19. Прилади для вимірювання відносної вологості:

1. Конденсаційний гігрометр

2. Волосяний гігрометр

3. Психрометр.

20. Способи збільшення відносної вологості повітря:

1. Випарувати додаткову певну масу води;

2. Знизити температуру

21. О собливості поверхневого шару рідини. На молекулу В, яка знаходиться всередині рідини і з усіх боків оточена іншими молекулами, рівнодійна сил міжмолекулярної взаємодії рівна нулю, оскільки притягання з боку інших молекул рівномірно розподілене по всіх напрямках. Якщо молекула знаходиться на поверхні рідини (молекула А), то знизу від неї знаходяться молекули рідини, а зверху молекули пари цієї рідини, яких значно менше, тому рівнодійна сил міжмолекулярної взаємодії, що діють на цю молекулу вже не буде рівною нулю, а буде спрямована в середину рідини. Внаслідок такої взаємодії на поверхні рідини завжди знаходиться мінімально можлива кількість молекул, тобто рідина завжди намагається скоротити площу своєї поверхні до мінімуму.

22. Поверхневий натяг – фізична величина, що є кількісною характеристикою властивостей поверхневого шару рідини і показує, яка сила поверхнвого натягу діє на одиницю довжини межі поверхневого шару рідини.

Поверхневий натяг – фізична величина, що є кількісною характеристикою властивостей поверхневого шару рідини і показує, яку потенціальну енергію має одиниця площі поверхневого шару рідини.

23. Чинники, що впливають на значення поверхневого натягу рідини:

1. Температура (при збільшенні температури рідини збільшується середня відстань між її частинками, а, отже, сили молекулярного притягання зменшуються, а значить зменшується і значення поверхневого натягу).

2. Від домішок (речовини, які послаблюють поверхневий натяг рідини називають поверхнево-активними).

24. С ила поверхневого натягу - це сила, що діє вздовж поверхні рідини, перпендикулярно до лінії, що обмежує її поверхню і намагається скоротити поверхню рідини до мінімуму.

- поверхневий натяг рідини

- довжина лінії, що обмежує поверхню рідини.

25. Потенціальна енергія молекул поверхневого шару рідини – це енергія, яку мають молекули поверхні рідини внаслідок наявності відмінної від нуля рівнодійної сили міжмолекулярної взаємодії .

- поверхневий натяг рідини

- площа поверхні рідини

26. Методи визначення поверхневого натягу

1. Метод крапель

2. Метод відриву кільця

3. По підняттю рідини по капіляру

27. Причини виникнення явищ змочування і незмочування рідиною поверхні твердого тіла: пояснюються взаємодією молекул поверхні рідини з молекулами твердого тіла на межі їх дотику.

28. З мочування рідиною поверхні твердого тіла пояснюється тим, що зчеплення між молекулами рідини і твердого тіла сильніше за притягання між частинками рідини.

В цьому випадку рідина розтікається по поверхні

твердого тіла і кут між поверхнею рідини і

поверхнею твердого тіла буде гострим

29. Н езмочування рідиною поверхні твердого тіла пояснюється тим, що зчеплення між молекулами рідини і твердого тіла слабше за притягання між частинками рідини. В цьому випадку рідина «збирається » в

Краплинку і кут між поверхнею рідини і

поверхнею твердого тіла буде тупим

30. Практичне значення явищ змочування і незмочування рідиною поверхні твердого тіла : враховується при склеюванні, паянні, фарбуванні, змащення тертьових поверхонь, флотації (збагачення руд цінною породою).

31. М еніск – викривлена поверхня рідини внаслідок змочування чи незмочування рідиною поверхні твердого тіла.

Якщо рідина не змочує поверхню твердого тіла, то меніск

такої рідини має опуклу форму (див. рис. а), а якщо рідина

змочує поверхню твердого тіла, то меніск такої рідини а) б)

навпаки має увігнуту форму (див. рис. б )

32. Капіляр – трубка, що має дуже малий поперечний переріз.

33. Капілярні явища – явища підняття (опускання) рідини по капіляру, спричинене дією лапласівського тиску.

34. Л апласівський тиск – тиск, який виникає внаслідок дії сил поверхневого натягу і спрямований на вирівнювання поверхні рідини (зведення поверхні рідини до мінімального значення)

Якщо розглянути притягання двох півкуль рідини внаслідок

поверхневого натягу, то додатковий (лапласівський) тиск можна

обчислити за формулою

35. Пояснення капілярних явищ. Рідина буде підніматись по капіляру до тих пір, поки дія лапласівського тиску не буде скомпенсована ваговим тиском рідини, тобто поки дія сил поверхневого натягу рідини (які намагаються зробити поверхню рідини рівною і горизонтальною – тобто найменшої площі) не буде скомпенсована дією сили тяжіння, тобто