Мови програмування

У програмуванні виділяють мови різних рівнів: машинні. Ассемблер, високого рівня (алгоритмічні мови).

Машинна мова представляє собою систему команд конкретної ЕОМ і реалізується нею безпосередньо. При розробці програми машинною мовою необхідно насамперед розподілити пам’ять під змінні константи, тобто для кожної змінної чи константи виділити якусь кількість комірок пам’яті. Для завдання, наприклад, константи у виділену область пам’яті записується відповідне значення.

Програма машинною мовою являє

с

1

обою послідовність машинних команд

і фіксованих областей пам'яті,

виділених під змінні і константи. Структура

м

2

ашинної програми не фіксована, тому що

з

Ввід

x,y

мінна і константи можуть чергуватися з

командами в будь – якому порядку. При цьому

ніякої різниці між елементами пам’яті, у яких

м

3

істяться команди, константи і перемінні, немає.

Т

ак елемент пам’яті, відведений під

команду, може бути використаний, як змінна

чи константа. Контроль за правильністю їхнього

використання здійснює тільки програміст.

Ц е приводить до великого числа помилок,

щ о іноді важко знайти.

Д

4

так

ії, виконувані машинними командами,

е

лементарні: наприклад, переслати вміст

однієї комірки пам’яті в іншу, скласти вміст

д

ні

5

вох комірок і т. д. Тим часом запис

п

4

рограми за допомогою таких дій вимагає

в

еликих трудовитрат. Машинною мовою

дуже незручне налагодження програми,

т

6

ому що, наприклад додавання усього лише

о днієї команди в програму може викликати

з

міну великої кількості адрес.

М

так

ашинна мова дозволяє використовувати

всі можливі апаратури ЕОМ.

З

8

7

його допомогою можна створювати

д осить ефективні програми. Але досягти

в

ні

исоких характеристик надійності програми

і продуктивності праці програмістів, на

н ьому дуже складно.

М

9

ови рівня Асемблера є машинно – орієнтованими,

в ідповідним системам команд конкретних ЕОМ, але

д

озволяє складати програми у формі більш зручної

д ля людини. Перевагою мови Асемблера є

с

10

имволічна адресація, коли командам, константам і

з

Друк

d

мінним привласнюються деякі імена, по яких

до них можна звертатися. Передбачаються також

засоби з’єднання декількох програм у єдиний

п

11

Мал. 5

рограмний модуль і засоби контролю помилок.

Н а мовах Асемблера пишуться ефективні програми,

що дозволяють використовувати всі можливості ЕОМ.

До недоліків відносяться зайва деталізація запису програм. Відсутність контролю за звертанням до елементів пам’яті.

Мови високого рівня поділяються на проблемно – орієнтовані і процедурно – орієнтовані.

Проблемно – орієнтовані мови призначені для рішення вузького класу задач. При програмуванні виробляється опис задачі. а не алгоритму її рішення.

Процедурно – орієнтовані мови створені для опису алгоритмів рішення задач. При цьому розрізняють машинно – залежні алгоритмічні мови.

Машинно – залежні мови високого рівня дають можливість цілком використовувати апаратуру ЕОМ, написати ясні програми. Вони в меншому ступені машинно – залежні, ніж мови Асемблера. Тому що оператори і вирази записуються у формі більш зручної для людини. Однак вони багато в чому залежать від реалізації конкретної машини. І цей недолік не дозволяє їм широкого поширення.

Машинно – незалежні мови високого рівня, або просто алгоритмічні мови, не містять машинно – залежних операторів. До мов цього типу можна віднести Фортран, Алгол, Бейсік, Фокал, ПЛ/1, Паскаль і ін.

Основними достоїнствами програмування на цих мовах є висока продуктивність праці програмістів, простота експлуатації програм, можливість їхнього переносу з однієї машини на іншу, наявність засобів контролю. Спеціальна програма – транслятор, написана внутрішньою мовою машини і заздалегідь введена в пам’ять ЕОМ, обробляє символічний опис алгоритму, представлений алгоритмічною мовою, і здійснює автоматичний переклад програми на внутрішню мову машини.