Тема 3. Кримінальна відповідальність та її підстава (склад злочину) – 2 години

Питання кримінальної відповідальності є найскладнішими в науці кримінального права. Під час вивчення цієї теми студенти повинні звернути увагу на те, що законодавчого визначення кримінальної відповідальності немає, тому в юридичній літературі існує безліч точок зору щодо питань, пов’язаних із кримінальною відповідальністю. Досить поширеною є точка зору про те, що кримінальна відповідальність, виступаючи різновидом соціальної відповідальності, являє собою діалектичне сполучення двох аспектів – негативного (ретроспективного) і позитивного (перспективного).

Законодавчий (нормативний) опис ознак конкретного складу злочину, що містяться в статті Особливої частини Кримінального кодексу у своїй сукупності закріплює той мінімум ознак який дозволяє відмежувати злочинне діяння від незлочинного.

Що стосується форм реалізації кримінальної відповідальності, то найбільш прийнятною і відповідаючою сучасній кримінальній політиці є точка зору, згідно з якою кримінальна відповідальність може бути реалізована у таких трьох формах: 1) засудження винного, виражене в обвинувальному вироку суду, не пов’язане з призначенням йому кримінального покарання; 2) засудження особи, поєднане з призначенням їй конкретної міри покарання, від реального відбування якого вона звільняється; 3) відбування призначеного покарання.

Стадії кримінальної відповідальності: період з моменту вчинення злочину і до притягнення винного до кримінальної відповідальності; період з моменту порушення кримінальної справи і до відданя до суду особи, що вчинила злочин; період судового розгляду кримінальної справи; період з моменту набрання законної сили обвинувального вироку і до відбуття покарання;період після відбуття покарання або дострокового звільнення від нього і до зняття судимості.

Кримінально-правові відносини – це відносини, врегульовані нормами кримінального права. Вони виникають між державою, в особі органів правосуддя і органів, що забезпечують правосуддя (дізнання, досудове слідство, прокуратура, органи, які виконують покарання та інші заходи кримінально-правового впливу), і особою, що вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене Особливою частиною КК.

Залежно від виникнення, зміни або припинення кримінально-правових відносин юридичні факти в кримінальному праві можна поділити на такі види: юридичні факти, які тягнуть виникнення типових кримінально-правових відносин (владних відносин) – правоутворюючі факти; юридичні факти – обставини, що тягнуть виникнення специфічних кримінально-правових відносин – відносини рівноправних суб’єктів права, що випливають з реалізації особами наданих їм абсолютних суб’єктивних прав (складні правоутворюючі факти); юридичні факти, які змінюють кримінально-правові відносини (правозмінюючі факти); юридичні факти, які тягнуть припинення кримінально-правових відносин (правоприпиняючі юридичні факти).

Кримінально-правові відносини можна поділити на такі види: 1. охоронні (а) негативна кримінальна відповідальність – з моменту вчинення злочину; б) правовідносини, що породжуються діянням неосудних та малолітніх; 2. заохочувальні (а) позитивна кримінальна відповідальність – з моменту вчинення суспільно корисного правового поступку; б) концесуальні правовідносини – дозволена, прийнятна поведінка; в) змішані правовідносини.

Поняття злочину і складу злочину знаходяться в нерозривній єдності: склад злочину – це законодавче закріплення в законі узагальнених ознак окремих видів злочинів. Поняття злочину конкретизується в кримінальному законодавстві у формі окремих складів злочинів.

Під складом злочину розуміється сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, встановлених законом, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин. Склад злочину – це правове поняття про злочин.

Склад злочину утворюють ознаки, що характеризують об'єкт злочину, його об'єктивну сторону, суб'єкт злочину і суб'єктивну сторону злочину. Кожний з чотирьох елементів складу (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона) у свою чергу характеризується обов'язковими і факультативними ознаками, які залежать від конкретного складу злочину. Без встановлення обов'язкових ознак складу злочину неможливе притягнення особи до кримінальної відповідальності і правильна кваліфікація злочину. Кваліфікація злочину – це логічний процес встановлення всіх необхідних ознак злочину й ототожнення їх з ознаками конкретного складу злочину, закріпленого в кримінально-правових нормах Особливої частини КК.

Склади злочинів поділяються на види: за конструкцією складу злочину (матеріальний, формальний та усічений); за ступенем суспільної безпеки (основний, кваліфікований та з пом’якшуючими обставинами); за характером структури складу злочину (простий та складний).