- •Особливості відбору проб на аналіз
- •Консервування та підготовка проб води до аналізу
- •Методи аналізу води
- •1.1. Визначення кольоровості води
- •1.2. Визначення запаху
- •Лабораторна робота № 2 визначення зависей та розчинених речовин
- •2.1. Визначення прозорості води
- •2.2. Визначення каламутності води
- •2.3. Визначення вмісту розчинених речовин (сухого залишку)
- •Лабораторна робота № 3 визначення перманганатної й дихроматної окиснюваності
- •3.1. Визначення перманганатної окиснюваності води
- •3.2. Визначення хімічного споживання кисню
- •3.3. Визначення дихроматної окиснюваності води прискореним методом
- •Лабораторна робота № 4 визначення біохімічного споживання кисню
- •Лабораторна робота № 5 визначення твердості води
- •5.1. Визначення твердості води спиртово-мильним методом
- •5.2. Визначення загальної твердості комплексометричним методом
- •5.3. Визначення загальної карбонатної твердості
- •5.4. Визначення залишкової карбонатної твердості
- •Лабораторна робота № 6 визначення розчиненого кисню методом вінклера
- •Лабораторна робота № 7 визначення кислотності й лужності води
- •7.1. Визначення рН води
- •7.2. Визначення кислотності води
- •7.3. Визначення лужності
- •Лабораторна робота № 8 визначення сполук нітрогену — аміаку, нітритів і нітратів
- •8.1. Визначення аміаку
- •Напівкількісний метод
- •Кількісний фотоколориметричний метод
- •8.2. Визначення нітритів
- •Якісний метод з наближеною кількісною оцінкою
- •Кількісний фотометричний метод
- •8.3. Визначення нітратів
- •Лабораторна робота № 9 визначення активного хлору
- •Лабораторна робота № 10 дослідження антропогенної евтрофікації водойм
- •11.3. Функціональна схема аналізатора
- •11.4. Підготовка аналізатора до роботи
- •11.4.1. Техніка безпеки
- •11.4.2. Градуювання аналізатора
- •11.5. Вимірювання масової концентрації ртуті
- •12.3. Функціональна схема й принцип роботи аналізатора
- •12.4. Принцип дії аналізатора
- •12.4.1. Принцип дії каналу вимірювань масової концентрації розчиненого у воді кисню о2
- •12.4.2. Принцип дії каналу вимірювання рН
- •12.4.3. Принцип дії каналу вимірювання температури
- •12.5. Приготування аналізатора до вимірювань
- •12.5.1. Приготування чутливого елемента о2
- •12.5.2. Приготування електродної системи рН
- •12.6. Порядок проведення вимірювань
- •12.6.1. Техніка безпеки
- •12.6.2. Порядок проведення вимірювань
- •12.6.3. Відлік показників вимірювань
- •12.6.4. Графічний аналіз результатів вимірювань
- •Додаток
- •Бібліографічний список
Методи аналізу води
Контактні методи. Проби води відбирають у певних місцях. Мережі спостереження за якістю води у водоймах поділяють на три типи: стаціонарні, експедиційні й спеціальні.
Стаціонарні пости спостереження встановлюють у містах і селищах поблизу місць скидання у водойми стічних вод підприємств, ТЕС, АЕС; у місцях стікання вод із територій, які осушують, і поливних земель; у місцях великих нерестилищ; на прикордонних річках тощо.
На стаціонарних станціях проводять спостереження за станом води за трьома програмами: обов'язковою, повною та скороченою. Обов'язкова програма містить візуальні спостереження, визначення витрат води, температури, рН, кольоровості, каламутності, вмісту зависей, розчиненого кисню, вуглекислого газу, біогенних речовин (нітроген загальний та амонійний, нітрати, нітрити, фосфор загальний, фосфати), органічних сполук (розчинених і у вигляді зависей), нафтопродуктів, пестицидів, катіонів важких металів (меркурію, кадмію, іноді алюмінію); аніонів: SО42-, Сl-, НСО3- та деякі інші визначення (ХСК, БСК5).
Дистанційні методи. За допомогою акустичних хвиль (з довжиною хвилі більше або менше 10 см) визначають температуру та солоність вод відкритого океану, а також глибину, оскільки швидкість звуку при збільшенні температури води на 1°С зростає на 3 м/с; при зростанні солоності на 1 г швидкість звуку збільшується на 1,2 м/с; при зміні тиску на 106 Па (або 10 атм) швидкість змінюється на 1,6 м/с.
Перші виміри кольору водного середовища з повітря виконані у 1960-ті роки спектрофотометричним методом при довжині хвилі світла = 400…700 нм.
Дистанційним методом за утворенням і утриманням піни вітром визначають силу шторму, оскільки при трьох балах кількість піни зростає, при семи балах — лягає смугами, при восьми балах — уся акваторія вкривається піною.
Неконтактні методи дають можливість визначати нафтове забруднення Світового океану: площу покриття, товщину плівки, приблизний хімічний склад, просторово-часову динаміку їх показників. В інфрачервоній ділянці спектра коефіцієнти відбивання чистої та забрудненої нафтою поверхонь дуже різняться. Активні надвисокочастотні радіолокаційні методи виявляють плями вночі, в туман, під час шторму в два бали.
Надзвичайно чутливий метод аналізу — флуоресцентний — дає змогу виявити нафту за концентрації до 10-11 г в 1 л води, він селективний; спектри легких ( = 360…460 нм) і важких ( = 520 нм) фракцій значно різняться.
Основні екологічні характеристики водойм
Екологічними характеристиками водойм, зокрема текучої води річок, є температура, прозорість, кольоровість, вміст розчинених сполук і зависей, швидкість потоку, співвідношення кількостей води, що втікає і витікає, профіль глибини, характер берегів і дна.
1. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ
Лабораторна робота № 1
ВИЗНАЧЕННЯ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВОДИ
До органолептичних показників води (таких, що визначають її зовнішній вигляд і сприймаються органами чуття) належать запах, кольоровість, каламутність (або прозорість, що є оберненою до каламутності величиною), які мають надзвичайно велике значення для процесів, що відбуваються у водоймах. Зокрема, запах може бути зумовлений наявністю різних забруднювальних речовин: фенолу, нафти або нафтопродуктів, хлору, гнилої органіки тощо. Від вмісту завислих часточок залежать прогрівання води, розвиток водяних рослин і тварин; колір води впливає на глибину проникнення сонячного випромінювання.