Основні висновки

1. Основними принципами природного права є систе­ма найбільш загальних і стабільних ідей, які є концентрованим виразом найважливіших сутнісних рис та цінностей, що притаманні цьому праву, визначають його характер і напрямки розвитку, можуть міститися у правових приписах або існувати без письмового закріплення.

До основних принципів природного права можна віднести: справедливість, свободу, рівність, гуманність та похідні і взаємозалежні принципи: верховенство права, правова визначеність, пропорційність, добросовісність.

2. У проаналізованих міжнародно-правових актах: Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що прини­жують гідність, видів поводження і покарання, Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зник­нень, Конвенція про права дитини, Конвенція про статус біженців, Міжнародну конвенцію про захист прав всіх трудящих-мігрантів та членів їх сімей зафіксовано всі з вищеназваних основних принципів природного права.

3. В Конституціях держав-членів СНД: Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменія, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Узбекистан також закріплено всі з перелічених основних принципів природного права. Однак у Основних Законах деяких держав містяться положення, що, на мою думку, суперечать принципам права. Так, я вважаю, що норма, яка міститься у п.2 ст.6 Конституції РВ є порушенням принципу правової визначеності, а саме: «закони застосовуються тільки після офіційного опублікування. Неопубліковані нормативно-правові акти, які стосуються прав і свобод людини юридичної сили не мають», не зазначено про наявність проміжку часу між опублікуванням і вступом у юридичну силу норми, який є необхідним для ознайомленням зі змістом припису всіх громадян. У даному положенні момент опублікування і вступу в юридичну силу співпадають. Порушенням принципу свободи я вбачаю у нормі, що міститься у ст. 23 цієї ж Конституції: «обмеження свободи релігії є можливим у випадку воєнного стану та безпосередньої небезпеки, що загрожує конституційному ладу». На мою думку, свобода релігії є абсолютною і не може зазнавати обмежень і втручання з боку держави. Також, я вважаю, що у п. 2 ст. 27 вищеназваної Конституції порушено принцип рівності, у статті вказано: «громадяни, які визнанні за рішенням суду недієздатними, а також засудженні до позбавлення свободи по вступившому в законну силу вироку суду і ті особи, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, не можуть бути обраними і обирати на виборах». Деякі обмеження принципу рівності можна вважати ґрунтовними, наприклад, щодо осіб, які визнані недієздатними за рішенням суду, так як такі особи не здатні повною мірою усвідомлювати свої дії та(або) керувати ними, а ось щодо інших категорій осіб, вважаю безпідставним позбавлення їх активного виборчого права, оскільки такі особи зберігають за собою громадянство і за наявності вікового цензу можна говорити про наявність всіх законних підстав для реалізації ними свого права. У конституціях деяких держав-членів СНД порушується принцип верховенства права, зі змісту приписів окремих Основних Законів можна зрозуміти, що у цих державах визнається і діє принцип верховенства закону: «у Республіці Вірменія гарантується верховенство закону» (ст. 6 Конституції РВ); «діючим правом в Республіці Казахстан є норми Конституції та закони, що відповідають їй, інші нормативно-правові акти, міжнародні договірні та інші зобов’язання Республіки, а також постанови Конституційної Ради і Верховного Суду Республіки»(ст.4 Конституції Республіки Казахстан); у Конституції Республіки Киргизстан, РМ, РФ, АР про наявність принципу верховенства права не вказано; у ст. 15 Конституції РУ зазначено: «у Республіці Узбекистан визнається беззаперечне верховенство Конституції і законів Республіки Узбекистан».

Положення п.2 ст.27 Конституції АР є порушенням природного принципу гуманності: «за винятком ворожих солдат під час збройного нападу на державу, застосування смертної кари на основі вступившого в законну силу вироку суду і передбачених законом інших випадків, право особи на життя є недоторканим». На мою думку, те, що у законі можуть визначатися підстави для позбавлення особи життя є неприпустимим та як це по-перше, є порушенням принципу гуманності, згідно з яким особа, її честь і гідність визнаються найвищою цінністю і вся діяльність держави здійснюється з метою якнайповнішої реалізації природних прав, свобод та інтересів людини, по-друге, порушенням принципу правової визначеності, який передбачає, що особа повинна чітко передбачати наслідки своєї можливої поведінки.

