Розділ 6. Стандартизація

Тема 6.1. Мета, задачі,види і методи стандартизації

Стандартизація в умовах ринко­вої економіки, розвитку міжнародної тор­гівлі і споріднених з нею видів діяльнос­ті, науково технічного прогресу є уніка­льною сферою суспільної діяльності. Во­на синтезує в собі наукові, технічні, гос­подарські, економічні, юридичні, естети­чні і політичні аспекти.

Крім того важливими аспектами сьогодення є різні проблеми охорони се­редовища для проживання, наприклад: розробка методик вимірів концентрації забруднюючих речовин в об'єктах приро­дного середовища; встановлення єдиних систем документації; розробка систем стандартів гармонізованих з міжнарод­ними та інше. Такі завдання залежно від їх змісту можливо вирішувати тільки в масштабах країни.

Стандартизація стає повноправною наукою, яка має свою теорію і практику, свої цілі, принципи й методи. Стандартизація охоплює всі сторони діяльності людини. Це наука про раціональні форми і способи організації діяльності, направленої на встановлення єдиних оптимальних засобів культурної і економічної спільності людей.

Стандартизація - це встановлення й застосування правил із метою впорядкування діяльності в певній галузі на користь і при участі всіх зацікавлених сторін і зокрема, для досягнення всезагальної оптимальної економії при дотриманні умов експлуатації (використання) і вимог безпеки. Вона грунтується на об'єднаних досягненнях науки, техніки та. практичного досвіду і визначає основу не тільки сьогоднішнього розвитку і повинна здійснюватись нерозривно з прогресом.

Стандарт - це результат конкретної роботи по стандартизації, одержаний на основі досягнень науки, техніки і практичного досвіду і прийнятий (затверджений) компетентною організацією. Стандарт є нормативно-технічним документом, який регламентує норми, правила, вимоги, поняття, позначення, які є об'єктами стандартизації, розроблені, узгоджені, затверджені і які застосовуються й змінюються в порядку, який встановлений системою стандартизації.

Стандарт, який формулює певні властивості конкретного виробу або іншого об'єкта, встановлює границю (межу) якості продукції, нижче якої вона бракується. Крім того, стандарт полегшує контроль за якістю продукції як із боку відділів технічного контролю, так і з боку споживачів, гарантує певну сукупність показників якості сировини для споживаючих і галузей, сприяє встановленню єдиних технологічних процесів, режимів виробництва в галузях, які виробляють стандартну продукцію високої якості, та ін.

Основними цілями стандартизації є:

• сприяння забезпеченню пропорційного розвитку всіх галузей народного господарства;

• поліпшення якості продукції і якості роботи та забезпечення її оптимального рівня;

• забезпечення узгодження вимог до продукції з потребами обо­рони країни;

• забезпечення умов для розвитку спеціалізації в галузі проекту­вання і виробництва продукції, зниження її трудомісткості і поліпшення інших показників;

• забезпечення умов для розвитку експорту товарів, які задово­льняють вимогам світового ринку;

• розвиток міжнародного економічного і технічного співробіт­ництва;

• раціональне використання виробничих фондів і економія мате­ріальних та трудових ресурсів;

• забезпечення охорони здоров'я населення, безпеки праці, охо­рони природи і поліпшення використання природних ресурсів.

Для досягнення названих цілей потрібно розв'язати такі завдання:

- встановлення прогресивних систем стандартів, які визначають вимоги до конструкції виробів, до технології їх виробництва, до якості сировини, а також створюють умови для формування необ­хідної якості кінцевої продукції на стадії її проектування, виробни­цтва та експлуатації;

• визначення єдиної системи показників якості продукції, методів і засобів контролю і випробувань, а також необхідного рівня надійності;

• встановлення норм, вимог і методів в галузі проектування і виробництва продукції для забезпечення її оптимальної якості та виключення нераціональної різноманітності її видів;

• розвиток уніфікації промислової продукції та агрегатування машин;

• забезпечення єдності, вірогідності вимірювань і контролю;

• встановлення єдиних систем документації, кваліфікації і кодування техніко-економічної інформації;

• встановлення єдиних термінів і позначень в галузі науки і техніки та в народному господарстві.

Вказані задачі можуть вирішуватися як в масштабах країни, так і в деяких галузях народного господарства, окремих виробничих об'єднань і підприємств.

Основні аспекти стандартизації як цілеспрямованої діяльності суспільства:

• технічна і економічна ефективність;

• якість;

• безпека.

З цих точок зору і повинні розглядатись усі дослідження, розробки, виробництва та інші заходи.

Стандартизація дозволяє розглядати будь-яку людську діяльність із вказаних вище точок зору, тому вона повинна виконувати певні функції. До них належать функції, які дозволяють розглядати стандартизацію як засіб:

- економічного і суспільного прогресу;

- раціоналізації і оптимізації господарської діяльності;

- управління якістю продукції і забезпечення оптимальної якості.

З іншого боку, стандартизація виконує ряд важливих функцій:

1. організаційну - впорядкування організації виробництва, структури, типів і асортименту виробів, забезпечення концентрації і спеціалізації виробництва, розвиток міжнародного розподілу праці;

2. планування - утвердження науково обгрунтованих показників як основи реального планування якості, споживної вартості виробів - об'єктів виробництва, встановлення термінів впровадження прогресивних параметрів:

3. забезпечення якості - встановлення якості і сприяння підвищенню її, підтриманню і контролю;

4. обліку - забезпечення взаємозамінності виробів і кооперації виробництва;

5. раціоналізаторську - створення передумов для росту серійності виробництва, забезпечення раціонального вибору розмірів і видів виробів, матеріалів, конструкції і технологічних процесів;

6. правову - забезпечення прав споживачів і виробників, зменшення суперечностей між виробником і споживачем, встановлення обов'язкових для виконання умов поставки, правил прийомки, умов випробувань, відбору проб і т.д.;

7. економічну - зниження витрат виробництва, зменшення витрат сировини, матеріалів, запасних частин, забезпечення конкурентної здатності продукції на міжнародному ринку, зменшення витрат на громадську працю;

8. управління - забезпечення демократичного централізму в народному господарстві, усунення адміністрування, одержання якісної науково-технічної інформації;

9. систематизація - класифікація й кодування продукції, термінології, означень, знаків, символів і т.д.;

10. взаєморозуміння - забезпечення взаєморозуміння у всіх галузях народного господарства, полегшення внутрішньої та міжнародної торгівлі, зв'язків, обміном науковим і технічним досвідом;

11. соціальну - додержання правил техніки безпеки і умов праці;

12. пропаганди - популяризація передових ідей сучасної організації виробництва, уніфікація продукції, агрегатування кооперування;

13. виховну - привчання до точності, порядку, вибору оптимальних технологічних процесів, бережливого ставлення до власності, підвищення почуття відповідальності за дотримання вимог нормативної технічної документації.