Шпонкові з’єднання Основні види шпонкових з’єднань та область застосування

Рисунок 1. Шпонкове з’єднання

Шпонкою називають деталь, яку вставляють у пази вала і маточини (втулки) з метою утворення з’єднання, здатного передавати обертовий момент від вала до маточини або від маточини до вала. На рисунку 1 зображені деталі шпонкового з’єднання; 1 – шпонка, 2 – вал, 3 – втулка (або маточина шківа, зубчастого колеса).

Завдяки простоті та надійності конструкції, порівняльне низькій вартості, а також зручності складання шпонкові з’єднання широко застосовують у машинобудуванні. До недоліків шпонкових з’єднань належать послаблення вала та маточини шпонковими пазами, які зменшують поперечний переріз і спричинюють значну концентрацію напружень, що сприяє втомливому руйнуванню валів. Розрізняють ненапружені та напружені шпонкові з’єднання. Ненапружені шпонкові з’єднання здійснюють за допомогою призматичних та сегментних шпонок.

Призматичні шпонки за призначенням бувають звичайні та напрямні . Звичайні призматичні шпонки (ГОСТ 23360 – 78) призначені для нерухомого з’єднання маточини (втулки) з валом. Вони бувають із округленими або плоскими торцями. Напрямні шпонки (ГОСТ 8790 – 79) застосовують у тих випадках, коли деталі, розміщені на валах, можуть рухатись уздовж валів. Напрямну шпонку закріплюють до вала гвинтами.

З гідно із стандартом ширину призматичної шпонки і висоту вибирають залежно від діаметра вала . Стандарт також регламентує глибину паза на валу і у втулці . Довжину шпонки вибирають за шириною деталі, розміщеної на валу, перевіряють розрахунком на міцність і також узгоджують зі стандартом. Робочими гранями призматичних шпонок є бічні грані. Робоча довжина призматичної шпонки зі закругленими торцями , а для шпонки з плоскими торцями .

Рисунок 2. З’єднання призматичними шпонками

Ненапружені шпонкові з’єднання є більш розповсюдженими. Вони використовуються у поєднанні з перехідними посадками деталей на вал або з посадками із гарантованим натягом. У таких випадках забезпечується достатнє центрування деталей та висока надійність з’єднання. Напружені шпонкові з’єднання здійснюються за допомогою клинових та циліндричних шпонок. Клинові шпонки за способом розміщення на валах бувають різні: на лисці, фрикційні і тангенціальні.

Тангенціальні шпонки відрізняються від інших клинових шпонок тим, що натяг між валом та маточиною створюється шпонками не у радіальному, а у дотичному напрямі. Циліндричні шпонки – це циліндричні штифти, що вставляються в отвори, паралельні осі з’єднання з натягом. Такі шпонки можуть використовуватись для закріплення деталей на кінці вала. Для виготовлення шпонок всіх видів використовують спеціальний точний прокат для шпонок із сталей за ГОСТ 380-88 та ГОСТ 1050-88 з границею міцності не менше ніж 500 МПа.

Розрахунок ненапружених шпонкових з’єднань

Оскільки шпонкові з’єднання стандартизовані і їхні розміри вибирають залежно від діаметра вала за відповідними стандартами, розрахунок шпонкових з’єднань у більшості випадків виконують як перевірний. У з’єднанні обертовий момент передається від вала до маточини деталі, розміщеної на ньому, за допомогою взаємодії бічних вузьких граней шпонки з бічними стінками пазів на валу та у маточині. Навантажені поверхні зминаються і при незначних мікропересуваннях спрацьовуються.

Основним розрахунком з’єднання призматичною шпонкою є розрахунок за умови обмеження напружень зминання ;

де – сила, що діє на навантажені поверхні; – площа поверхні зминання.

Рисунок 3. Розрахунок призматичної та сегментної шпонок на зминання

Для даного з’єднання маємо наближено , а площа поверхні зминання де – робоча довжина призматичної шпонки. Таким чином, умову міцності шпонкового з’єднання на зминання записують у вигляді

.

У цій формулі закладена площа навантаженого контакту шпонки з бічною стінкою паза у маточині. Під дією зминання знаходиться також поверхня навантаженого контакту шпонки з бічною стінкою паза на валу. Оскільки у стандартному шпонковому з’єднанні площа цієї поверхні більша, розрахунок слід виконувати саме по обмеженню напружень зминання на поверхні контакту шпонки із бічною стінкою паза у маточині.

Інколи виконують проектний розрахунок з’єднання призматичною шпонкою. Тоді визначають потрібну робочу довжину шпонки

.

За значенням знаходять повну довжину шпонки , яку приводять у відповідність із стандартним рядом довжин.

Призматична шпонка у навантаженому з’єднанні знаходиться також під дією деформації зрізу. Умова міцності на зріз врахована при стандартизації розмірів призматичних та сегментних шпонок. Тому при проектуванні шпонкових з’єднань перевірка міцності на зріз не обов’язкова.

Допустимі напруження для ненапружених шпонкових з’єднань залежать від режиму навантаження з’єднання, міцності матеріалу вала та втулки, виду посадки на вал.

Умова міцності призматичної шпонки на зріз має вигляд

.