- •6.050702 – “Електромеханіка”
- •Перелік практичних занять Практичне заняття № 1 Тема. Теоретичні аспекти розрахунку надійності електрообладнання.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Приклади розв’язання завдань
- •Завдання до теми
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 2
- •Короткі теоретичні відомості
- •Приклади розв’язання завдань
- •Завдання до теми
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 3 Тема. Розрахунок нерезервованих систем без відновлення при з’єднанні елементів “зіркою” та “трикутником”.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Приклади розв’язання завдань
- •Завдання до теми
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 4
- •Короткі теоретичні відомості
- •Приклади розв’язання завдань
- •Завдання до теми
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття №5
- •Короткі теоретичні відомості
- •Приклади розв’язання завдань
- •Таким чином, отримаємо:
- •Завдання до теми
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття №6
- •Короткі теоретичні відомості
- •Приклади розв’язання завдань
- •Завдання до теми
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття №7
- •Короткі теоретичні відомості
- •Приклади розв’язання завдань
- •Завдання до теми
- •Контрольні питання
- •Список літератури
- •3 9600, М. Кременчук, вул. Першотравнева, 20
Перелік практичних занять Практичне заняття № 1 Тема. Теоретичні аспекти розрахунку надійності електрообладнання.
Мета: оволодіти навичками розрахунку та оцінювання надійності роботи системи.
Короткі теоретичні відомості
Для кількісного оцінювання надійності чи ненадійності роботи будь-якого виробу необхідно мати інформацію про поведінку цілої групи таких виробів, тобто простежити, як відмовляють елементи в часі. У цьому випадку можливі дві ситуації, які можна проілюструвати графіками (рис.1.1). Ці графіки являють собою залежності кількості працездатних елементів у часі, тобто n(t) у вигляді гістограми (а) та її лінійної апроксимації (б), коли графік проходить через значення n(ti) на початку часового інтервалу.
Рисунок 1.1 – Дискретна (гістограма) і неперервна (апроксимована) функції n(t)
З графіків рис. 1 насамперед можна визначити:
1) функцію працездатності (надійності);
|
(1.1) |
де
–
початкова кількість
елементів.
Очевидно, що Р*(0)
=
1,
а
Р*()
=
0;
2) кількість елементів, які вийшли з ладу (відмовили) за час t;
|
(1.2) |
Тоді швидкість виходу з ладу можна визначити як відношення n/t;
3) нормалізована форма цієї швидкості (густина відмов)
|
(1.3) |
Зрозуміло, що така функція залежить від того, в якому місці на осі часу розглядається інтервал t, і тому не може бути параметром надійності елемента. Цього можна уникнути, якщо швидкість виходу з ладу елементів розділити на n(ti):
|
(1.4) |
Отримана характеристика називається емпіричною інтенсивністю відмов, або емпіричною функцією азарту. Крім емпіричної функції надійності P*(t), широко використовується емпірична функція ненадійності (відмов) Q*(t):
|
(1.5) |
Залежності
(1.1) – (1.5) записані для випадку, коли n(t)
зображено графіком на рис. 1.1, а, до того
ж
на всьому часовому інтервалі. У випадку,
коли n(t) зображено графіком на рис.
1.1, б, емпіричну функцію надійності в
будь-який момент часу розраховуємо за
формулою:
|
(1.6) |
Графічний вираз (1.6) наведено на рис. 1.2, а функції f*(t) i *(t) у цьому випадку набувають вигляду:
|
(1.7) |
|
(1.8) |
Рисунок 1.2 – Залежність емпіричної функції надійності від часу
Величина n(t) визначається за даними спостереження в моменти часу
t ± ti+1, між якими знаходиться час t:
|
(1.9) |
Розглянуті
випадки відносяться до умови, коли
або
є змінним. У той самий час можна
змінювати не довільно, а фіксувати
інтервали часу, протягом якого відмовляє
один елемент, тобто:
|
(1.10) |
У цьому випадку:
|
(1.11) |
Приклади розв’язання завдань
Приклад 1.1. Десять елементів електромеханічної системи досліджували протягом часу їх експлуатації. Час відмовлення кожного елемента складає: 5; 10; 17.5; 30; 40; 55; 67.5; 82.5; 100; 117.5 годин.
Побудувати гістограми та апроксимовані
залежності для:
.
Розв’язок:
Для побудови необхідних залежностей
заповнимо таблицю 1.1.
