15.5. Завдання для перевірки знань Тести

1. Функціями керованої підсистеми ризик-менеджменту є:

1. розроблення на перспективу змін фінансово-економічного стану об’єкта та його частин;

2. регулювання (вплив на об’єкт управління, за допомогою якого досягається ситуація стійкості цього об’єкта в разі виникнення відхилень від заданих параметрів);

3. організація вирішення питань, пов’язаних з ризиком, ризиковими вкладеннями капіталу;

4. організація робіт зі зниження ступеня ризику; процесу страхування ризику.

2. Створення спеціальних резервних фондів у натуральній або грошовій формі (фондів самострахування або фондів ризику) є методом:

1. уникнення ризику;

2. компенсації ризику;

3. збереження ризику;

4. передачі ризику.

3. Компенсація ризику можлива за допомогою таких методів, як:

1. залучення зовнішніх джерел (отримання кредитів і позик, державних дотацій для компенсації збитків та відновлення виробництва);

2. передача ризику укладенням біржових угод;

3. стратегічне планування діяльності;

4. усі відповіді помилкові.

4. Основний спосіб передачі ризику полягає в:

1. страхуванні;

2. укладенні угод;

3. хеджуванні.

5. Обмін (купівля-продаж) відповідними фінансовими активами чи фінансовими зобов’язаннями з метою поліпшення їхньої структури та зниження можливих утрат покладено в основу:

1. опціонів;

2. ф’ючерсних контрактів;

3. операції «своп».

6. Виготовлення різних видів продукції з однорідними техніко- технологічними ознаками, ідентичною споживчою вартістю товарів — це такий напрям виробничої диверсифікації, як:

1. однорідна диверсифікація;

2. відносно однорідна диверсифікація;

3. умовно однорідна диверсифікація;

4. різнорідна диверсифікація.

7. До заходів впливу на ступінь ризику, що передують несприятливій події, плануються та здійснюються завчасно, належать:

1. страхування;

2. самострахування;

3. позички, кредити, дотації;

4. диверсифікація;

5. усі відповіді правильні.

8. За умов катастрофічних збитків і низької ймовірності виникнення втрат доцільним є такий напрям зниження ризиків, як:

1. створення резерву;

2. зовнішнє страхування;

3. прийняття ризику;

4. розподіл ризику.

9. Прийняття ризику є доцільним за умови:

1. низької ймовірності втрат високого рівня збитків;

2. великої ймовірності втрат і низького рівня збитків;

3. низької ймовірності втрат і низького рівня збитків;

4. усі відповіді помилкові.

10. До напрямів, спрямованих на збереження рівня ризику, належать:

1. відмова від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитку (без фінансування);

2. створення спеціальних резервних фондів у натуральній або грошовій формі (фондів самострахування або фондів ризику);

3. лімітування;

4. усі відповіді правильні.

Приклади задач

Задача 8.1. Оцінювання ефективності страхування. У результаті аналізу проекту за стандартною методикою ЮНІДО було отримано такі його характеристики: початкове фінансування проекту становить 100 млн дол. США; інтервал планування — 1 рік; проект починає приносити прибуток через два роки в розмірі 30 млн дол. щороку; орієнтовний час життя проекту — 15 років; після закінчення проекту залишкова вартість фондів становитиме 10 млн. дол. США; ставка дисконту дорівнює 19 %.

Розрахуємо NPV_R без урахування страхування. Дані проекту й результати розрахунку наведено в табл. 8.1. За даними табл. 8.1 чиста поточна вартість проекту становила 19,73 млн дол. США. Вона показує, наскільки привабливішим є цей проект порівняно з альтернативними проектами, що дають ефективну прибутковість 19 % річних. Проаналізуємо параметри проекту з урахуванням страхування. Припустимо, інвестор вирішив застрахувати політичні ризики проекту в Багатобічному агентстві з гарантій інвестицій (MIGA) на таких умовах: страхування провадиться тільки від політичних ризиків; страхове покриття становить 90 % загальної суми проекту; строк страхування — 15 років; страховий тариф дорівнює 2 % суми страхування щороку; страхова премія сплачується щороку й одним платежем. Отже, страхувальник (у цьому разі інвестор) щороку повинен сплачувати страховий внесок у такому розмірі: 100 · 0,9 · 0,02 = 1,8 млн дол.

Таблиця 8.1

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ NPV ПРОЕКТУ БЕЗ УРАХУВАННЯ СТРАХУВАННЯ

Номер інтервалу планування	Чистий потік коштів (NCF), млн. дол. США	Чинник дисконтування, DF	Розрахунок внеску в чисту поточну вартість від кожного інтервалу (NCF  DF), млн дол. США
1	– 100	1,000	– 100,00
2	0	0,840	0,00
3	30	0,706	21,18
4	30	0,593	17,80
5	30	0,499	14,96
6	30	0,419	12,57
7	30	0,352	10,56
8	30	0,296	8,88
9	30	0,249	7,46
10	30	0,209	6,27
11	30	0,176	5,27
12	30	0,148	4,43
13	30	0,124	3,72
14	30	0,104	3,13
15	40	0,088	3,50
Разом	NPVR = 19,73

Сплата страхової премії зменшує прибуток проекту. До того ж необхідно врахувати, що сплата страхової премії провадиться на початку інтервалу планування.

Водночас, як було показано в попередньому прикладі, страхування політичних ризиків зменшує ставку дисконту на 2,1 %. Ураховуючи те, що страхування покриває тільки 90 % вартості проекту, одержуємо зменшення ставки дисконту на таку величину: 2,1 · 0,9 = 1,9 %.

З урахуванням страхування характеристики проекту змінилися: початкове фінансування проекту становить 101,8 млн дол. США; інтервал планування — 1 рік; проект починає приносити прибуток через два роки в розмірі 28,2 млн дол. США щороку; орієнтовний час життя проекту — 15 років; після закінчення проекту залишкова вартість фондів має дорівнювати 10 млн дол. США; ставка дисконту становить 17,1 %.

Задача 8.2 [10]. Фірма страхує автомобіль від викрадення на суми 5 тис. грн за один автомобіль. За статистикою імовірність викрадення автомобіля за рік становить 0,05 %. Якою має бути сума річного страхового внеску, щоб річний дохід фірми від страхування дорівнював 1 млн грн ( у середньому за рік страхується 100 автомашин)?

РОЗДІЛ 3