4. Таке дослідження має важливе практичне значення: по-перше, наявність принципів природного права у міжнародному праві означає можливість їх застосування навіть усупереч чинному законодавству країн, які ратифікували ці Конвенції, тобто від того наскільки вдало закріплено ці принципи в міжнародному праві залежить можливість їх практичного застосування та рівень забезпечення тих чи інших прав і свобод громадян; по-друге, втілення вищеназваних принципів у Конституціях сприяє вдосконаленню внутрідержавного законодавства, так як Конституція є Основним Закон держави; по-третє, такий аналіз дає змогу виявити прогалини у міжнародному і національному законодавстві і усунути та упущення шляхом внесення змін чи доповнень до Конституції або прийняття нормативних актів.

Список використаних джерел:

а) нормативні юридичні акти та документи:

1. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_=42&p=1293648645237018.

2. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=-995_043&p=1293648645237018

3. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_105

4. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_207&p=129364864523-7018

5. Конвенція про права дитини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_021&p=129364864523-7018

6. Конвенція про статус біженців [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=995_011&p=1293648645237018

7. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що прини­жують гідність, видів поводження і покарання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_085&p=1293648645237018

8. Международная конвенция о защите прав всех трудящихся-мигрантов и членов их семей [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=995_203&p=1293648645237018

9. Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зник­нень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_h91&p=1293648645237018

10. Конституция Азербайджанской Республики [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.base.spinform.ru/show.fwx?Regnom=2618.

11. Конституция Республики Армения [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.base.spinform.ru/show.fwx?Regnom=2950

12. Конституция Республики Беларусь [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.belarus.net/conendru.htm.

13. Конституция Республики Казахстан [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.constcouncil.kz/rus/norpb/constrk/.

14. Конституция Республики Кыргыстан [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?regnom=223.

15. Конституция Республики Молдова [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.base.spinform.ru/show.fwx?Regnom=3249.

16. Конституция Российской Федерации [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.constitution.ru/.

17. Конституция Республики Узбекистан [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://fmc.uz/legisl.php?id=konst.

18. Венская конвенция о праве международных договоров [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.humanities.edu.ru/db/msg/13807.

19. Гуманистический манифест 2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.futura.ru/index.php3?idart=76.

б)спеціальна література:

20. Гаджиев Г.А. Конституционные принципы рыночной экономики (развитие основ гражданского права в решениях Конституционного суда Российской Федерации). – М.: Юристь, 2002.

21. Государственное право Германии: В 2 т.: Сокр. пер. нем. семитом. изд. – М.:Ин-т государства и права РАН, 1994. – Т.2

22. Дворкін Р. Серйозний погляд на права: пер з англ. – К.: Основи, 2000.

23. Констан Б. Про свободу древніх у її порівнянні зі свободою сучасних людей// Лібералізм: Антологія/ Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. – К.: Смолоскип, 2002.

24. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003.

25. Ллойд Д. Идея права: Пер с англ. – М.: Югона,2000.

26. Міл Дж. Ст. Про свободу: Есе: Пер. з англ. – К.:Основи, 2001.

27. Общая теория государства и права. Академиче­ский курс: В 3 т. – Изд. 2-е, перераб. и доп. / Отв. ред. М.Н. Марченко. – М.: Зерцало, 2001. – Т.2.

28. Перетерский И.С. Толкование международных договоров. – М.: Госюриздат, 1959.

29. Петришин О. Верховенство права як принцип дії права//Укр. право. – 2006. – Чис.1(49).

30. Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): Монографія. – Х.: Право, 2008.

31. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. – М.: Статут, 1998.

32. Попова А. В. Принцип добросовестности в международном коммерческом обороте: Законодательство и судебная практика Российской Федерациий и стран-членов Европейского Союза: Автореф, дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03/ Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. – М., 2005.

33. Принцип добросовісного виконання міжнародних договорів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cyclop.com.ua/content/view/1269/58/1/1/

34. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 10-те, зі змінами. Навчальний посібник. — К.: Атіка,2008.

35. Ролз Дж. Теорія справедливості.: Пер з англ. – К.: Основи, 2001.

36. Скурко Е.В. Принципы права в современном нормативном право­понимании. – М.: Юрлитинформ, 2008.

37. Таманага Б. Верховенство права: історія, політика, теорія: Пер. з англ. – К.: Вид. дім «Києво-Могил. акад.», 2007.

38. Уайтхед А. Избранные работы по философии: пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990.

39. Хеффе О. Справедливость: Философское введение: пер. с нем. – М.: Праксис, 2007.

40. Шевчук С. Принцип рівності у європейському та порівняльному конституційному праві(до рішення Конституційного Суду України у справі про граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу) // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2005. – №4(43).