Таблиця 1.1 – Вихідні дані та результати розрахунку до задачі 1.1
Номер елемента |
Інтервал часу роботи, год |
Щільність відмов
|
Інтенсивність
відмов
|
1 |
0–5 |
1/10·5=0.0200 |
1/10·5=0.0200 |
2 |
5–10 |
1/10·5=0.0200 |
1/9·5=0.0222 |
3 |
10–17.5 |
1/10·7.5=0.0133 |
1/8·7.5=0.0167 |
4 |
17.5–30 |
1/10·12.5=0.008 |
1/7·12.5=0.0114 |
5 |
30–40 |
1/10·10=0.0100 |
1/6·10=0.0167 |
6 |
40–55 |
1/10·15=0.0067 |
1/5·15=0.0133 |
7 |
55–67.5 |
1/10·12.5=0.0080 |
1/4·12.5=0.0200 |
8 |
67.5–82.5 |
1/10·15=0.0067 |
1/3·15=0.0220 |
9 |
82.5–100 |
1/10·17.5=0.0057 |
1/2·17.5=0.0286 |
10 |
100–117.5 |
1/10·17.5=0.0057 |
1/1·17.5=0.0570 |
Гістограми
,
зображені на рис. 1.3 - 1.4.
|
б) |
в) |
|
Рисунок 1.3 – Графіки до задачі 1.1: а), в) – гістограми щільності й інтенсивності відмов; б), г) – апроксимація гістограм щільності й інтенсивності відмов; |
|
|
|
Рисунок 1.4 – Залежності функції працездатності й функції відмов |
|
Приклад 1.2. Вісімсот компонентів системи керування електроприводами відслідковували протягом 30 год через кожні 3 год. Щоразу фіксували кількість елементів, що відмовили (табл. 1.2). Побудувати гістограму інтенсивності відмов і апроксимацію гістограми щільності відмов.
Таблиця 1.2 – Вихідні дані до задачі 1.2
Інтервал часу, год |
0–3; 3–6; 6–9; 9–12; 12–15; 15–18; 18–21; 21–24; 24–27; 27–30 |
Непрацездатні елементи на інтервалі часу |
185; 42; 36; 30; 17; 8; 14; 9; 6; 3 |
Розв’язок:
Для побудови залежностей заповнимо таблицю 1.3.
Таблиця 1.3 Вихідні дані та результати розрахунку до задачі 1.2
Інтервал часу |
Кількість непрацездатних елементів |
Щільність відмов , 1/год |
Інтенсивність відмов , 1/год |
0–3 |
185 |
185/800·3=0.0771 |
185/615·3=0.1002 |
3–6 |
42 |
42/800·3=0.0175 |
42/573·3=0.0244 |
6–9 |
36 |
36/800·3=0.015 |
36/537·3=0.0223 |
9–12 |
30 |
30/800·3=0.0125 |
30/507·3=0.0197 |
12–15 |
17 |
17/800·3=0.0071 |
17/490·3=0.0115 |
15–18 |
8 |
8/800·3=0.0033 |
8/482·3=0.00553 |
18–21 |
14 |
14/800·3=0.0058 |
14/468·3=0.00997 |
21–24 |
9 |
9/800·3=0.00375 |
9/459·3=0.00683 |
24–27 |
6 |
6/800·3=0.0025 |
6/483·3=0.00441 |
27–30 |
3 |
3/800·3=0.0013 |
3/450·3=0.0022 |
Для побудови гістограми інтенсивності
відмов
використовуємо дані таблиці 1.3, а для
побудови апроксимованої функції
лінію необхідно проводити посередині
тимчасового інтервалу через значення
щільності відмов, як показано на рис.1.5.
Слід зазначити, що при побудові
перша (t=0) і остання точки (
год)
беруться як половина значення функції
на інтервалі 0–3 і 27–30 відповідно.
а) |
б) |
Рисунок 1.5 – Графічні залежності інтенсивності й щільності відмов |
|
Приклад 1.3. Проводяться ресурсні випробування. Установлено 400 машин. Через 3000 годин роботи відмовило 200 машин. Але випробування продовжувались, через 100 годин відмовило ще 100 машин.
Визначити:
.
Розв’язок:
Імовірність безвідмовної роботи (ІБР),
згідно із статистичними даними про
відмови:
,
де
–
статистична оцінка ІБР;
– початкова кількість машин;
– кількість машин, що відмовили за час
t.
Тоді
|
|
Імовірність відмовлення за статистичними даними про відмови:
,
.
Отже,
;
.
Середня кількість машин, що працюють на інтервалі часу від 3000 год до 3100 год:
.
Кількість машин, що відмовили, за час 3050 год:
.
Імовірність безвідмовної роботи:
.
Частота й інтенсивність відмовлень за час 3050 год:
;
.
Приклад 1.4. Інтенсивність відмов
тиристорного перетворювача (ТП) для
живлення електродвигуна:
.
Визначити ймовірність безвідмовної
роботи ТП за час
,
якщо:
,
год,
год.
Розв’язок:
Сумарна функція інтенсивності відмов:
.
Імовірність безвідмовної роботи:
.

а)
г)