
- •Тема 1. Вступ
- •1.1. Загальні питання
- •1.2. Коротка історична довідка
- •Тема 2. Класифікація вогнетривів
- •2.1. Класифікація по вогнетривкості
- •2.2. Класифікація вогнетривів по хіміко-мінералогічній сполуці
- •2.3. Класифікація вогнетривів за хімічним складом й технологією виробництва
- •II Алюмосилікатні вогнетриви:
- •2.4. Класифікація не формованих вогнетривких матеріалів по призначенню
- •2.5. Класифікація вогнетривів по пористості
- •2.6. Класифікація по області застосування
- •Тема 3. Властивості вогнетривів
- •3.1. Шлакостійкість вогнетривів
- •3.2. Вогнетривкість вогнетривів
- •3.3. Термічна стійкість вогнетривів
- •3.4. Теплоємність вогнетривів
- •3.5. Теплопровідність вогнетривів
- •3.6. Температуропровідність
- •3.7. Електропровідність вогнетривів
- •3.8. Пористість вогнетривів
- •З.9. Газопроникність вогнетривів
- •3.10. Зміна об'єму вогнетривів
- •З.11. Точність розмірів і форми вогнетривких виробів
- •3.12 Міцність при високих температурах.
- •3.12.1. Температура деформації під навантаженням
- •3.12.2 Тимчасовий опір стиску
- •Тема 4. Взаємодія вогнетривів зі шлаками, металами, газами
- •4.2. Коротка характеристика металургійних шлаків
- •4.3. Взаємодія вогнетривів з вуглецем
- •4.4. Взаємодія вогнетривів з металами
- •4.5. Руйнування вогнетривів газами
- •4.6. Руйнування вогнетривів цинком
- •4.7. Взаємодія вогнетривів різного хімічного складу між собою
- •Тема 5. Фізико-хімічні основи виробництва вогнетривів
- •5.1. Кварцити й піщаники
- •5.2. Вогнетривкі глини
- •5.3. Каоліни
- •5.3. Високоглиноземиста сировина
- •5.4. Сировина для основних вогнетривів
- •5.5. Вуглеводовмістна сировина
- •Тема 6. Виробництво вогнетривів
- •6.1. Фізико-хімічні основи технології виробництва динасу
- •6.1.1 Призначення динасових виробів
- •6.2. Алюмосилікатні вогнетриви
- •6.2.1. Властивості вогнетривких глин і виробництво шамотних виробів
- •Упорні глини.
- •6.2.3. Зміни, що відбуваються в глинах і каолінах при випалі
- •6.3. Високоглиноземисті вогнетривкі вироби
- •6.3.1 Загальна характеристика
- •6.4. Властивості ї області використання високоглиноземистих вогнетривів
- •Теплопровідність корунду й муліту
- •Тема 7. Вогнетриви з основними властивостями
- •7.1. Магнезіальні вогнетриви
- •7.1.1. Магнезитові вогнетриви
- •Високогустинні магнезитові вироби
- •7.1.2. Форстеритові вогнетриви
- •7.1.3. Шпинельні вогнетриви
- •7.1.4. Доломітові вогнетриви
- •7.2. Магнезіальні хромовмісткі вогнетриви
- •7.2.1. Хромомагнезитові вогнетриви
- •7.2.1. Термостійкі хромомагнезитові вироби
- •7.2.2. Магнезитохромітові вогнетриви
3.2. Вогнетривкість вогнетривів
Найважливішою властивістю вогнетривів є їхня стійкість стосовно високих температур процесу, що визначається збереженням первісного фізичного стану й форми. Це властивість вогнетривів забеспечує стійкість будівельних елементів грубних споруджень при високих температурах.
Межею вогнетривкості керамічних виробів є перехід виробу в розм'якшений стан, коли воно починає деформуватися. Більшість вогнетривких виробів не має різкої точки переходу із твердого стану в рідкий, як це і має бути у металів. Особливістю вогнетривких виробів є наявність температурного інтервалу розм'якшення.
