Деталі ланцюгових передач. Приводні ланцюги.

У машинобудуванні застосовують ланцюги трьох груп: вантажні – для підвішування, піднімання та опускання вантажів; тягові – для переміщення вантажів у транспортуючих машинах (конвеєрах); приводні – для передавання механічної енергії від одного вала до другого у ланцюгових передачах.

Приводні ланцюги за конструкцією бувають: роликові, втулкові та зубчасті. У ланцюгових передачах найбільше використовують роликові (ГОСТ 13568– 75) та зубчасті (ГОСТ 13552– 81) ланцюги.

Роликовий ланцюг складається з ланок двох типів: зовнішніх 3В та внутрішніх ВН

Приводні роликові ланцюги бувають одно- (ПР), дво-(2ПР) , три- (ЗПР) та чотирирядними (4ПР). Основним розмірним параметром приводного роликового ланцюга є його крок . Залежно від кроку у стандартних ланцюгах вибирають розміри всіх інших деталей.

Характеристикою міцності роликового ланцюга є руйнівне навантаження , яке визначається дослідним шляхом на підприємствах, що виготовляють ланцюги. Воно регламентується стандартом.

Зубчастий ланцюг складається з набору пластин двох типів. Основні пластини 1 мають зовнішні бічні плоскі поверхні, якими вони спрягаються з двома зубцями зірочки. Напрямні пластини 2 забезпечують центрування ланцюга відносно зірочок.

Мінімальну міжосьову відстань ланцюгової передачі визначають за умови,що кут обхвату ланцюгом малої зірочки повинен бути не менш ніж :

при

мм;

при

.

Тут – діаметри вершин зубців ведучої та веденої зірочок відповідно. Оптимальна міжосьова відстань ланцюгової передачі

Зусилля у вітках ланцюгової передачі

Різниця між силами натягу ведучої і веденої віток визначає корисне навантаження ланцюга

де – обертовий момент на валу ведучої зірочки, що має ділильний діаметр .

Критерії працездатності та розрахунок ланцюгових передач

Вихід із ладу ланцюгових передач може бути обумовленим такими причинами:

– спрацюванням шарнірів, яке спричинює порушення зачеплення ланцюга з зірочками через збільшення кроку ланок (припустиме збільшення середнього кроку 2,5– 3,0 %);

– втомним руйнуванням пластин та роликів; руйнування роликів пов’язане з ударами шарнірів ланцюга при вході їх у зачеплення з зубцями зірочок;

– ослабленням з’єднань деталей ланцюга у місцях їх запресовування;

– руйнуванням ланцюга при дії великих короткочасних перевантажень;

– спрацюванням зубців зірочок.

На основі вказаних причин виходу з ладу ланцюгових передач формулюються і відповідні критерії працездатності, тобто стійкість проти спрацювання шарнірів ланцюга та зубців зірочок, стійкість проти втомного руйнування пластин та роликів ланцюга і достатня міцність деталей ланцюга та їх з’єднань під дією максимального навантаження.

Розрахунок шарнірів ланцюга на стійкість проти спрацювання виконують за умови, що

Тут – еквівалентне корисне навантаження ланцюга при розрахунку на спрацювання шарнірів, яке визначається із врахуванням коефіцієнта інтенсивності режиму навантаження , – коефіцієнт динамічного навантаження ; – площа опорної поверхні шарніра ланцюга ; – коефіцієнт, що враховує число рядів ланцюга; - допустимий тиск у шарнірі за умови стійкості його проти спрацювання.