3. Тематичний план

№	Назва теми	Лекції	Практ. Заняття	Самостійна робота
	Поняття кримінального права (загальна та особлива частини). Кримінальний закон(КК України 2001 р.)	2	-
	Поняття злочину, його відмінність від інших правопорушень, класифікація злочинів	2	2
	Кримінальна відповідальність та її підстава (склад злочину).	2	-
	Об’єктивні ознаки складу злочину (об’єкт та об’єктивна сторона).	3	4
	Суб’єктивні ознаки складу злочину (суб’єкт та суб’єктивна сторона)	3	4
	Стадії вчинення злочину, співучасть у злочині,	2	2
	Множинність злочинів. Обставини, що виключають злочинність діяння.	2	2
	Поняття, мета, види покарань.	2	2
	Звільнення від кримінальної відповідальності, від покарання, та його відбування.	2	2
	Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх	2	2
	Злочини проти життя, здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та недоторканості особи.	4	4
	Злочини проти власності	2	4
	Злочини у сфері господарської діяльності та злочини проти довкілля	2	-
	Злочини проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності	2	4
	Злочини у сфері обігу наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів.	2	2
	Злочини у сфері службової діяльності та злочини проти правосуддя	2	2
Всего		36	36

3. Зміст програми за темами лекцій

Тема 1. Поняття кримінального права (загальна та особлива частина). Кримінальний закон (кк України 2001 р.). – 2 години

При підготовці до даної теми необхідно вивчити та засвоїти поняття кримінального права України, як галузі права, визначити завдання та функції кримінального права, а також його принципи.

Кримінальне право України – це галузь права, яка є системою загальнообов’язкових, встановлених Верховною Радою України або прийнятих всеукраїнським референдумом і забезпечуваних примусовою силою держави норм права, котрі визначають загальні засади кримінальної відповідальності, діяння, які є злочинами, та покарання, що можуть застосовуватися до осіб, які їх вчинять. Предметом кримінального права є охоронні та регулятивні суспільні відносини, спрямовані на забезпечення реалізації прав і законних інтересів людини, держави і суспільства, змістом яких є взаємокореспондуючі права та обов’язки суб’єктів цих відносин. Методи кримінального права: дозвіл вчиняти або не вчиняти певні дії; заохочення до суспільно-корисної, правомірної поведінки; покладення обов’язку вчинити певні дії; заборона певного діяння під загрозою покарання.

Завдання кримінального права (ст.1 КК) – забезпечення 1) охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку, громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України, миру і безпеки людства та 2) запобігання злочинам. Функції кримінального права – це основні напрями його впливу на суспільні відносини: охоронна; регулятивна; виховна.

Принципи кримінального права: 1) загально-правові принципи: законності, гуманізму, демократизму, справедливості, науковості, рівності осіб перед законом; 2) спеціальні (галузеві) принципи: відповідальність лише за вчинене суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом; винна відповідальність; особиста відповідальність; диференціація кримінальної відповідальності та індивідуалізація покарання; невідворотність кримінальної відповідальності.

Система кримінального права – це внутрішня його будова, структура, заснована на певних принципах Загальної та Особливої частини. Кримінальне право тісно пов’язане з іншими галузями права, такими як: конституційне право, кримінально-процесуальне право, адміністративне право, кримінально-виконавче право, міжнародне право.

Наука кримінального права – це галузь юридичної науки про засади кримінальної відповідальності, злочини та покарання, яка є системою ідей, поглядів і концепцій вчених, що ґрунтуються на пізнанні закономірностей суспільного розвитку і кримінально-правового регулювання, дослідженні чинного кримінального законодавства та практики його застосування, зарубіжного досвіду кримінально-правового регулювання. Визначення предмету кримінального права як науки. Методи науки кримінального права: діалектичний; історико-правовий; порівняльний; формально-логічний; соціологічний; системного аналізу; прогнозування, експертних оцінок, моделювання, психологічного аналізу, статистичний та інші.

Під час вивчення даної теми слід мати на увазі, що кримінальний закон — це прийнятий у встановленому порядку правовий акт, якій містить юридичні норми, що регулюють охорону інтересів держави, прав і свобод громадян від злочинів шляхом застосування до винного покарання, який визначає підстави і межі кримінальної відповідальності. Основні риси кримінального закону: єдине джерело кримінального права; тільки кримінальний закон установлює злочинність і караність діянь; до осіб, що порушили закон, застосовується специфічний примусовий захід - покарання; воно призначається тільки судом відповідно до закону; застосування кримінального закону тягне специфічні наслідки - судимість.

Кримінальний кодекс України представляє систематизований звід законів, що складається з Загальної й Особливої частин. Кримінально-правові норми за будовою складаються з гіпотези, диспозиції (проста, описова, відсильна, бланкетна) та санкції (відносно визначені та альтернативні).

Під тлумаченням кримінального закону розуміється всебічне й глибоке з'ясування його змісту, розкриття термінів, що вживаються законодавцем. Виділяють наступні види тлумачення закону: а) за суб'єктом тлумачення - легальне, офіційне, судове й неофіційне (доктринальне, професійне, повсякденне); б) за прийомами (способами) - граматичне, систематичне, історичне й логічне; в) за обсягом - буквальне, обмежувальне й поширювальне.

Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (ч.3 ст.4 КК). Чинність закону в часі закріплена в ст. 4 КК України. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність в часі закріплена в ст. 5 КК України. Дія проміжного закону про кримінальну відповідальність (ч.4. ст. 5 КК).

Межі дії кримінального закону визначаються тим, що всі особи, які вчинили злочини на території України, підлягають відповідальності на підставі КК України. Принцип територіальності (ст. 6 КК). Виключення складають особи, що користуються повним та обмеженим імунітетом (екстериторіальність). Крім того, виділяються такі принципи дії Кримінального закону: реальний, універсальний (космополітичний) (ст.8 КК) та принцип громадянства (ст.7 КК).