Слід підкреслити, що естs – не єдина система академічних кредитів у країнах Європи (див. Табл. 5.1.).
Таблиця 5.1.
Використання системи академічних кредитів у країнах Європи
Країни |
Наявність кредитної системи в завершеному вигляді |
Наявність національної системи Інші особливості |
1 |
2 |
3 |
Австрія |
Немає |
ЕСТS використовують деякі вищі навчальні заклади |
Бельгія (французьке співтовариство) |
Немає |
ЕСТS використовується в межах міжнародного співробітництва |
Бельгія (фламандське співтовариство) |
Є (має ознаки переносу та акумуляції кредитів) |
ЕСТS використовують деякі вищі навчальні заклади |
Великобританія: Шотландія
Англія Уельс |
Використовується кредитна система SСОТСАТS із вираженою функцією переносу кредитів
Немає Немає |
Більшість вищих навчальних закладів використовують кредитну систему, яка базується на «SNАА point system». У багатьох вищих навчальних закладах застосовується САТS (система накопичення та переносу кредитів). Використовується також ЕСТS |
Греція |
Немає |
ЕСТS використовують деякі вищі навчальні заклади. |
Данія |
Немає |
Багато вищих навчальних закладів використовують власні кредитні технології чи ЕСТS. Міністерство освіти Данії в лютому 1999 р. рекомендувало парламенту введення кредитної системи, заснованої на засадах ЕСТS. |
Ірландія |
Немає |
Деякі вищі навчальні заклади використовують ЕСТS. Курси підвищення кваліфікації структуруються на основі кредитної системи, що забезпечує її прогрес. |
Ісландія |
Є система, сумісна з ЕСТS |
ЕСТS використовують багато вищих навчальних закладів. |
Іспанія |
Є (однак, базується на контактних годинах, а не на трудомісткості навчального процесу) |
Національна система певною мірою сумісна з ЕСТS. |
Нідерланди |
Є система, сумісна з ЕСТS |
ЕСТS використовують багато вищих навчальних закладів. |
Німеччина |
Немає |
Університетський Акт 1998 р. забезпечує основу для введення кредитної системи. ЕСТS використовується багатьма вищими навчальними закладами. |
Норвегія |
Є система, сумісна з ЕСТS |
ЕСТS використовують багато вищих навчальних закладів. |
Португалія |
Немає |
ЕСТS використовують деякі ВНЗ. |
Фінляндія |
Є (має ознаки переносу та накопичення кредитів, сумісна з ЕСТS) |
ЕСТS використовують багато вищих навчальних закладів. |
Франція |
Немає |
ЕСТS використовують деякі вищі навчальні заклади. |
Швеція |
Є |
ЕСТS використовується поряд із національною кредитною системою. |
Принципи Болонського процесу передбачають використання системи залікових одиниць, яка покликана вирішити проблему порівняння освітніх програм, сприяти зростанню академічної мобільності (див. рис. 2, 3). Система має забезпечити оціночними критеріями як результати навчання, так і його навантаження, що є досить актуальним під час переходу студента від одного вищого навчального закладу до іншого під час навчання. Це також дозволить зблизити національні освітні системи.
Рис. 5.2. - Зміст ЕСТS
Важливою складовою ЕСТS є система кредитів. Вона відображає у чисельному вираженні навантаження студента за повний курс відносно навчального року, кількість роботи, яку вимагає кожен елемент навчального плану щодо загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання в закладі (тобто лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика), самостійна робота (в бібліотеці чи вдома), підготовка до екзаменів, їх складання, інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. Кредити поширюються на всі компоненти навчальної програми (модулі, курси, дисертаційні роботи) – рис. 5.3.
Рис. 5.3. - Зміст поняття «кредит»
Студенту слід з’ясувати, що кредити ЕСТS — це відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента. Вони лише визначають, яку частину загального річного навчального навантаження становить один елемент навчального плану в закладі чи на факультеті, який призначає кредити. Обсяг роботи студента, відображений у навчальному кредиті, представлений на рис. 5.4.
Рис. 5.4. - Обсяг роботи студента, відображений у навчальному кредиті
Необхідно розуміти відмінності кредиту й оцінки (рис. 5.5.).
Рис. 5.5 - Відмінність між поняттями «кредит» і «оцінка»
Модулі ЕСТS як складові кредитно-модульної системи організації навчального процесу (навчального плану) відображають змістовне наповнення кредиту. Модулі являють собою системи навчальних елементів, поєднаних ознакою відповідності визначеному об'єкту професійної діяльності. Останній розглядається як певний обсяг навчальної інформації, яка має самостійну логічну структуру та зміст, що дозволяє оперувати цією інформацією під час розумової діяльності студента (див. рис. 5.6).
Рис. 5.6 - Зміст поняття «модуль»
Студенту слід також ознайомитись із шкалою переведення балів в оцінку (табл.5.2.), системою стимулів і санкцій (табл. 5.3.), критеріями оцінювання знань студентів (рис.5.7.).
Таблиця 5.2.
Механізм приведення системи оцінювання знань до системи ЕСТS
ОЦІНКА |
|||
За національною шкалою |
За шкалою ECTS |
Цифрова (у балах) |
|
“відмінно” |
А |
ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок |
90-100 |
“добре” |
В |
ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками |
86-89 |
С |
ДОБРЕ – хороша робота, але з помітними помилками |
76-85 |
|
“задовільно” |
D |
ЗАДОВІЛЬНО – пристойно, але зі значними недоліками |
70-75 |
E |
ДОСТАТНЬО є відповідною мінімальним вимогам |
60-69 |
|
“незадовільно” |
FX |
НЕЗАДОВІЛЬНО – недостатньо: необхідно допрацювати |
35-59 |
F |
НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідно переробити |
1-34 |
|
Таблиця 5.3.