Питання для самоконтролю

1. У чому полягають особливості Європейської вищої освіти?

2. В чому полягає сутність двоциклового навчання?

3. В чому полягає сутність контролю якості освіти?

4. Що розуміється під мобільністю студентів?

5. Яким чином планується забезпечити працевлаштування випускників?

6. Яким чином планується забезпечити привабливість Європейської системи освіти?

7. У чому сутність інтеграційного процесу в науці та освіті?

8. У чому полягають проблеми вітчизняної системи освіти?

9. Які з принципів Болонського процесу є найважчими для виконання в Україні?

Література [14, 15, 19, 21, 33, 39, 41]

Критерії оцінювання знань студентів за модулем ІІ

- Присутність на лекціях, семінарах	0 – 5 балів
- Активна участь у семінарі	5 – 10 балів
- Модульний контроль знань	5 – 10 балів

Змістовий модуль 3. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу

Тема 5. Європейська система перезарахування кредитів ects

Ключовою вимогою Болонської декларації 1999 р. є запровадження. Європейської кредитно-трансферної й акумулюючої системи (European Community Course Credit, Transfer System - ECTS) як обов'язкової передумови для входження до європейського освітнього простору.

Важливим моментом в аналізі ЕСТS є з'ясування причин і мотивацій її ви­никнення. Європейське співтовариство сприяє між університетській коопе­рації як засобу поліпшення якості освіти на благо студентів і вищих нав­чальних закладів, а програма обміну студентами є переважаючим елементом такої між університетської співпраці. Навчання за кордоном може бути особ­ливо цінним досвідом, оскільки це не лише найкращий спосіб більше дізнатися про інші країни, ідеї, мови та культури, а й стає важливим елементом збіль­шення можливостей для росту навчальної та професійної кар'єри. Визнання освіти і дипломів є передумовою для створення відкритої європейської зони освіти та підготовки, де студенти і викладачі можуть пересуватися без перешкод.

Фактично ЕСТS — це єдина кредитна система, яку успішно протестували та використали у всій Європі. Її було розроблено у 1988-1995 рр. у межах між­народної програми SOCRATES/ERASMUS та апробовано в 145 вузах Європи з дисциплін: бізнес адміністрування, хімія, історія, інженерна механіка та меди­цина. Її було рекомендовано Конференцією Ради Європи «Forum Conference of the Higher Education and Research Committee» (Мальта, 1994). Студенти, які вивчили певну навчальну дисципліну в будь-якій із країн ЄС, могли отримати залік у своїй альма-матер. Вже на цьому етапі система передбачала високий рівень довіри університетів один до одного, і її було заявлено в Болоньї.

В основу естs покладено наступні принципи:

• дотримання автономії країн і вищих навчальних закладів у галузі освіт­ньої політики;

• міжнародна «прозорість» існуючих національних/регіональних освітніх систем і кваліфікацій має поліпшуватися;

• сумісність із будь-якою національною/регіональною освітньою системою, у якій може діяти або не діяти кредитна система;

• ЕСТS має застосовуватися до всіх видів програм і форм вищої освіти (денна, вечірня/заочна, дистанційна) й охоплювати такий вид навчання як нав­чання впродовж усього життя;

• використання існуючих механізмів системи ЕСТS: кредити, міжнародне перезарахування залікових кредитів, інформаційний пакет, реєстрація оцінки знань тощо;

• сумісність із загальноєвропейським «Додатком до дипломів», що пояснює та робить прозорими академічні та професійні кваліфікації вищої освіти.

Необхідність розробки та впровадження єдиної європейської системи по­яснюється й тим, що в 1990-х рр. майже всі країни, які входять до Ради Євро­пи, провели реформи своїх систем вищої освіти, шляхом запровадження або системи кре­дитів ЕСТS, або власних систем, заснованих на залікових кредитах (див. рис. 5.1).

Рис. 5.1 - Системи залікових одиниць