Питання для самоконтролю

1. Що представляє собою сучасна освіта?

2. Яким принципам повинна відповідати сучасна освіта?

3. Які види профілю фахівця Ви знаєте?

4. Охарактеризуйте рівні підготовки фахівців?

5. Яка основна ціль реформування вищої освіти в Україні?

6. Які цілі ставить перед собою Болонська декларація?

7. Які зміни, за роки незалежності, у вищій освіті України мали місце?

8. Що потрібно зробити для реалізації засад Болонського процесу в Україні?

9.Які результати будуть досягнуті при реалізації Програми дій, щодо адаптації європейської системи перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України?

10. Які основні завдання модернізації системи вищої освіти і науки України відповідно до Болонського процесу?

11. На які органи покладено відповідальність щодо реалізації положень Болонської декларації в Україні?

Література  2, 5, 6, 11, 14, 27, 31, 35, 37, 40, 41, 51]

Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України

Розглядаючи кредитно-модульну систему як невід'ємний атрибут Болонської декларації, доцільно згадати її головні функції. Перша — сприяння мобіль­ності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого. Друга — акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кре­дитів визначає, на що здатний студент, який навчається за певною програмою.

Упровадження кредитно-модульної системи організації навчального про­цесу та системи об'єктивного педагогічного контролю знань необхідне й задля впровадження наведеної моделі стандартизованого Додатка до диплома у вищій школі України.

Підставами для впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні є:

• інтеграція до Європейського простору вищої освіти;

• входження до Болонського процесу;

• вступ до Світової організації торгівлі;

• реалізація дистанційної форми вищої освіти.

Упровадження кредитно-модульної системи у вищій школі України пере­слідує таку мету:

• досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка ви­ходить із знань, умінь і навичок, які є надбанням випускника;

• затребуваність українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;

• затвердження загальноприйнятої та порівнянної системи освітньо-квалі­фікаційних ступенів;

• упровадження стандартизованого додатка до диплома, модель якого роз­роблена Європейською Комісією, Радою Європи та UNESCO/CEPES і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника;

• стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдоско­налення системи об'єктивного оцінювання якості знань;

• забезпечення «прозорості» системи вищої освіти та академічного і профе­сійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень тощо).

Упровадження кредитно-модульної системи є також важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача та студентів, їх безпосереднього індивідуального спілкування. Першочерговими завданнями тут є:

- визначення витрат навчального часу студента певного актуального рівня розвитку на адекватне вивчення навчального матеріалу в обсязі модуля, тобто узгодження навчального модуля з кредитами;

- розробка методики розрахунку педагогічного навантаження викладачів вищої школи за умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу та навчального навантаження студента, а також взаємозв'язок між ними.

Студентам слід звернути увагу на перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в навчальних закладах ІП-ІV рівнів акредитації, а саме:

1. Наявність структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напря­мами та спеціальностями.

2. Запровадження модульної системи організації навчального процесу, сис­теми тестування та рейтингового оцінювання знань студентів.

3. Організація навчального процесу на базі програм навчання, які форму­ються як набір залікових кредитів, що передбачає відхід від традиційної схеми «навчальний семестр — навчальний рік, навчальний курс».

4. Уведення граничного терміну навчання за програмами (напрямами) нав­чання, у тому числі граничний термін бюджетного фінансування.

5. Дозвіл Міністерства освіти і науки України на частковий відхід від галузе­вих стандартів вищої освіти (для напрямів і спеціальностей, для яких вони затверджені).

6. Розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

7. Зарахування до вищого навчального закладу здійснюється лише за напря­мами підготовки.

8. Наявність необхідного навчально-методичного, матеріально-технічного й інформаційного забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

9. Формування програм навчання всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-профе­сійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки.

10. Уведення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.

Необхідно ознайомитись із основними системами ECTS відповідно до „Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”.

Для впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу слід дотримуватися таких принципів:

• Порівняльної трудомісткості кредитів, який полягає в досягненні кожним студентом установлених ЕСТS норм, які забезпечують академічну мобіль­ність студентів, державне та міжнародне визнання результатів освіти на конк­ретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

• Кредитності, який полягає в декомпозиції змісту освіти та навчання на від­носно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують: а) на рівні індивідуального навчального плану — набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, відповідних роз­рахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження за умов кредитно-модульної організації навчального процесу; б) на рівні вивчення навчальної дисципліни — набір (акумуляція) заданої для певної дисцип­ліни кількості кредитів, які містять виконання необхідних видів діяльності, передбачених програмою вивчення навчальної дисципліни.

• Модульності, що визначає підхід до організації оволодіння студентом зміс­товими модулями та проявляється через специфічну для модульного нав­чання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

• Методичного консультування, який полягає в науковому й інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.

• Організаційної динамічності, яка полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення та потреб ринку праці.

• Гнучкості та партнерства, який полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання та шляхи досягнення цілей освіти та професійної під­готовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

• Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку, який полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється й оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

• Науковості та прогностичності, який полягає в побудові (встановленні) стійких зв'язків змісту освіти з науковими дослідженнями.

• Технологічності й інноваційності, який полягає у використанні ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців із вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та осві­тянський простір.

• Усвідомленої перспективи, що полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також мож­ливості їх успішного досягнення.

• Діагностичності, який полягає в забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення й ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти та професійної підготовки.

При характеристиці процесу запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України студент має визначити переваги від проведення Болонських реформ (рис. 7.1.) та проблеми їхньої реалізації (рис.7.2.).

Переваги від проведення Болонських реформ

Повний перегляд навчальних програм і прискорення давно назрілих реформ Інтернаціоналізація навчальних програм Підвищення мобільності Удосконалювання системи міжнародних комунікацій Широке введення міждисциплінарних курсів Підвищення конкуренції між різними типами вищих навчальних закладів Більш сильно виражена орієнтація на дослідження і співробітництво Набагато велика прозорість внутришньоуніверситетських процедур Посилення співробітництва між університетами на національному і регіональному рівні Можливості для студентів продовжити свою освіту після одержання трудового досвіду Розвиток системи освіти протягом усього життя Упровадження системи кредитів і оформлення Додатків до диплома Підвищення можливостей для працевлаштування, у тому числі з виходом на міжнародний ринок праці Можливість наступні цикли освіти одержувати в Іншому університеті Більш інтенсивне обговорення проблем якості освіти, що забезпечує університет і його окремі факультети.

Рис.7.1.- Переваги від проведення Болонських реформ

Проблеми реалізації Болонських реформ

Адаптація до потреб ринку праці, проблеми працевлаштування Тривалість кожного циклу навчання Язиковий бар’єр Сумісність і порівнянність Оцінка якості освіти, акредитація Взаємне визнання дипломів і ступенів Навчання студентів по індивідуальному навчальному плані Оцінка трудомісткості роботи студента в кредитах

Структура докторського циклу. Розробка і реалізація нових програм Проблеми законодавства Проблеми між університетських комунікацій і співробітництва Фінансові підтримка реформ Темпи здійснення реформ Перегляд навчальних програм, зв’язаних з підготовкою бакалаврів і магістрів Різний календар роботи університетів у різних країнах Європи

Рис. 7.2. - Проблеми реалізації Болонських реформ