними виконують такі операції:
піднесення до степеня (^ або **);
множення (*) та ділення (/);
додавання (+) та віднімання (-).
Над цілими даними виконують ще дві операції:
цілочислового ділення (символ \ );
обчислення остачі від ділення двох чисел (символ mod).
Перша операція відкидає дробову частину результату. Розглянемо приклади: вирази 5\2 та 259\100 дають значення 2. Значеннями виразу 5 mod 2 є 1. Результатом обчислення виразів 4 mod 2 та 200 mod 100 є число 0.
Послідовність виконання операцій у виразі така ж, як у математиці, й описується правилом пріоритетів, які зв’язані з особливостями операційної системи.
Існує дванадцять рівнів пріоритетів, згідно яких виконуються арифметичні вирази:
Самі внутрішні круглі дужки ;
Арифметичні функції (стандарти );
Відносні функції ;
Логічні функції;
Піднесення до степеня;
Унарний плюс або минус (+/-) ;
Множення і ділення (*,/) ;
Цілочислове ділення (\) (10\4=2);
Утворення арифметичного модуля MOD (X MOD Y);
Додавання і віднімання;
Операції відношення (>,<,<>);
Логічні операції NOT,AND,OR,XOR,INP,EQW.
Операції одного рівня виконуються послідовно зліва на право.
Правило дужок. Для зміни природної послідовності виконання операцій використовують круглі дужки. Інші види дужок не допускаються. Кількість відкритих і закритих дужок у виразі повинна бути однаковою. Спочатку обчислюють вирази в дужках. Якщо є вкладені дужки, то спочатку обчислюють вирази у внутрішніх дужках, а потім у зовнішніх і т. ін.
Оформлення виразів. Вирази записуються в одному або в кількох рядках без символу переносу і без дублювання символів арифметичних операцій у випадку переносу. Є таке обмеження на оформлення виразів під час написання програми: показники степеня, індекси, чисельники та знаменники розміщують у горизонтальному рядку. Потрібно уважно записувати знаменники. У багатьох випадках їх беруть у дужки. Зайва пара дужок у складному виразі не призводить до помилки.
Тип результату. В арифметичному виразі використовують числові сталі та числові змінні різних типів – цілі, дійсні. Тип результату буде цілим тільки тоді, коли всі операнди будуть цілого типу, а результати А% + В% буде цілого типу, а результати А% + В% чи А + В – дійсного.
Приклади арифметичних виразів наведені в табл. 4
Таблиця 4
-
Математичні
вирази
Арифметичні вирази
Правильно
Неправильно
A/B/C або A/(B*C)
5*A+3*B
A*(–B)
SIN(X)+B
(X+1)/(X+2.5)
SIN(X)**2, SIN(X)^2
5*X/(COS(5*X)+B)
SQR(ABS(LOG(X)))
Від’ємне число до дійсного
степеня підносити не можна
можна
A/B*C
5A+3B
A*(–B
SINX+B
(X+1)/X+2.5
SIN^2(X)
5*X/(COS(5X)+B)
SQR(ABS(LOG(X)))
(–8)^(1/3)
Оператор присвоєння. Оператор присвоєння використовують для надання початкового значення змінній або для зміни її поточного значення. Оператор присвоєння має вигляд
-
LET A = B, або A = B
Ці два вирази є рівносильні. А – деяке ім’я змінної; В – деякий арифметичний вираз.
Дія оператора: обчислюється значення виразу В і результат присвоюється змінній А. Попереднє значення змінної А втрачається.
Не можна числовій змінній присвоювати текстове значення, а текстовій – числове.