При визначенні вогнетривкості матеріалів застосовують керамічні піроскопи (конуси Зегера). Керамічні піроскопи виготовляють у вигляді тригранних пірамідок висотою до 6 см і з основою у вигляді рівностороннього трикутника, у якого сторона дорівнює 1см, (або усіченої піраміди висотою 30 мм і шириною граней: вгорі - 2мм, внизу - 8мм). По стандарту вогнетривкість прийнято скорочено позначати буквами ПК і проставляти температуру вигину піроскопа, зменшену в десять разів. Наприклад, ПК-188 означає, що вогнетривкість дорівнює 1880°С.
Для визначення вогнетривкості з випробуваного матеріалу виготовляють пірамідку подібну до стандартного конуса, потім відповідно до передбачуваного вогнетривкістю випробуваного матеріалу (зразка) підбирають стандартні піроскопи з відомою вогнетривкістю, близькою до зразку, які встановлюють із випробуваним зразком на керамічну площадку й поміщають у піч для випробувань. При цьому відзначають час початку й кінця випробування.
При випробуванні зразок розм'якшується й та змінює форму до зіткнення його вершини із площадкою. Якщо з ним, подібним чином, одночасно змінює форму стандартний керамічний конус із відомою вогнетривкістю, то вогнетривкість випробуваного матеріалу відповідає вогнетривкості стандартного деформованого піроскопа.
3.3. Термічна стійкість вогнетривів
У кладці печей вогнетриви часто піддаються дії змінних температур, особливо в печах з періодичним режимом роботи, де зміна температури часто досягає дуже великих значень. Подібні коливання температур у печах викликають зміни структури вогнетривів, що приводять до руйнування футеровки печей.
Термостійкістю називається здатність вогнетривких виробів витримувати різкі коливання температур, не розтріскуючись і не руйнуючись.
Термічна стійкість вогнетривів залежить від їхньої природи й визначається фізико-механічними властивостями матеріалів: модулем пружності, теплопровідністю, теплоємністю, щільністю. Ці фактори визначають швидкість поширення температури й швидкість її вирівнювання у вогнетриві й відповідно величину міжкристалічних напруг.
При раптовому нагріванні у вогнетриві з'являються значні напруги. Це пояснюється тим, що при поганій теплопровідності й значній теплоємності вогнетриву його прогрів протікає досить повільно. Тому напруги, що виникли на границях двох різнотемпературних шарів, є причиною механічного руйнування вогнетриву, тобто нагріваючись сторона вогнетриву розширюється, а холодна прагне зберегти свій первісний стан.
Для визначення термостійкості вироб (зразок) перебуває в печі; зразки нагрівають до 850...1300°С і витримують при даній температурі 40хв. Після цього гарячими кінцями ставлять у бак із проточною водою на глибину 50мм. Така, що складається із трьох, операція називається, водяною теплозміною.
Після кожної теплозміни зразок зважують. Випробування продовжують до втрати зразком 20% від первісної маси. Після чого випробування закінчується; число водяних теплозмін, що викликали руйнування виробу й втрату маси, рівну 20%, характеризує його термостійкість у водяних теплозмінах. (TC850 або ТС 1300)
Деякі вогнетривкі вироби, наприклад, легковаг і магнезитові піддають випробуванням на термостійкість у повітряних теплозмінах (табл.. 3.1).
Таблиця 3.1
Термічна стійкість вогнетривких виробів у водяних теплозмінах
Назва вогнетриву |
Число водяних теплозмін |
Динасові |
1...3 |
Напівкислі |
4. ..15 |
Шамотні |
10. ..25 |
Багатошамотні |
40. ..70 |
Шамотний вогнетривкий легковаг |
7.. .12 |
Хромітові |
3...5 |
Хромомагнезитові |
5. ..12 |
Теплостійкий хромомагнезит |
40. ..60 |
Високогустинні магнезитові |
10. ..16 |
Магнезитові |
2...5 |
Карборундові на глинистому зв'язуванні |
25. ..60 |